Ухвала суду № 120817946, 05.08.2024, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Справа №225/1007/23

Провадження №1-кп/225/85/2024

У Х В А Л А

05 серпня 2024 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисниці - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023050000001858 від 06.05.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, та

в с т а н о в и в:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває з обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.

Захисниця обвинуваченої, адвокат ОСОБА_4 подала до суду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи за матеріалами відеозапису проведення 20.09.2022 пленарного засідання так званого «Народного Совета ДНР» з питання входження у склад РФ на правах суб`єкта РФ за участю ОСОБА_5 . На вирішення експертам захисниця просила поставити такі питання: 1. які індивідуально-психологічні особливості має комунікативна діяльність ОСОБА_5 , зображеної на відеозаписі від 20.09.2022 в проміжках часу: з 4 хв 15 сек до 4 хв 17 сек (у кадрі перша справа у першому ряді) та з 5 хв 20 сек до 5 хв 22 сек (у кадрі перша справа у першому ряді)? 2. Яким чином психологічні особливості ОСОБА_5 вплинули на її поведінку в досліджуваний період: участь як «народного депутата народного совета ДНР» у пленарному засіданні так званого «Народного Совета ДНР» з питання входження у склад РФ на правах суб`єкта РФ та голосування шляхом піднятої руки за прийняття закону «О референдуме ДНР по вопросу о вхождении в состав РФ на правах суб`єкта РФ», рішення щодо визначення днів та спосіб проведення «референдуму» в період з 23-27.09.2022 та питання, яке буде вказано у бюлетені? 3. Чи має ОСОБА_5 індивідуально-психологічні особливості, які суттєво вплинули на характер її протиправних дій (схильність до підкорення, нерішучість, соціальні установки, мотиваційна сфера)? 4. Який індивідуально-рольовий статус має ОСОБА_5 в групі осіб з попередньою домовленістю (лідер, підвладний, ведений тощо) і чи зумовлено це її індивідуально- психологічними властивостями та особливостями соціально-психологічної структури групи осіб? 5. Чи перебувала ОСОБА_5 на момент вчинення протиправних дій в емоційному стані (і в якому саме (сильний страх, гнів, ейфорія тощо)), що суттєво вплинув на її свідомість і поведінку (або згідно з матеріалами справи/провадження - на добровільність голосування)? 6. Чи перебувала ОСОБА_5 на момент скоєння протиправних дій у такому психічному стані (фізіологічний афект, стрес, фрустрація тощо), який міг суттєво звузити можливість повною мірою розуміти характер власних дій (або бездіяльності) та керувати ними? 7. Які психологічні особливості має процес участі ОСОБА_5 в процесі засідання та голосування 20.09.2022? 8. Чи наявні в поведінці ОСОБА_5 особливості, властиві для самостійного (несамостійного) підняття нею руки під час проведення за її участю голосування? 9. Чи є у відеозаписі 20.09.2022 за участю ОСОБА_5 ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які вели засідання, брали у ньому участь та голосуванні? Проведення експертизи просить доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України».

В обґрунтування клопотання посилається на наступне.

За клопотанням прокурора у судовому засіданні були досліджені письмові докази, серед яких був відеозапис пленарного засідання так званого «Народного Совета ДНР» з питання входження у склад РФ на правах суб`єкта РФ. На відеозаписі малось зображення так званих «народных депутатов народного совета ДНР», які шляхом піднятої руки проголосували за прийняття закону «О референдуме ДНР по вопросу о вхождении в состав РФ на правах суб`єкта РФ» та рішення щодо визначення днів та спосіб проведення «референдуму» в період з 23-27.09.2022 та питання, яке буде вказано у бюлетені. Згідно висновку експерта від 21.03.2023 №106 на відеозаписі із процесом голосування 20.09.2022 так званих «депутатів народної ради ДНР», в результаті чого прийнято так званий закон «О референдуме ДНР по вопросу о вхождении в состав РФ на правах суб`єкта РФ», в проміжках часу: з 4 хв 15 сек до 4 хв 17 сек (у кадрі перша справа у першому ряді) та з 5 хв 20 сек до 5 хв 22 сек (у кадрі перша справа у першому ряді) зображена обвинувачена ОСОБА_5 .

Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_5 усвідомлювала, що головним її завданням є підтримка збройної агресії Російської Федерації та зміна меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України та організації незаконного «референдуму», як «депутат народної ради ДНР» особисто схвально проголосувала за прийняття закону «О референдуме ДНР по вопросу о вхождении в состав РФ на правах суб`єкта РФ», шляхом підняття руки, тобто вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.110 КК України, після чого взяла участь в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України. Тобто юридична оцінка діям ОСОБА_5 надана виходячи з умислу її дій.

Відсутність в матеріалах кримінального провадження показів обвинуваченої ОСОБА_5 та неможливість їх отримати шляхом її допиту у суді, виключає можливість висновку про бажаний для ОСОБА_5 результат (мету) від інкримінованих їй злочинних діянь. Відтак, для визначення емоційного стану обвинуваченої ОСОБА_5 під час засідання 20.09.2022 так званого «Народного Совета ДНР» з питання входження у склад РФ на правах суб`єкта РФ потрібно призначити по справі судово-психологічну експертизу стану обвинуваченої по відеозапису із нею.

В судовому засіданні захисниця підтримала подане нею клопотання та просила його задовольнити. Зазначила, що необхідність проведення експертизи обґрунтовується тим, що не має можливості допитати обвинувачену, почути її позицію стосовно фактичних даних висунутого обвинувачення, по даному кримінальному провадженню також відсутні свідки. З відеозапису не вбачається жодних промов, реакції від обвинуваченої, щоб підтверджувало її добровільну участь у цьому голосуванні та відсутність на неї тиску з боку інших осіб, які організували та провели це засідання. Тому вважає, що по справі потрібно призначити судово-психологічну експертизу стану обвинуваченої з приводу питань, які зазначені у клопотанні, відповіді на які будуть сприяти встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисниці заперечував в повному обсязі та щодо тверджень захисниці. Зазначив, що вказане експертне дослідження відеозапису проведення 20.09.2022 пленарного засідання так званого «Народного Совета ДНР» є доволі специфічним, проведене відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Міністерством юстиції України наказ від 08.10.1998 року. Більшість вказаних захисницею питань не належать саме до цієї експертизи, а ставляться до стаціонарної судово-психіатричної експертизи, яка повинна проводитись за участі обвинуваченої для дослідження її стану. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_5 жодних коментарів не давала, лише зафіксована її присутність і факт самостійного підняття нею руки, тобто ніхто її не примушував щодо участі у голосуванні, відсутній сторонній вплив на обвинувачену. Отже, на відео не зафіксована будь-яка комунікативна діяльність ОСОБА_5 . Окрім того, їй не інкриміновано роль організатора або виконавця у вчиненому кримінальному правопорушенні, тому поставленні в клопотання питання не відносяться до обставин справи. Також ОСОБА_5 займала посаду в так званому «Народном Совете ДНР» з 2018 року, тривалість вчинення цих дій свідчить про добровільність з її боку. Окрім того зазначив, що вказане право на проведення експертизи не було використане захисницею при проведенні досудового розслідування. Просить відмовити в задоволенні клопотання у повному обсязі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи у відповідних межах, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає з таких підстав.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з п.4 ч.1 ст.91 Кримінального процесуального кодексу України в кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

За ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Обов`язковими підставами для призначення експертизи, згідно з ч.2ст. 242 КПК України, є необхідність у: 1) встановленні причин смерті; 2) встановленні тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначенні психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановленні віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) визначенні розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 затверджено науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), де міститься перелік основних завдань різних видів експертиз та орієнтовні переліки питань, що можуть бути поставлені на вирішення експертам.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

Судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування. При цьому, з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні.

Разом з тим суду не надано достатніх обґрунтувань, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких пропонується залучити експертів, не можуть бути встановлені, підтверджені чи спростовані без проведення судової експертизи.

При цьому слід відмітити, що позитивне вирішення клопотань, заявлених сторонами кримінального провадження, у тому числі й щодо призначення судових експертиз, є правом, а не обов`язком суду.

Таким чином, за наведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 242, 332, 372 КПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання захисниці обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4 про призначення у справі судово-психологічної експертизи у кримінальному провадженні №22023050000001858 від 06.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1