Ухвала суду № 1208507, 01.11.2007, Львівський апеляційний адміністративний суд

 Головуючий у 1-ій інст.Руденко О.В.                                                                                           Рядок статзвіту №29                                                                                                                                         

 Госп.суд Тернопільської обл.№14\4-48                                                                                         Справа №22а-1199\07

 Доповідач: Кушнерик М.П.          

                          ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                 У Х В А Л А

                                                І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

            01листопада 2007 р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

                в складі: головуючого – судді:  КУШНЕРИКА М.П.

                                                            суддів:  ШАВЕЛЬ Р.М.,ПЛІШ М.А.                

                                               при секретарі:  СОКОЛОВСЬКА   А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за апеляційною скаргою Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Фарм» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001182304\0 від 23.06.2006р.,-

                                                                                      в с т а н о в и л а :

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2007р. задоволено позовні вимоги ТзОВ фірми «Рута-Фарм» і скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 23.06.2006р. за №0001182304/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 33923,53 грн. - основного боргу та 15958 грн. штрафних санкцій.

Постанова суду мотивована тим, що понесені позивачем витрати по господарських операціях, що відбулися як компенсація вартості товарів та послуг, придбаних ним у контрагентів для подальшого їх використання у власній господарській діяльності згідно з вимогами п.п.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають включенню до складу валових витрат, а тому в податкового органу не було підстав для збільшення бази оподаткування по податку на прибуток та донарахування позивачу цього податку.

Окрім цього, цей Закон не ставить в залежність право платника податків на включення понесених ним витрат до складу валових від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити з підстав неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права, апелюючи тим, що позивач безпідставно занизив суму податку на прибуток на 33923,53 грн., в тому числі за 2004р. на 11140,83 грн., за 2005р. на 22782,70 грн., внаслідок порушення п.п.5.2.1, пункту 5.2., підпункту 5.3.9, пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємтсв».

При здійсненні господарських операцій з контрагентами товаро-транспортні накладні по доставці товарів не надано. Контрагенти сторони, з яким позивач мав укладені угоди про проведену фінансово-господарську діяльність, не звітувалися.   

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити з тих підстав, що суд у відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зробив правильний висновок, що ними підставно включено до валових витрат суми витрат, сплачених протягом звітного періоду та які пов’язані з  господарською діяльністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши  доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно акту перевірки податкового органу фінансово-господарської діяльності позивача від 15.06.2006р. за №12130/23-430/21138240 за період з 01.01.2004р. по 31.10.2005р. прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2006р. за № 0001182304/0/38145, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 33923,53грн. - основного боргу та 15958 грн.- штрафних санкцій за порушення п.п.5.2.1 пункту 5.2, п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дані порушення виразилися в тому, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати на придбання товарів, робіт (послуг) згідно податкових та видаткових накладних, виписаних контрагентами по господарських операціях. Суми податку на додану вартість по накладних до складу податкового кредиту не включені. Витрат по транспортуванню товаро-матеріальних цінностей не понесено позивачем.

Згідно матеріалів перевірки встановлено, що контрагенти сторін угод позивача фінансової звітності не подавали.

Проте, дані висновки податкового органу не відповідають встановленим обставинам по справі та вимогам норм діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції та апеляційної, факт понесення витрат та обгрунтування їх включення до складу валових витрат вартості товарів (послуг) підтверджується укладеним з ПП «Багро» від 01.12.1004р. договором на ремотні роботи аптеки. Факт виконання цього договору підтверджено первинними бухгалтерськими докуметами: актом виконаних робіт від 23.12.2004р. на загальну суму 53476 грн., в тому числі ПДВ 8912,67 грн., платіжним дорученням за № 9751 від 13.01.2005р. на суму 53476 грн. Виписано податкову накладну на цю ж суму за № 299 від 23.12.2004р. А тому позивачем відображення вартості наданих послуг у складі вартових витрат в декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2004р. в сумі 44563, 33 грн. відповідає вимогам закону. Покликання податкового органу, що сума податку на додану вартість згідно вищеназваної накладної до податкового кредиту відповідного звітного періоду не включено, не позбавило права позивача на включення в іншому податковому періоді і не є порушенням податкового законодавства, аналогічно і по наступних господарських операціях.

