Рішення № 120833734, 18.07.2024, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2008/23

2/579/20/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Кибець І.А.,

за участі секретаря судового засідання - Сірої С.І.,

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до суду з позовом про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.08.2019 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/02-40К-0131853. Предметом даного договору були майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод», пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - напівпричепом «Weilton», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Відповідно до умов вказаного договору страхування ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» страхове відшкодування.

22 липня 2020 року о 12 год. 25 хв. в місті Кролевець по вул.Транспортна ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Урал 43202», державний номерний знак « НОМЕР_2 », допустив зіткнення з транспортним засобом «Scania», державний номерний знак « НОМЕР_3 » та напівпричепом «Weilton», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Кролевецького районного суду Сумської області по справі №579/1247/20 від 06.10.2020 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевецький комбікормовий завод» та надало всі необхідні документи, на підставі яких було складено страховий акт.

На підставі вказаного страхового акту ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 395 172,38 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування, то відповідно до ст.ст.22, 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було виплачене страхове відшкодування у розмірі 127 400, 00 грн. страховиком відповідача.

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 267 772,38 грн.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання перед ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

На підставі вище викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдані збитки у розмірі 267 772,38 грн. та судові витрати.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Кандюковим Г.Г. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити в задоволенні позову ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», позовні вимоги вважає необгрунтованими. Зазначив, що на момент ДТП цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» відповідно до полісу №АР/7586297, ліміт за полісом страхування 130 000,00 грн. Страховою компанією відповідача було відшкодовано на користь страховика потерпілого в розмірі 127 400,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Вважає, що об`єктивний розмір збитку, а не той, що заявляє позивач, не перевищує ліміту відповідальності страховика ОСОБА_2 , тобто не перевищує 130 000,00 грн. Страховий акт ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», на підставі якого було встановлено страхове відшкодування в розмірі 395 172,38 грн. не підтверджує і не спростовує фактичний розмір шкоди та реальність заподіяних збитків відповідачем по справі. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду з вказаним позовом (а.с.58-62).

В додаткових поясненнях представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кандюков Г.Г. зазначив, що згідно ст.ст.1166, 1187, 1172 КЦ України, шкода завдана внаслідок ДПТ із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Тому просить в задоволенні позову відмовити, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем.

Позивачем подано відповідь на відзив до суду, за змістом якого зазначив, що ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було надано всі наявні та належні документи, на основі яких було розраховано розмір виплаченого страхового відшкодування. Твердження представника відповідача грунтуються на припущеннях, ним не надано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, загальний строк позовної давності, встановлений в ст.257 ЦК України, продовжений на строк дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. У зв`язку з викладеним просить позов задовольнити (а.с.76-82).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кандюков Г.Г. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, оскільки згідно норм ст.ст.1166, 1187, 1172 КЦ України, ОСОБА_2 не є належним відповідачем.

Позивач Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» належним чином повідомлене про дату, час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання свого представника не направило, за змістом позовної заяви просило розгляд справи проводити без участі її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.2).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.141).

Ухвалою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 16 листопада 2023 року о 09 год. 30 хв. з повідомленням учасників справи (а.с.32).

Ухвалою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 17 січня 2024 року клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено, постановлено справу за вказаним позовом розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 лютого 2024 року о 10 год. 00 хв. (а.с.88).

Ухвалою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 12 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 07 березня 2024 року на 10 год. 00 хв. (а.с. 97).

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.

19 серпня 2019 між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) №06/02-40К 131853, згідно з яким був застрахований транспортний засіб - напівпричіп «WIELTON NW3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску. Страховий платіж 16 601,20 грн.(а.с.13-15).

Додатком №1 до комплексного договору №06/02-40К-0131853 від 19 серпня 2019 року є заява на страхування транспортного засобу - напівпричепу «WIELTON NW3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, страхувальник - ТОВ «Кролевевецький комбікормовий завод» (а.с.16).

Згідно постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 06 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12 год. 25 хв. в м.Кролевець по вул. Транспортна, відбулася дорожньо-траспортна пригода, в ході якої ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Урал - 43202, державний номерний знак НОМЕР_4 , при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки та у зв`язку з технічною несправністю транспортного засобу не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем Сканія, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався на зустріч, в результаті чого зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.11).

