ц
справа № 2-а 13520/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року м. Дніпропетровськ
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -
ВСТАНОВИВ:
14 жовтня 2009 р. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська, на виконання своїх владних повноважень, звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач своєчасно не здійснює розрахунки з Пенсійним фондом України, внаслідок чого, допустив недоїмку по сплаті страхових внесків за січень-березень 2005 р. в сумі 248 грн. 82 коп.
В судове засідання представник позивача та відповідач не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відповідності до вимог п. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Приватний підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Дніпропетровська.
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління ПФУ 19.12.2003 р. № 21-1, передбачено, що визначення сум страхових внесків платниками податків, що сплачують єдиний або фіксований податок, здійснюється на підставі даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру внесків, отриманих від фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів.
Згідно з п. 4 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному законом, у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.5.3.4 п. 5.3 розділу 5 Інструкції, страхові внески платниками, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній, у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняпередбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками в передбачені строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).
З метою уникнення надмірної сплати внесків платниками єдиного та фіксованого податків у звязку з одночасною дією Закону № 1058 та Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва, суми коштів, що спрямовуються до пенсійного фонду України у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків, зараховуються в рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснюється органами Пенсійного фонду України (згідно з листом Пенсійного фонду України від 21.12.2005 р. № 16515/03-03) на підставі предявлення страхувальником копій платіжних документів про сплату єдиного або фіксованого податків. Різниця між зарахованими страховими внесками та зарахованими сумами частки єдиного (фіксованого) податку за відповідний період повинна бути сплачена страхувальником у повному обсязі та в передбачений Законом № 1058 термін.
З набранням чинності з 01.01.2005 р. Закону України № 2285 Про Державний бюджет України на 2005 рікв редакції від 23.12.2004 р., відповідно до п.п.2, 8 ст. 45 та п.п. 40, 41 ст. 73 Закону України № 2285, починаючи з 01.01.2005 р., відділення Державного казначейства не здійснювали перерахування (перерозподіл) сум відповідних податків.
Зазначена ситуація призвела до виникнення боргу зі сплати страхових внесків підприємцями у 1 кварталі 2005 р.
З 14.04.2006 р. набрав чинності Закон України від 16.03.2006 р. № 3583 Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у звязку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 р. 1 кварталу 2005 р.. Відповідно до ст. 1 цього Закону, суми страхових внесків, сплачені субєктами підприємницької діяльності в період 2004 р. - 1 кварталу 2005 р. в складі єдиного та фіксованого податку, але не зараховані на їх особові рахунки, відкриті в органах Пенсійного фонду України, не вважаються заборгованістю. Тобто, недоїмкою не вважається сума, що повинна була спрямовуватись до бюджету ПФУ у вигляді частки з єдиного податку 42%, та з фіксованого податку 10%.
Згідно з Листом Пенсійного фонду України від 15.05.2006 р. № 5970/-3-20, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які у 1 кварталі 2005 р. працювали за спрощеною системою оподаткування, зобовязані сплатити до Пенсійного фонду України фіксований розмір страхового внеску - 83,84 грн. за повний місяць, розрахований як різниця між встановленою мінімальною ставкою страхового внеску (262,0 грн. мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2005 р. *32%), та частиною єдиного податку, яка згідно з Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів підприємницької діяльностіта Законом України Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадянстановить 42% (10% відповідно).
Відповідачу приватному підприємцю ОСОБА_1, згідно з чинним законодавством, на підставі звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування на 2005 рік, належало до сплати за січень березень 2005 р. 248 грн. 82 коп., які залишилися несплаченими.
У звязку з даними обставинами, у ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, тобто недоїмка, на вказану суму.
Зазначена заборгованість є узгодженою, оскільки складається із суми самостійно обчислених відповідачем страхових внесків.
Частиною 2 ст. 106 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняпередбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка).
Статтею 23 цього ж закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не сплачує прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська задовольнити .
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (р/р 25607303123181 в ДОУ ВАТ Державний Ощадний банк України, МФО 305482, код ЄДРПОУ 21928077) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень - березень 2005 року в сумі 248 грн. 82 коп. ( двісті сорок вісім гривень вісімдесят дві копійки).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Чорна
Судове рішення № 12084468, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-13520/09/0470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: