Постанова № 120836942, 31.07.2024, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2968/23

Номер провадження3/541/17/2024

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Дністрян О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, працює начальником нафтобази «Миргород» ПП «Компанія «Надежда», РНОКПП НОМЕР_1 ,

у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2023 року о 21 год. 07 хв. в м. Миргород по вул. Незалежності, 12, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 172, результат обстеження № 33 від 09.08.2023: 1,66 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що категорично заперечує висновки про своє знаходження у стадії алкогольного сп`яніння під час керування автомобілем 09.08.2023р. у зв`язку з тим, що алкогольні напої 09.08.23р. він не вживав, та взагалі, спиртні напої не вживає приблизно з 2012 року у зв`язку з хронічними хворобами. Зазначив, що слідував на автомобілі по центральній вулиці міста, планував зупинитись в центрі біля «Аптеки низьких цін», пригальмував, але побачивши, що при зупинці і стоянці на парковці буде перешкоджати іншим автомобілям виїжджати, він прийняв рішення пошукати інше місце стоянки, і включивши ручку лівого повороту та упевнившись, що нікому не заважає виїжджати із стоянки, у ліве дзеркало він побачив, що автомобіль зліва зупинився пропускаючи його виїхати, але це був автомобіль поліції, який призупинився без включених проблискових вогнів. Він розпочав рух по правій смузі далі, після цього побачив, що за ним включились проблискові вогні червоного кольору, що означало необхідність зупинки автомобіля, але не зрозуміло до якого автомобіля проблискові вогні були включені. Все це сталося на перехресті, тому він для того, щоб не ускладнювати рух автомобілів по місту по центральній вулиці, включив правий поворот та повернув до міськвиконкому. Вважає, що був зупинений працівниками поліції незаконно. Крім того, вважає, що при проведенні медичного обстеження його на стан сп`яніння була порушена процедура обстеження, відповідно до вимог Інструкції про порядок направлення та обстеження на стан алкогольного сп`яніння, а саме: направлення на обстеження написано від руки, а не на бланку, як того вимагає Наказ МОЗ, також направлення написано капітаном поліції Кропівним Русланом, а у висновку про обстеження зазначено, що направлено на огляд лейтенантом поліції Дорогопулько Д.. Крім цього, у направлені

уже стверджується, що він знаходиться у стадії сп`яніння і медичному працівнику необхідно тільки зазначити ступінь сп`яніння. Крім того, при проведені медичного обстеження на його вимогу не показали ліцензію на прибор та документи на повірку прибору, яким проводили обстеження; при обстеженні двічі прибором не показали ні показники прибору до його використання, ні після його використання, при цьому відеозйомка унеможливлює ідентифікацію показників прибору; невідомо яким прибором проводилось медичне обстеження; Акт медичного огляду йому в категоричній формі не показали, але в ньому вказано номера прибору Алкофер 307, а в інших документах вказаний прибор не значиться, документи на вказаний прибор йому також не показали, незважаючи на його вимоги. Крім того, вважає, що було допущено порушення при його експлуатації, а саме - необхідно видихнути у мундштук протягом приблизно 5-ги секунд, тоді як він видихав у прибор перший та другий раз на протязі 30 секунд. Крім цього, відповідно до відповіді Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 17.05.24р., неможливо використання алкотестера «Алкофер 307» в медичних закладах на території України. Крім того, в акті медичного обстеження лікарем вказано, що одяг чистий, видимі пошкодження відсутні, орієнтується в часі, просторі та власній особистості, мова не порушена, зіниці не змінені, хода без похитувань, точні рухи без промахувань, тремтіння відсутні. Відеозйомка також підтверджує його тверезий стан. Крім цього, Акт та висновок медичного обстеження складені в один і той же час, що є неможливим. На його заперечення щодо результатів Висновку медичні працівники і працівники поліції не реагували та не дозволили пройти додаткові обстеження для підтвердження відсутності ознак сп`яніння. Також, у протокол про адміністративне правопорушення №0098957 від 09.08.23р., складений о 22год.25хв. за ч. 1 ст. 130 КУпАП без його участі та без свідків, внесено недостовірні дані, а саме: в пункті - місце роботи вказано - пенсіонер, тоді як він працює начальником нафтобази м. Миргород, ПП «Компанія «Надежда»; крім цього, вказано що автомобіль ЗАЗ належить ОСОБА_1 , тоді як автомобіль належить ПП «Компанія «Надежда». При ознайомленні з матеріалами справи, наданих Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області до суду, в т.ч. і відеозаписами працівників поліції, та під час їх перегляду у судових засіданнях встановлено відсутність цифрового підпису на відеоматеріалах відповідальної особи Миргородського РВП ГУНП, що суперечить Законам України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг», Адміністративному кодексу України, іншим нормативно-правовим актам. Крім того, вважає, що аналіз наданих Миргородським РВІІ ГУНП відеоматеріалів до суду та їх розгляд у судових засіданнях, в т.ч. і за участю працівників поліції Дорогопулько Д., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були безпосередньо причетні до проведення відеозйомки та перенесення відеоматеріалів на диски, які були надані суду, свідчать про відсутність безперервної відеозйомки та її монтажу. Крім того, в судовому засіданні пояснив, що можливо працівники поліції і чули від нього запах алкоголю, але не з порожнини рота, а з автомобіля, з омивачу скла, тому він і відмовився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу та поїхав у лікарню. Також зазначив, що постанову за ст. 122 КУпАП відносно нього не оскаржував, але збирається. Просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутню події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Куцин В.Ю. подав письмове клопотання, в якому зазначив, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис свідчить про порушення передбаченого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме, відеозапис не містить даних фіксування засобами вимірювальної техніки вмісту етилового спирту у видихуваному ОСОБА_1 повітрі, які зазначені в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №33 від 09.08.2023, складеного ОСОБА_4 : 09.08.2023 року о 21 год. 55 хв. -1,72 проміле та о 22 год. 10 хв.- 1,66 проміле, а озвучення невідомою особою жіночої статі таких показників без їх підтвердження показниками на екрані відповідного приладу, зважаючи, що огляд відповідно до вищевказаного Акту проводився особою чоловічої статі, не є належним та беззаперечним доказом, що підтверджує дотримання вимог п. 10 Порядку. Вищевказані обставини, які підтверджені доданим до протоколу відеозаписом, підтверджує, що

огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП і Порядку та Інструкції, отже є недійсним. Крім того, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №33 від 09.08.2023, складений лікарем чи фельдшером ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 не відповідає Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №33 від 09.08.2023, складеному тією ж особою, оскільки не містить даних, які зазначені в Акті, що підтверджує недотримання вимог пункту 16 Інструкції. Зазначив, що вказані обставини були встановлені інспектором СРПП Миргородського РВП капітаном ОСОБА_5 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом: о 22 год 51 хв. останній озвучує, що висновок не містить даних про вміст алкоголю. Однак в протоколі без будь-якого документального підтвердження (до протоколу посадовою особою яка його склала не додані будь-які докази, які підтверджують ці обставини) зазначає результат огляду - наявність алкоголю у видихуваному повітрі - 1,66 проміле. Крім того, час проведення огляду ОСОБА_1 згідно Акту - 21 год 55 хв. 09.08.2023. Висновок щодо результатів медичного огляду №33 від 09.08.2023 ОСОБА_1 складений о 21 год 55 хв. 09.08.2023. Відповідно до змісту Акту в медичному закладі огляд ОСОБА_1 проводився щонайменше до 22 год 10 хв. (повторне застосування приладу для вимірювання концентрації парів алкоголю). Отже Висновок був складений до завершення проведення огляду та складення Акту, що свідчить про порушення вимог п.16 Інструкції, де передбачено, що Висновок видається на підставі акту медичного огляду. Крім того зазначив, що інспектором в порушення вимог ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 не були роз`яснені права, не було запропоновано надати будь - які пояснення, щодо обставин викладених в протоколі, що підтверджується відеозаписом доданим до протоколу; відеозаписом зафіксовано, що протокол складає інспектор о 22 год 55 хв., в той час як відповідно до змісту протоколу він складений о 22 год 25 хв.; в ході складення протоколу інспектор виявляє, що не встановлено особу яка керувала автомобілем, за відсутності ОСОБА_1 і на підставі невідомо яких даних про власника автомобіля ЗАЗ НОМЕР_2 (в протоколі не зазначено) складає протокол щодо останнього (22 год. 55 хв. відеозапису); після відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, керування цим транспортним засобом не було надано будь-якій уповноваженій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та могла бути допущена до керування транспортним засобом. На його думку, в ході судового розгляду встановлено: огляд ОСОБА_1 09.08.2023 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним; висновок щодо результатів медичного огляду №33 від 09.08.2023р., складений ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 є недійсним; беззаперечних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення (керування ОСОБА_1 09.08.2023 о 21 год. 07 хв. транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння) до протоколу не додано. Просив провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того, захисник подав клопотання про призначення по справі судової комп`ютерно-технічної (інформаційно-комп`ютерної) експертизи, на вирішення якої поставити питання: Чи піддавався накопичувач (нагрудна веб-камера поліцейського, відео реєстратор, чи інша комп`ютерна техніка, яка використовувалася при здійсненні запису відеозапису на оптичний диск) певним процедурам з метою зміни інформації щодо фіксування скоєння правопорушення ОСОБА_1 09.08.2023 в м. Миргород по вулиці Незалежності, 12? Чи містить магнітний носій інформацію про певні дії користувача (редагування часу, видалення зафіксованої інформації щодо обставин скоєння правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 09.08.2023 в м. Миргород по вулиці Незалежності, 12?