22 липня 2020 року ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» було повідомлено ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про настання події (КАСКО) 22.07.2020 року о 12 год. в м.Кролевець по вул.Транспортна за участі транспортних засобів «WIELTON NW3», реєстраційний номер НОМЕР_1 та УРАЛ, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.6-7).

Згідно рахунку на передоплату № SK-2004834 від 25.07.2020 року, наданого ТОВ «Сканія Україна» на підставі договору про сервісне обслуговування та/або купівлю-продаж запчастин №SK-2017-57 від 16.05.2017 на замовлення ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод», до сплати підлягає 395 172,38 грн. (а.с.20-21).

Відповідно до заяви-погодження, наданої ТОВ «Кролевецький комбікормовий завод» від 06 серпня 2020 року, останнє погодилося з вартістю відновлювального ремонту у сумі 395 172,38 грн. та просило ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» належну до виплати суму страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 22 липня 2020 року, перерахувати на станцію технічного обслуговування (автомайстерні) автотранспортних засобів ТОВ «Сканія Україна» (а.с.8).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до справи №200000321107 на підставі рахунку № SK-2004834 від 25.07.2020 року, КФ ТОВ «Сканія Україна» вбачається, що сума страхового відшкодування становить 395 172,38 грн. (а.с.23).

Відповідно до страхового акту №200000321107 від 07.08.2020 року ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» прийнято рішення при виплату 395 172,38 грн. за обставинами страхової події, що відбулася 22.07.2020 року в м.Кролевець по вул.Транспортна. Крім того, в розділі №12 моливість регресу, зазначені ОСОБА_2 , ПЗУ Україна АР/7586297 (а.с.22).

Згідно платіжної інструкції №ЗР079615 від 10 серпня 2020 року ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було перераховано страхову суму у розмірі 395 172,38 грн. на рахунок ТОВ «Сканія Україна» (а.с.24).

05 липня 2023 року за вих.№12448/ІНС ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на адресу ОСОБА_2 була направлена претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с.25).

21 липня 2020 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_4 було укладено договір страхування - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/7586297, забезпечений транспортний засіб УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , строком дії з 22.07.2020 року до 21.07.2021 року (а.с.26).

Згідно довідки від 15.07.2024 року виданої ФОП ОСОБА_4 слідує, що ОСОБА_2 працював з 09.12.2016 року по 11.05.2023 року на посаді водій автомобільних транспортних засобів. 22 липня 2020 року ОСОБА_2 , як водій вантажного автомобіля виконував покладені на нього обов`язки, згідно умов трудового договору (а.с. 66).

Частинами 1, 2 ст.2 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно правого висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі №760/28302/18-ц слідує, що для покладання на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття "особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду".

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108-цс13, підтриманою у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 373/1773/18-ц (провадження № 61-17948св19), від 20 листопада 2019 року у справі № 501/2298/16-ц (провадження № 61-31268св18), від 05 вересня 2018 року у справі № 534/872/16-ц (провадження № 61-11969св18).

Згідно Закону України № 3450-IX Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини, який набув чинності 30 січня 2024 року, внесено зміни у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено в такій редакції: "19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.07.2023 року № 451/2023 дію воєнного стану в Україні продовжено з 18.08.2023 року по 16.11.2023 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 року № 734/2023 дію воєнного стану в Україні продовжено з 16.11.2023 року по 14.02.2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 року № 49/2024 дію воєнного стану в Україні продовжено з 14.02.2024 року по 14.05.2024 року.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 року № 271/2024 дію воєнного стану в Україні продовжено з 14.05.2024 року по 12.08.2024 року.

Враховуючи вищевикладенне, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, стосовно того, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду.

Відповідно до ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст.15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 працював у ФОП ОСОБА_4 з 09.12.2016 року по 11.05.2023 року на посаді водій автомобільних транспортних засобів. 22 липня 2020 року ОСОБА_2 , як водія вантажного автомобіля УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , виконував покладені на нього обов`язки, згідно умов трудового договору. Транспортний засіб УРАЛ 43202, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , 21 липня 2021 року був застрахований ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладенне, суд, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» слід відмовити в повному обсязі в зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 354-355 ЦПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Глибочицька, буд.44, код ЄДРПОУ 24175269, до ОСОБА_2 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 29 липня 2024 року.

Суддя І. А. Кибець