Рішення № 120824850, 05.08.2024, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/2194/24

Провадження № 2/644/1794/24

05.08.2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

в складі:

головуючого судді - Саркісян О.А.,

за участю секретаря - Лагір А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу №644/2194/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №CL-253600 від 13.01.2020 станом на 06.03.2024 у розмірі 179859. 52 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 104227. 00 грн.; заборгованість за відсотками - 75632. 52 грн.; судові витрати по справі, які складаються з: суми сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 17985. 95 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог зазначає, що 13.01.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-253600. Відповідно до умов якого позивач зобов`язувався надати у власність відповідача грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування, комісію та інші платежі, передбачені цим кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3, 2.4 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн. на поточні потреби строком до 10.01.2025 року. Позичальник доручає банку здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 98309. 60 грн на поточний рахунок позичальника; на погашення кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «ПРИВАТБАНК» в сумі 36190. 40 грн.; на погашення кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «ПРИВАТБАНК» в сумі 40700. 00 грн.; на погашення кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «ПРИВАТБАНК» в сумі 24800. 00 грн.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за процентною ставкою 35 % річних.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору, реальна річна процентна ставка становить 41,19 %.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим договором та додатками до нього.

АТ «КРЕДОБАНК» умови договору виконало належним чином. Відповідач всупереч вимогам договору та цивільного законодавства, не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, чим порушила зобов`язання за Кредитним договором № №CL-253600 від 13.01.2020. Станом на 06.03.2024 року заборгованість позичальника перед АТ «КРЕДОБАНК» за кредитним договором №CL-253600 від 13.01.2020 становить 179859. 52 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 104227. 00 грн.; заборгованість за відсотками - 75632. 52 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.03.2024 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача, в поданій заяві, просив справу розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити, у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, причини неявки суду не повідомила, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.

Відповідно до положень ч.4 ст.223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між 13.01.2020 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-253600. відповідно до умов якого позивач зобов`язувався надати у власність відповідача грошові кошти у розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування, комісію та інші платежі, передбачені цим кредитним договором.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.3, 2.4 кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн. на поточні потреби строком до 10.01.2025 року. Позичальник доручає банку здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 98309. 60 грн на поточний рахунок позичальника; на погашення кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «ПРИВАТБАНК» в сумі 36190. 40 грн.; на погашення кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «ПРИВАТБАНК» в сумі 40700. 00 грн.; на погашення кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «ПРИВАТБАНК» в сумі 24800. 00 грн.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за процентною ставкою 35 % річних.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору, реальна річна процентна ставка становить 41,19 %.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені цим договором та додатками до нього.

Свої зобов`язання позивач виконав у повному обсязі по видачі відповідних сум кредиту, що підтверджується меморіальним ордером від 13.01.2020 на суму 36190. 40 грн., меморіальним ордером від 13.01.2020 на суму 40700. 00 грн., меморіальним ордером від 13.01.2020 на суму 98309. 60 грн., меморіальним ордером від 13.01.2020 на суму 24800. 00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 порушила свої зобов`язання, встановлені умовами договору, стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим станом на 06.03.2024 року заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед АТ «КРЕДОБАНК» за кредитним договором №CL-253600 від 13.01.2020 становить 179859. 52 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 104227. 00 грн.; заборгованість за відсотками - 75632. 52 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту №CL-253600 від 13.01.2020.

Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою по особовим рахункам за період з 13.01.2020 по 06.03.2024, де вбачається рух коштів по рахунку відповідача.

З метою досудового врегулювання спору 06.02.2024 року АТ «КРЕДОБАНК» зверталося до відповідача з вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором. Вказана вимога 27.02.2024 року повернулась на адресу відправника у зв`язку із закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №CL-253600 від 13.01.2020, що підлягає стягненню з відповідача, становить 179859. 52 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13.03.2024.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 10403,28 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 17985. 95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно п. 8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, у загальному розмірі 17985. 95 грн. надано: копію витягу з договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року; копію довіреності видану АТ «КРЕДОБАНК» на ім`я адвоката Павленка С.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копію посвідчення адвоката Павленка С.В.

Суд дослідивши докази надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витратина професійнуправничу допомогу не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з положень статей 137,141 ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Таким чином, суд зобов`язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Під час вирішення питання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд звертає увагу на те, що провадження по цивільній справі відкрито в загальному провадженні. Представник позивача адвокат Павленко С.В. жодного разу не приймав безпосередню участь в судовому засіданні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд, вирішуючи питання щодо витрат понесених учасником справи на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат документи, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в позові розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з не обґрунтованістю та не доведеністю понесених витрат.

Керуючись ст. 2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273, 280,289, 354,355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним догоровором №CL-253600 від 13.01.2020 станом на 06.03.2024 у розмірі 179859 (сто сімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 52 коп., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 104227. 00 грн.; заборгованість за відсотками - 75632. 52 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КРЕДОБАНК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

В частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про сторони:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КРЕДОБАНК» (місцезнаходження: м. Львів, вул Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.А. Саркісян