Прокурор Базавлук С.С. надала заперечення на клопотання захисника про призначення у справі судової комп`ютерно-технічної експертизи, в яких зазначила, що в клопотанні захисник чітко не вказав, експертиза яких об`єктів підлягає дослідженню, чи це інформація, яка міститься

на оптичному диску доданому до протоколу, чи накопичувач (нагрудна вебкамера поліцейського, відео реєстратор, інша комп`ютерна техніка, що використовувалась при здійсненні відеозапису, чи магнітний носій інформації). За показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , нагрудні веб-камери поліцейським видаються на час патрулювання, а в кінці зміни передаються для зняття інформації керівникам та відповідному відділу на підставі рапортів. В подальшому зазначені боді-камери використовуються іншими патрульними, і інформація на них перезаписується (форматується). Основною властивістю доказу, що містить електронну інформацію, є верифікованість. Інформація, яка складає зміст такого доказу, завжди повинна бути засвідчена на предмет можливості її ідентифікації і аутентифікації, тобто перевірки цілісності інформації та її незмінності на електронному носії. До направлення комп`ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в межах комплексної комп`ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів за наявності електронного оригіналу документа (файлу). На початку розгляду справи, знаючи про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ні ОСОБА_1 , ні стороною захисту не вживались заходи, спрямовані на отримання і збереження доказів, яка містить електронну інформацію. Носії комп`ютерної інформації, що набувають статусу об`єктів експертного дослідження, надаються експерту в непошкодженому, незмінному вигляді. Окрім цього, у клопотанні захисник не вказав ідентифікаційні ознаки техніки чи обладнання, що підлягають дослідженню, та інформацію про які захист міг би отримати за рік слухання справи. Зазначила, що експертиза, в рамках якої здійснюються ознаки монтажу матеріалів і засобів відео-звукозапису це вид іншої, а саме фоноскопичної експертизи. Вважала, що у даній конкретній справі, матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини справи, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями сторін та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.?

Крім того, прокурор просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вина у скоєнні вказаного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи.

Допитаний судом свідок, інспектор поліції ОСОБА_5 пояснив, що був на чергуванні, вже було темно, рухаючись на службовому автомобілі, проїжджаючи біля магазину «Гастрономчик» по вул. Гоголя, помітили автомобіль «Ланос», який виїжджаючи з парковки, не включив покажчик повороту і здійснив перешкоду їх автомобілю. Подали знак зупинитися і водій зупинив автомобіль біля Миргородської міської ради. Перевірили документи, виявили ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки водій відмовився і висловив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. В медичному закладі встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння. Стосовно водія складено протокол про адміністративне правопорушення, який він відмовився підписувати. Автомобіль залишився на місці зупинки, водій від керування був відсторонений.

На запитання захисника свідок повідомив, що водій від`їжджаючи з місця стоянки не включив покажчик повороту. Під час повороту з вул. Гоголя на вул. Незалежності не включив покажчик повороту. На службовому авто одразу включили маячки. Відеофіксація з боді-камер велася з місця зупинки, а до цього (рух автомобіля) відеофіксація велася з відео реєстратора, встановленого на службовий автомобіль, відеофіксація велася безперервно. Водій проїхав 250-300 метрів з місця події, здійснив маневр, від`їжджаючи з місця стоянки доїхав до світлофора, з вул. Гоголя повернув на вул. Незалежності і зупинився біля Миргородської міської ради. Водій відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки і це зафіксовано безперервною відеофіксацією на боді-камеру. В протоколі не зазначені поняті, оскільки велася безперервна відеофіксація на боді-камеру. Якби водій погодився, то знайшли б спеціальний технічний засіб для перевірки стану алкогольного сп`яніння на місці. Водієві називали назву приладу. За бажанням водія його б ознайомили із сертифікатом на прилад. Якщо водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки, то йому виписується направлення на відповідному

бланку, в якому зазначаються дані особи, ознаки алкогольного сп`яніння. Направлення було складено в медичному закладі. Відстань від місця зупинки до медичного закладу приблизно 2 км.

