Рішення № 120832, 26.06.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.06 р. Справа № 32/135

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Войтух О.М. – довіреність від 05.01.2006р.

від відповідача: Шевченко Н.В. – довіреність від 23.06.06р.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк

до відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства „Цетральна збагачувальна фабрика”Дзержинська” Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія”Донбасвуглезбагачення” м. Дзержинськ

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 9295107,39грн.

В судовому засіданні оголошена

перерва з 09:00год. 26.06.06р. до

10:30год. 26.06.06р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк, 25.04.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства „Цетральна збагачувальна фабрика”Дзержинська” Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія”Донбасвуглезбагачення” м. Дзержинськ про стягнення заборгованості в сумі 9157019,54грн., пені в сумі 138087,85грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поворотної фінансової допомоги № 16/12/1 ФП від 16.12.2005р., додаткову угоду від 01.03.06р. до договору, платіжні доручення № 4638 від 19.12.05р., № 4682 від 22.12.05р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Заперечуючи проти позову посилався на те, що здійснюються перевірки правоохоронними органами про правомірні дії позивача та, керуючись ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України, просив зменшити розмір пені, оскільки у відповідача існує заборгованість за податками до бюджету, та погашення пені призведе до тяжкого фінансового становища підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поворотної фінансової допомоги № 16/12/1 ФП від 16.12.2005р., за яким позивач зобов’язується надати відповідачу у власність грошові кошти в сумі 10500000,00грн., а відповідач зобов’язувався прийняти та повернути вказану суму в обумовлений строк. Свої зобов’язання за договором позивач виконав, що підтверджується платіжними дорученнями № 4638 від 19.12.05р., № 4682 від 22.12.05р.

Договір, на якому ґрунтуються позовні вимоги, на момент розгляду справи, в силу ст. 204 ЦК України є правомірним правочином. Спору щодо його дійсності між сторонами не існує.

Відповідно до п. 3.2 договору повернення фінансової допомоги здійснюється рівновеликими долями, однак останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 16.12.06р. Додатковою угодою від 01.03.06р. строк останнього внеску був змінений до 20.03.06р.

Повернення фінансової допомоги відповідачем було здійснено частково в сумі 1311980,46грн.

Свої зобов’язання за договором, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч ст. ст. 1049, 1050, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок цього, станом на 18.04.06р. утворилась заборгованість в розмірі 9157019,54грн., факт чого позивач підтверджує наданими документами.

Заперечення відповідача щодо позову з посиланням на проведення перевірки правоохоронними органами не приймаються судом з огляду на таке.

По-перше, відповідач не надав до суду ніяких документів щодо наявності факту такої перевірки та відповідно пов’язаність її з предметом спору.

По-друге, проведення перевірки правоохоронними органами не є підставою, що перешкоджає поверненню відповідачем коштів, отриманих від позивача за договором.

Перебування майна відповідача, за його твердженням, в податковій заставі, не підтверджено належними доказами, і також не є перешкодою для вирішення спору по суті.

Твердження відповідача про те, що особа, яка з його боку підписала договір не мала на це належних повноважень, не приймаються судом, оскільки з боку відповідача до теперішнього часу не вчинено жодної дії щодо заперечення укладання договору (як-то, наприклад повернення коштів, як безпідставно отриманих), і як слід, така бездіяльність є, на думку суду, фактичним схваленням цього правочину.

З урахуванням обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача в частині стягнення 9157019,54грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 138087,85грн., суд виходить з наступного. Пунктом 4.2 договору встановлено, що у випадку неповернення грошових коштів в строк, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.

Враховуючи наявність порушень, заборгованості з боку відповідача щодо виконання зобов’язань за договором, положень ст.ст. 610, 611 ЦК України, ст. 232 ГК України вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 21.03.06р. по 18.04.06р. (на відповідну суму заборгованості) є правомірними та підлягають задоволенню в сумі 138087,85грн.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає задоволенню, оскільки таке зменшення може мати місце відповідно до норм ст. 233 ГК України. Але ж, відповідач не довів наявності обставин, з якими законодавець пов’язує право суду на таке зменшення, а саме: 1) той факт, що штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора (позивача); 2) взагалі відсутність збитків учасників господарських відносин.

Крім того, відповідач жодним доказом не довів наявності важкого фінансового становища, на яке він посилається, як на підставу, заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 11.05.06р. були застосовані заходи забезпечення позову у вигляді накладання арешту, в межах ціни позову, на грошові кошти, які належать Державному відкритому акціонерному товариству „Центральна збагачувальна фабрика”Дзержинська” Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія”Донбасвуглезбагачення” м. Дзержинськ (ЄДРПОУ 00176495). Суд вважає за необхідне залишити забезпечення позову до повного виконання рішення суду.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 193, 198, 232, 233 ГК України, ст. ст. 204, 525, 526, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства „Цетральна збагачувальна фабрика”Дзержинська” Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія”Донбасвуглезбагачення” м. Дзержинськ про стягнення заборгованості в сумі 9157019,54грн., пені в сумі 138087,85грн.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Цетральна збагачувальна фабрика”Дзержинська” Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства „Державна холдінгова компанія”Донбасвуглезбагачення” м. Дзержинськ (85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00176495, п/р № 26002304551262 у філії Центрально-Міського відділення Промінвестбанку в м. Горлівка, код банку 334164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” м. Донецьк (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 30962337, п/р 26005301750064 у філії ГУ Промінвестбанку в Донецькій області, код банку 334635) заборгованість в сумі 9157019,54грн., пеню в сумі 138087,85грн., витрати з державного мита в сумі 25500,00грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повний текст рішення підписаний 30.06.06р.

Рішення набирає законної сили 11.07.2006р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сковородіна О.М.