Ухвала суду № 120855010, 06.08.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33831/24-к

пр. 1-кс-29635/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000001040 від 31.05.2024,-

В С Т А Н О В И В :

30.07.2024 до провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про накладення арешту на грошові кошти, розміщенні на рахунках за № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 відкритих ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в АТ «КРИСТАЛ БАНК» (код за ЄДРПОУ 39544699 , МФО 339050 ), юридична адреса: 04053, м. Київ, вулиця Кудрявський узвіз, 2, та зупинити видаткові операції з коштами розміщеними на рахунках.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001040 від 31.05.2024 за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами у вигляді віртуальних активів - «криптовалюти», в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 190 КК України.

Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні розпочате на підставі заяви представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3

19.06.2024 представником потерпілого подано цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на суму 64 млн. доларів США.

В рамках досудового розслідування встановлено, що в період часу з листопада 2018 року по червень 2021 року громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , шляхом обману та зловживання довірою, під приводом інвестування в ряд бізнес-проектів на території України, заволоділи грошовими коштами в особливо великих розмірах (еквівалентні 64 млн. доларам США) у вигляді віртуальних активів - «криптовалюти», - які були перераховані громадянином Федеративної Республіки Бразилія - ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) зі свого криптогаманця на криптогаманець ОСОБА_5 для використання за вказаним призначенням.

Як встановлено, у 2017 році ОСОБА_9 було прийнято рішення про інвестування активів та початок підприємницької діяльності на території України.

З цією метою у березні 2018 року в Україні було зареєстровано компанію ТОВ «Майнінг Експрес». Єдиним засновником вказаної компанії з часткою 100 % у статутному капіталі стала Приватна компанія « Едельвейс Інвестмен Енд Трейдінг Компані Лімітед », кінцевим бенефіціарним власником якої був ОСОБА_8 .

Діяльність ТОВ «Майнінг Експрес» передбачала відкриття організацію роботи в Україні дата-центру.

Для реалізації указаного проєкту ОСОБА_8 залучив як технічних підрядників засновників групи ІТ-компаній громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У подальшому ОСОБА_8 перераховував указаним особам грошові кошти для відкриття дата-центру у м. Кропивницький.

Працюючи над реалізацією проекту по відкриттю та супроводженню подальшої діяльності одного з найбільших в Україні та Європі дата-центрів, між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 склалися відповідні довірчі стосунки, пов`язані із здійсненням підприємницької та інвестиційної діяльності в Україні.

При цьому приблизно на початку листопада 2018 року, більш точний час досудовим розслідуванням наразі не встановлений, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел скористатись довірою, яка виникла до нього з боку ОСОБА_4 , та заволодіти грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах.

Так, розуміючи значні фінансові можливості ОСОБА_4 , а також бажання останнього продовжувати інвестувати у прибутковий бізнес на території України, на початку липня 2020 року ОСОБА_5 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, був розроблений злочинний план, спрямований на заволодіння грошовими коштами іноземного інвестора - ОСОБА_4 . До реалізації свого злочинного плану ОСОБА_5 залучив свого бізнес-партнера ОСОБА_6

Розроблений ОСОБА_5 злочинний план полягав у наступному:

1) користуючись довірчими відносинами, сформованими у ОСОБА_4 в ході реалізації попереднього проекту по роботі дата-центу у місті Кропивницький, запропонувати інвестувати у нові бізнес-проекти: розробка сервісу онлайн-ставок, створення нового дата-центру у місті Кропивницький, закупівля 2000 одиниць обладнання для майнінгу криптовалют та інші;

2) розробити фіктивні інвестиційні плани, на реалізацію яких отримати значні грошові кошти, без наміру їх подальшого втілення у життя;

3) зважаючи на переважне перебування інвестора - ОСОБА_4 - поза межами території України, сформувати, шляхом обману, уявлення про успішний хід реалізації проектів;

4) незаконно заволодіти грошовими коштами інвестора на свою користь, припинити співпрацю та уникнути зобов`язання з повернення грошових коштів під приводом начебто наявності відкритих кримінальних проваджень та негативної репутації ОСОБА_4 .

На виконання вказаного злочинного плану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у період з листопада 2018 року по червень 2021 року, було запропоновано ОСОБА_4 інвестувати у перспективні напрямки бізнесу в Україні.

Так, відповідно до пропозиції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останні обіцяли завершити реалізацію проектів у термін до кінця 2021 року - початку 2022 року.

Отримавши згоду ОСОБА_4 на їх реалізацію зазначених проектів, на виконання узгодженого раніше злочинного плану, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розроблено та представлено завідомо неправдиві інвестиційні плани та графіки платежів, відповідно до яких потерпілий мав сплачувати кошти.

Інформування потерпілого про хід реалізації безнес-проектів, а також вимоги про переведення грошових коштів здійснювалися ОСОБА_5 шляхом направлення електронних повідомлень у месенджерах зі свого мобільного телефону, а також електронною поштою.

З метою втілення у життя наведених вище інвестиційних планів, ОСОБА_4 у період з листопада 2018 року по червень 2021 року були перераховані зі своїх криптовалютних гаманців (адрес) на криптовалютні гаманці ОСОБА_5 - «НОМЕР_5», «НОМЕР_6», «НОМЕР_7» - віртуальні активи (криптовалюта) еквівалентна 64 мільйонам доларів США.

Однак, жоден з вказаних бізнес-проектів не був реалізований, а грошові кошти іноземному інвестору повернуто не було. Заволодівши коштами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпорядилися ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , шляхом зловживання довірою заволоділи чужим майном, а саме грошовими коштами гр. ОСОБА_4 у сумі, еквівалентній 64 млн. доларів США у вигляді віртуальних активів - «криптовалюти».

В рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12022000000001100 (обвинувальний акт в якому передано до суду) встановлено, що у ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в АТ «КРИСТАЛ БАНК» (МФО 339050, код за ЄДРПОУ 39544699 ) відкриті рахунки: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 .

Відповідно до сайту Національного банку України https://bank.gov.ua, АТ «КРИСТАЛ БАНК» (код за ЄДРПОУ 39544699 , МФО 339050) знаходиться за юридичною адресою: 04053, м. Київ, вулиця Кудрявський узвіз, 2.

Представник особи, що подав клопотання в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представники Головного слідсого уаравління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора у судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Старший слідчий в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_14 через канцелярію суду полав зачяву про розгляд клоптання за його відстуності, питання щодо задовлення клопотання просив вирішити на розсуд суду.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001040 від 31.05.2024 за фактом шахрайського заволодіння грошовими коштами у вигляді віртуальних активів - «криптовалюти», в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні розпочате на підставі заяви представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3

19.06.2024 представником потерпілого подано цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, на суму 64 млн. доларів США.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Згідно з заявленим цивільним позовом ОСОБА_4 (ОСОБА_4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та розмір позовних вимог, становить 64 млн. доларів США.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на вимоги ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Таким чином, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За вказаних обставин слідчий суддя вважає наявними передбачені ст. 170 КПК України підстави для арешту майна, з метою забезпечення цивільного позову, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики відчуження цього майна.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. 170-173, 175, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_4 (ОСОБА_4) про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000001040 від 31.05.2024 - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, розміщенні на рахунках за № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 відкритих ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в АТ «КРИСТАЛ БАНК» (код за ЄДРПОУ 39544699 , МФО 339050), юридична адреса: 04053, м. Київ, вулиця Кудрявський узвіз, 2, та зупинити видаткові операції з коштами розміщеними на рахунках.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1