Водій пройшов огляд відповідно до даного направлення. Направлення є документальним доказом. Коли приїхали до медичного закладу вже була темна пора доби. Їхали в службовому автомобілі. Приїхавши в лікарню, водію виписали направлення. Водій виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Лікар провів освідування і склав відповідний акт, відповідно до якого було складено протокол про адміністративне правопорушення. Їм на руки видали висновок, з яким ознайомили ОСОБА_9 . Відеофіксація велася безперервно і навіть у медичному закладі. Правопорушник не забажав бути присутнім під час складання адміністративних матеріалів та ознайомлюватися з ними, сказав, щоб направили йому додому. Понятих, свідків не було.

На запитання ОСОБА_1 свідок відповів, що він був на чергуванні, проблискові маячки включив за необхідності.

При повторному допиті свідок ОСОБА_5 пояснив, що 09.08.2023р. автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено, оскільки водій не включив покажчик повороту, що було зафіксовано на відео реєстратор. Після зупинки вони представилися, були увімкнені боді-камери, пояснили водію причину зупинки. На боді-камеру було зафіксовано відмову водія пройти огляд на стан сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу немає можливості переглянути відеозаписи з боді-камери, після зміни він здає камеру керівництву, про що пише рапорт. Відеофіксація проводилась обома боді-камерами: його та його напарника. Відеофіксація проводилась з моменту зупинку транспортного засобу до складання протоколу про адміністративне правопорушення. В медичному закладі на його боді-камері закінчилася зарядка, але боді-камера Дорогопульки продовжувала запис. Пояснив, що ОСОБА_9 не захотів бути присутнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення писав він, а хто складав з них направлення не пам`ятає. Несуть службу двоє поліцейських, будь-хто з них може виписати таке направлення.

Допитаний судом свідок, лікар ОСОБА_4 пояснив, що не пам`ятає через який час він приїхав на обстеження. Направлення повинно було бути обов`язково, без направлення він би не оглядав. Направлення оформляється на ім`я головного лікаря, в ньому зазначається, хто направляє і кого направляє. На якому бланку він не пам`ятає вже. Направлення написане від руки є направленням. На якому апараті проводилося освідування він вже не пам`ятає. Всі дані сертифікації є в акті огляду. Акт обстеження складався. Особі і працівникам поліції видавався висновок. Свідок зазначив, що не зобов`язаний особі видавати акт обстеження, особі видається висновок. В одному вказав, що відмовився, в іншому вказав ні. Апарат проходив сертифікацію, повірку в січні цього року (16.01.2023), повинен проходити раз на рік. Свідок зазначив, що у нього є сертифікат на проведення такого обстеження, також у 2022 році він проходив тематичні курси. Огляд проводився в оглядовій медичного закладу. Чи повідомляли працівники поліції про відео фіксацію, коли почався і закінчився огляд він не пам`ятає. Газоаналізатор швидше за все давала медсестра, чи просили сертифікат не пам`ятає. Акт він не видавав, тільки висновок.

Допитаний судом свідок ОСОБА_6 , пояснив, що 09 серпня 2023 року був на чергуванні, їхали по вул. Гоголя з інспектором ОСОБА_5 Побачили, що автомобіль «Ланос» виїжджав від магазину «АТБ» і не ввімкнув покажчик лівого повороту, у зв`язку з чим почали його зупиняти та зупинили біля міської ради. Другий інспектор почав спілкуватися з водієм і виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, запропонував продути Драгер, на що водій відмовився та виявив бажання пройти огляд в медичному закладі. В результаті проведеного огляду в лікарні було встановлено, що водій перебував в стані алкогольного сп`яніння. Він особисто з ОСОБА_9 не спілкувався, колега йому роз`яснював його права. ОСОБА_9 нічого не пояснював, відмовлявся продути Драгер. Він виписував постанову стосовно ОСОБА_9 за порушення Правил дорожнього руху, а саме що водій не ввімкнув покажчик повороту. Що відбувалось в лікарні він вже не пам`ятає, велась

