Ухвала суду № 120836937, 31.07.2024, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1728/24

Провадження № 1-кп/541/211/2024

У Х В А Л А

31 липня 2024 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Миргородського міськрайонного суду Полтавської області клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу по кримінальному провадженню, внесеному 16 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023170550001142 заобвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 321 КК України,

встановив:

В Миргородському міськрайонному суді розглядається кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023170550001142 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк 2 місяці, оскільки термін дії запобіжного заходу закінчується, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати. Прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , який не має роботи, сім`ї, інших соціальних зв`язків, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, побоюючись втратити свободу на значний термін, може переховуватися від суду. Обвинувачений може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки усвідомлює, що через їх показання може бути доведена його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, що може призвести до зміни ними показань, їх спотворення або відмови від дачі показань у кримінальному провадженні. Поведінка ОСОБА_4 у конкретних випадках, вчинення кримінальних правопорушень однієї категорії у відносно короткий проміжок часу, наявність повторності в його діях свідчить про високу імовірність вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. З огляду на продовження існування вищевикладених ризиків на даний час, застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, а відтак і для виконання завдань кримінального судочинства, визначних ст. 2 КПК України, буде недостатнім.

Обвинувачений, захисник не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 на два місяці.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 лютого 2024 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який в подальшому був продовжений, останній раз ухвалою суду Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2024 року до 13 серпня 2024 року.

Ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначено в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011). Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню, були встановлені на стадії досудового розслідування та враховані слідчим суддею під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 обрано з урахуванням тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, даних про його особу, а також наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема - обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що наразі вказані ризики є реальними та дійсними.

Прокурором доведено, що при обранні обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, усвідомлюючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 може ухилитися від суду. Обвинувачений може безперешкодно покинути територію м. Миргорода та Миргородського району, оскільки офіційно не працює, походження його доходів не відоме, майном у значних розмірах на території Миргородського району він не володіє, що свідчить про відсутність міцних соціальних факторів, які могли б попередити спроби переховування обвинуваченого. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість шляхом умовлянь або погроз вплинути на показання свідків, які в ході досудового розслідування надали показання щодо його причетності до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим є підстави вважати, що обвинувачений може вчинити на них тиск з метою викривлення фактів та показань, які вони надаватимуть у судовому засіданні. Враховуючи характер кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_4 , вчинення кримінальних правопорушень однієї категорії у відносно короткий проміжок часу, наявність повторності в діях обвинуваченого, є підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді цілодобового домашнього арешту відпала.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на останнього раніше встановлених обов`язків, терміном на 2 місяці, оскільки саме цей вид запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199, 369, 392, 394, 395 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, окрім випадків відвідування органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, медичних установ та установ соціального захисту терміном 2 місяці, тобто до 30 вересня 2024 року, із раніше встановленими обов`язками.

Відкласти судовий розгляд на 09 год 30 хв. 29 серпня 2024 року.

Викликати для участі в судовому засіданні прокурора, обвинуваченого, захисника.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_1