Також є правильним віднесення позивачем до валових витрат за укладеним договором від 01.03.2005р. з ПП «Багро» про надання маркетингових послуг, що пов’язані з господарською діяльністю та підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку та правильно відображені в податковому обліку: складений між сторонами акт виконаних робіт від 31.03.2005р. на загальну суму 53475 грн., в тому числі ПДВ - 8912,50 грн., та виписано податкову накладну № 71 від 31.03.2005р. на цю ж суму. В декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005р. в складі валових витрат відображено суму 44562,50 грн. Правомірність віднесення позивачем до валових, витрат вартості маркетингових досліджень підтверджується відповідними договорами та актами виконаних робіт, які містять інформацію щодо змісту здійсненої господарської операції та є належними доказами, що відповідає вимогам п.п.5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Доказів, які би свідчили, що маркетингові послуги не використані в господарській діяльності, податковим органом не надані. Покликання відповідача на ту обставину, що надані послуги не принесуть дохід, базується на припущенні, оскільки результат цих послуг може мати місце і в наступній господарській діяльності позивача.

Аналогічно є правильним віднесення позивачем до валових витрат за укладеними договорами з ПП «Багро» про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що підтверджено актами виконаних робіт та оплатою цих послуг, що підтверджено виписками з банку. Вартість цих послуг відображена  позивачем у складі валових витрат в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2005р. в сумі 9180 грн., в 3 кварталі 2005р. в сумі 18805,83 грн., в 4 кварталі 2005р. в сумі 9670 грн.

Аналогічно є правильним віднесення позивачем до валових витрат за укладеним з ПП «Транстехмаш»усним договором по придбанню паперу згідно податкової накладної за № 113 від 24.06.2005р. на загальну суму 1069,50 грн., в тому числі ПДВ 1782,50 грн., та видатковою накладною за № 0000108 від 24.06.2005р., що виписані ПП «Транстехмаш». Оплата за отримані ТМЦ проведена позивачем по рахунку платіжним дорученням за № 11038 на суму 1069,50 грн. та відображена в податковому обліку в декларації з прибутку.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В акті перевірки податковим органом не встановлено факту відсутності у позивача первинних документів, що підтверджують здійснення ним господарських операцій щодо придбання спірних товарів (послуг).

Факт наявності вказаних документів у позивача на момент перевірки податковим органом не спростовано, що свідчить про наявність у позивача первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Покликання податкового органу на їх відсутність є необгрунтованим, оскільки відповідачем не зазначено, в силу відсутності яких саме первинних документів ним не були прийняті до уваги в якості належних доказів понесення витрат вищезгадані договори та акти приймання виконаних робіт.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для неврахування вказаних документів при обчисленні та сплаті податку на прибуток.

Покликання податкового органу на ту обставину, що згідно матеріалів перевірки встановлено, що контрагенти сторін угод позивача фінансової звітності не подавали, не є правовою підставою невіднесення до валових витрат, понесених цих витрат за операціями, що аналізувалися вище, а тому не приймаються судом до уваги як належний доказ в підтвердження позиції відповідача.

З наведеного висновок податкового органу про донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 33923,53грн. - основного боргу та 15958 грн. штрафних санкційзгідно податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 23.06.2006р. за № 0001182304/0 - є необгрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому судом першої інстанції правильно його скасовано.

Постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог норм процесуального та матеріального законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційий суд не вбачає.

                                   Керуючись ст. 160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

                                                                                 у х в а л и л а :

                Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута-Фарм» до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001182304\0 від 23.06.2006р.,- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.

                              Головуючий:                                                                       М.П.КУШНЕРИК

                                         Судді:                                                                         Р.М.ШАВЕЛЬ

                                                                                                                            М.А.ПЛІШ