безперервна відео зйомка на боді-камеру, все зафіксовано відеозаписом. Не пам`ятає, хто виписував направлення на медичний огляд. Також зазначив, що чув від водія запах алкоголю. Після того, як ОСОБА_9 пройшов медичний огляд, склали на нього протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не пам`ятає вже, на чию боді-камеру було зафіксовано. Постанова відносно ОСОБА_9 за ст. 122 КУпАП була винесена на місці зупинки транспортного засобу.

Під час повторного допиту свідок ОСОБА_6 пояснив, що боді-камери здають в кабінеті начальника чи заступника начальника, повідомляють, що є запис про правопорушення. Не пам`ятає, чи попереджали начальника, що частина відео фіксації правопорушення є на боді-камері Кропивного. Пояснив, що з моменту зупинки транспортного засобу відео фіксація велась двома боді-камерами, а в медичному закладі у Кропивного закінчився заряд на боді-камері і він передав йому свою боді-камеру. При зупинки ОСОБА_1 у останнього виявили ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, не обговорювали, хто буде з них писати направлення для проходження медичного огляду. Не пам`ятає, де був ОСОБА_9 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, також не пам`ятає, чи були свідки та поняті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що працює заступником начальника СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. Зазначив, що в своїй роботі керуються Наказом №1026 МВС України Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Працівники поліції фіксують все на боді-камери, строк збереження відеозаписів становить 30 діб. Працівники поліції здають боді-камери, відеозаписи з них загружають на сервер, а потім по рапорту працівника поліції переносять на носій інформації, який долучають до протоколу про адміністративне правопорушення. Електронний підпис на відеозапис не накладається, оскільки це не передбачено ніякими нормативними актами. Доступ до відеозаписів має обмежене коло працівників, які визначені наказом. Матеріали справи про адміністративне правопорушення формує працівник поліції, який складає протокол про адміністративне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює начальником СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. На питання захисника пояснив, що ОСОБА_9 знає як мешканця м. Миргорода, особисто не знайомі. Також зазначив, що коли патрульні заступають на чергування, то отримують боді-камери, під запис із зазначенням інвентарного номеру, всі камери закодовані. У відділі поліції є відповідальні особи, це 3-4 особи, які записують відеозапис із боді-камер, самі поліцейські доступу до відеозаписів не мають. Поліцейські після зміни здають боді-камери, про що робиться запис в журналі. Бувають випадки, що закінчується батарея на боді-камері, але на чергуванні дві боді-камери. Протокол про адміністративне правопорушення і направлення на огляд може складати будь-хто з екіпажу поліції, при чому один поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, а інший складати направлення на медичний огляд. Наявність двох направлень може бути машинально, могли два поліцейських зробити таке направлення.

На запитання захисника свідок повідомив, що в Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області працює 3 екіпажа поліції на добу, алкотестера «Драгер» в наявності два, тому, при необхідності, може під`їхати інший екіпаж і привезти алкотестер.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснила, що працює начальником сектору адміністративної практики Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. Також пояснила, що вона не збирає докази по справам про адміністративні правопорушення, а тільки робить опис матеріалів і направляє їх до суду. До дисків з відеозаписами відношення не має, доступу до боді-камер поліцейських вона не має. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 працювали в екіпажі, з них міг будь-хто складати протокол про адміністративне правопорушення, а інший писати направлення для проходження медичного огляду. В її обов`язки не входить накладати електронний підпис, в неї його немає.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що працює старшим інспектором СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області. Зазначила, що згідно наказу здійснювала копіювання відеозаписів. Кожен день працівники поліції здають відповідальній особі відеозаписи

з боді-камер на комп`ютер, термін зберігання таких відеозаписів тридцять днів. Боді-камери є старого та нового зразку, з них повністю переноситься відеозапис на комп`ютер. Щодо фіксації правопорушення стосовно ОСОБА_9 зазначила, що були відеозаписи на двох боді-камерах. Вона робила копіювання відеозапису на диск з однієї боді-камери, на ній зафіксовано, що час безперервний. Паперових доказів вона не бачила. Також пояснила, що в 2023 році відеозаписи з нових боді-камер надавались суду, але суд не міг їх подивитись, оскільки не було відповідної програми, тому приходилось надавати з відеозаписи з боді-камери старого зразку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пунктів 2-7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу

охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п. п. 3, 4, 15, 16, 17, 19, 20, 21 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Відповідно до відеозапису подій, які сталися 09.08.2023 року, диски з яким наявний у матеріалах справи (а.с.8), зафіксовано рух та зупинку працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 відмовився та погодився на проведення огляду у закладі охорони здоров`я. На відеозаписі зафіксовано проведення лікарем медичного огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради щодо виявлення стану сп`яніння, який підтвердив перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 008957 від 09.08.2023 року (а.с.1); направленням від 09.08.2023 (а.с.3); висновком КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2023 року (а.с.4), відповідно до якого лікарем ОСОБА_4 під час огляду який проводився о 21 год. 55 хв. 09.08.2023 року встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння; відеозаписом (а.с.8), копією декларації про відповідність продукції вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки затвердженого Постановою КМУ від 13 січня 2016 року № 94 щодо газоаналізатора АлкоФор 307 (а.с.33), копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/0080, чинним до 16.01.2024, відповідно до якого газоаналізатор АлкоФор 307 зав. № Q2011120069 за результатами повірки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 (а.с.34), копією журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого о 21 год. 55 хв. 09.08.2023 ОСОБА_1 проходив огляд (а.с.35-37), копією акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 33 від 09.08.2023, відповідно до якого під час огляду який проводився лікарем ОСОБА_4 о 21 год. 55 хв. 09.08.2023 року встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння (а.с.39), копією посвідчення № 1467, відповідно до якого лікар ОСОБА_4 пройшов цикл тематичного удосконалення до диплому № КВ 40761454, який називається ТУ «Діагностика станів сп`яніння» (а.с.42) та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Вказані докази у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винність останнього у його скоєнні. Суддя вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для ухвалення остаточного рішення і вищевказані докази, на переконання суду, є ґрунтовними, допустимими, узгоджуються між собою, а також, зі змістом протоколу та наданими до суду матеріалами справи, і, відповідно, підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Крім того, слід зазначити, що відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд у відповідності до ст. 252 КУпАП оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд відхиляє доводи захисника, що записані на оптичний диск відеофайли не підписані електронним цифровим підписом відповідної посадової особи. Чинне законодавство не передбачає підписання відеофайлу з нагрудної камери поліцейського електронним цифровим підписом при направлені до суду на розгляд матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» не поширюється на спірні правовідносини щодо надання працівником поліції відеозапису, здійсненого за допомогою технічного приладу (відеореєстратора) при фіксуванні адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.

Згідно зі ст.5 цього Закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і

перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що відеозапис, здійснений працівниками поліції за допомогою технічних приладів при фіксуванні адміністративного правопорушення не є електронний документом, як і не є документом взагалі, як помилково вважає захисник, а тому положення ст.7 наведеного вище Закону щодо необхідності електронного цифрового підпису на нього не розповсюджуються.

Крім того, такі твердження сторони захисту суперечать положеннями ст.251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, суд відхиляє доводи захисника, що відеозапис не був безперервним, оскільки дослідженим відеозаписом послідовно та безперервно зафіксовано події, які сталися 09.08.2023 року, а саме: рух та зупинку працівниками поліції транспортного засобу, відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та проведення медичного огляду в медичній установі. А отже відеозапис лише технічно поділений на файли.

Згідно з вимогами статей 31, 40 Закону України «Про національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.

Відповідно до пунктів 5,6 розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки,відеозапису,засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що запис з портативного відеореєстратора працівниками поліції під час виконання службових обов`язків є обов`язковим і є безпосереднім доказом наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення.

При розгляді даної справи встановлено, що серед матеріалів справи містяться записи з портативного відеореєстратора працівників поліції, який підтверджує фактичні дані, суть адміністративного правопорушення та опис установлених обставин.

Вказані відеозаписи достеменно відображають всі необхідні обставини проходження ОСОБА_13 огляду на стан алкогольного сп`яніння, дають змогу відтворити обставини складання протоколу, що є їх основною функцією.

Доводи захисника про те, що після проведення медичного огляду ОСОБА_1 відеозапис переривається та не зафіксовано, що працівники поліції доставили ОСОБА_1 додому, суд не бере до уваги, оскільки відеофіксація подій, які відбувались після вже проведеного

медичного огляду не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не може бути підставою для визнання того факту, що огляд був проведений з порушеннями чинного законодавства.

