Рішення № 12086296, 02.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. Справа № 17/96 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полімер", вул. Максимовича, 14, м.Івано-Франківськ, 76007

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМВ", вул.Сахарова, 23, корпус 6, м.Івано-Франківськ, 76010

про стягнення 35992 грн. 48 коп. заборгованості, в тому числі 35412 грн. 55 коп. та 579 грн. 93 коп. пені.

за участі представників:

Від позивача: Орловська М.Є. - представник, (довіреність №04-09/12 від 03.02.10)

Від відповідача: не з"явились.

встановив: подано позов про стягнення 35992 грн. 48 коп. заборгованості, в тому числі 35412 грн. 55 коп. та 579 грн. 93 коп. пені.

Позивач підтримав позовні вимоги в розмірі визначеному позовною заявою та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав. Ухвала суду від 20.10.10 р. повернулась з відміткою пошти, що за зазначеною адресою - вул. Сахарова, 23, корпус 6, м.Івано-Франківськ, 76010 відповідач не проживає.

          З урахуванням того, що позивач надав суду копію витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо відомостей про відповідача, суд дійшов висновку, що перешкод для розгляду справи немає, адреса відповідача, зазначена в ухвалах від 20.10.10 р. є достовірною.

          На день розгляду справи в судове засідання 02.11.10 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

          30.07.08 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полімер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАМВ", укладено договір оренди частини майнового комплексу.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину майнового комплексу Відкритого акціонерного товариства "Полімер", що включає в себе адміністративне приміщення площею 1106 м2.

Зазначене приміщення розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, 14.

Факт прийому-передачі в оренду частини майнового комплексу підтверджується актом прийому - передачі майна від 01.06.09 р., який підписаний сторонами і є невід"ємною частиною договору.

          Розділом 4 договору сторони передбачили, що орендна плата встановлюється в національній валюті України - гривні.

Відповідно п. 4.2 договору оренди від 30.07.08 р. та додаткової угоди №1 ( а.с. 13) до даного договору від 27.04.09 р. розмір орендної плати за один місяць користування об"єктом оренди становить з 01.06.09 р. по 31.10.09 р. - 42489 грн.73 коп., з 01.11.09 р. по 30.06.11 р. - 53354 грн. Визначена відповідно до п.4.2 даного договору орендна плата вноситься відповідачем щомісяця до 5 числа місяця, наступного за місяцем оренди, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача згідно виставленого рахунку.

          Однак, відповідач в порушення договірних зобов"язань не здійснював своєчасного та в повному розмірі внесення орендної плати за період вересень - жовтень 2010 р.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          За договором найму (оренди) наймодавець, відповідно до ст. 759 ЦК України передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідач не подав суду доказів сплати боргу, доводів позивача щодо наявності боргу в заявленій сумі не спростував, а отже вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 35412 грн. 55 коп. обґрунтовані та підлягають стягненню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 8.3 договорув разі несвоєчасної сплати орендної плати, відповідач сплачує пеню, яка обчислюється з заборгованої суми в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочки, згідно з чинним законодавством. Так, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором оренди від 30.07.08 р. позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 579 грн. 93 коп.

Поданий позивачем розрахунок пені (а.с. 17) перевірений судом, є обґрунтованим, а отже вимога про стягнення пені в розмірі 579 грн. 93 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача 35412 грн. 55 коп. основного боргу, 579 грн. 93 коп. - пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 651, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 202, 230, 231, 232, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Відкритого акціонерного товариства "Полімер" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАМВ", вул.Сахарова, 23, корпус 6, м.Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 35915462) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полімер", вул. Максимовича, 14, м.Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 02970174) - 35412 грн. 55 коп. (тридцять п"ять тисяч чотириста дванадцять грн. 55 копійок) основного боргу, 579 грн. 93 коп. (п"ятсот сімдесят дев"ять гривень 93 копійки) пені, 359 грн. 92 коп. (триста п"ятдесят дев"ять гривень 92 копійки) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                  повне рішення складено 05.11.10