Крім того, сторона захисту не була позбавлена процесуальної можливості заявляти клопотання перед судом про призначення по справі судової комп`ютерно-технічної (інформаційно-комп`ютерної) експертизи завчасно, при цьому, що саме за клопотанням захисника були витребувані докази по справі у Миргородському РВП ГУНП в Полтавській області ще 03.10.2023р. Знаючи про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ні ОСОБА_1 , ні захисником не вживались заходи, спрямовані на отримання і збереження доказів, які містять електронну інформацію. Носії комп`ютерної інформації, що набувають статусу об`єктів експертного дослідження, надаються експерту в непошкодженому, незмінному вигляді. При допиті працівників поліції в судових засіданнях ще 10.10.2023р. та 19.03.2024р., останні на запитання захисника повідомляли, що інформація з боді-камер поліцейських перезаписується (форматується) і в подальшому боді-камери використовуються іншими працівниками поліції, при цьому строк збереження відеозаписів складає тридцять днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Щодо доводів про те, що ОСОБА_1 09.08.2023р. був безпідставно зупинений працівниками поліції слід зазначити наступне.

Встановлено, що постановою від 09.08.2023р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Проте стороною захисту не надано відомостей про те, що останні зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП (серія БАА №983160 від 09.08.2023), що було причиною зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції 09.08.2023р. При цьому в своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що про наявність такої постанови він дізнався ще 25.08.2023 року.

Щодо не проведення лікарем дослідження біологічного середовища, слід зазначити, що порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів визначено розділом IIІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказаним розділом передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Аналіз закріплених в інструкції норм дає змогу дійти висновку, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища, обов`язкове при проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння лише у випадку, коли водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

За такого, з урахуванням конкретних обставин справи, проведення дослідження біологічного середовища під час огляду ОСОБА_1 в медичному закладі не було обов`язковим.

Слід зауважити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання

та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Тобто встановлення діагнозу на підставі проведеного огляду є медичним, а не юридичним аспектом та не може встановлюватися судом самостійно, так як суд не може використовувати під час розгляду справи інші знання крім правових.

В той же час, відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Аналогічні положення міститься у п. 14 Порядку.

Щодо доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а також не вручення ОСОБА_1 акту медичного огляду, на підставі якого складався висновок щодо результатів медичного огляду, та невідповідності результатів цього висновку фактичним обставинам справи, на думку суду, такі доводи є необґрунтованими та безпідставними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисник звертались зі скаргами до керівництва медичної установи на дії медичних працівників щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та заповнення медичних документів, а також до правоохоронних органів з заявою в порядку КПК України про внесення відомостей до ЄРДР про перевищення лікарем своїх службових повноважень. Крім того, висновок щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння вручався останньому, проте ОСОБА_1 відмовився від його отримання, про що є відповідний запис в графі 11 зазначеного висновку (а.с.4). Крім того, з наданого суду відеозапису вбачається, що огляд в медичному закладі проводився двічі і працівником медичної установи оголошувались двічі покази алкотестеру, зауважень ОСОБА_1 проте, що працівник медичної установи оголошує інші покази, ніж зазначені були на алкотестері, ОСОБА_1 заявлено не було.

Доводи сторони захисту про невідповідність направлення водія до медичного закладу, на думку суду, є безпідставними та суб`єктивними, оскільки направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі алкогольного сп`яніння, складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи, і відповідно таке направлення залишається у лікаря. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні.

Правомірність використання вимірювальної техніки та обладнання в медичних закладах за загальним правилом підтверджується декларацією про відповідність та свідоцтвом про повірку засобу вимірювальної техніки (а.с.33,34).

Інші доводи захисника не впливають на доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, та правильної кваліфікації його дії за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Позиція захисника, яку він висловив щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, розцінюється судом як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки в правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній в супереч вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, вина його доведена в судовому засіданні, отже він повинен нести відповідальність передбачену законом.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері транспорту, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (дані про це в матеріалах справи відсутні), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, з метою запобіганню вчинення ним нових правопорушень, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. ч.1 ст. 130, 213, 221, 283 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддати стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, стягнувши суму за реквізитами: номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі несплати штрафу у строк, передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП , у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до ст.308 КУпАП, з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, стягнувши суму за реквізитами: номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. М. Дністрян