Рішення № 120803844, 01.11.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1313/1053/12Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновський Ю.Г.

Провадження № 22-ц/1390/6585/12 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Приколоти Т.І., Шашкіної С.А.

При секретарі: Рванцовій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Піреус Банк МКБ" на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ "Піреус Банк МКБ" про дострокове розірвання договору банківського вкладу і видачу вкладу.

Достроково розірвано договір №Д/12-06208 строкового банківського вкладу "Стандартний" в національній валюті гривні від 26.03.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Піреус Банк МКБ".

Стягнуто з ПАТ "Піреус Банк МКБ" на користь ОСОБА_1 суму депозитного вкладу в розмірі 9000 грн.

Вирішено після набрання рішенням законної сили, скасувати ухвалу №1313/1053/2012 про забезпечення позову винесену Миколаївським районним судом Львівської області від 30.03.2012 року.

В апеляційній скарзі ПАТ "Піреус Банк МКБ" просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи. Так зазначає, що ПАТ "Піреус Банк МКБ" не порушував умови договору банківського вкладу, та своїми діями жодним чином не порушив права ОСОБА_1 .

Заслухавши суддю - доповідача, представника апелянта на підтримання скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином.

Статтею 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`зується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно ст.. 1075 ЦК України договір банківського вкладу розривається за заявою клієнта в будь який час.

Судом та матеріалами справи встановлено, що між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ`в особі керівника відділення №17 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір строкового банківського вкладу №Д\12-06208 від 26.03.2012 року в національній валюті, згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 9000 грн. на строк до 26.06.2012 року.

26 березня 2012 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ`та Болюбаш А.Р. було укладено договір банківського рахунку №54234-П.рез./2012. Згідно квитанції ОСОБА_1 , 26.03.2012 року вніс на депозитний рахунок в ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ»9000 грн.

26 березня 2012 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до керівника відділення «17 АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ`про розірвання договору строкового банківського вкладу Д\12-06208 від 26.03.2012 року та повернення вкладу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав умови договору банківського вкладу та не повернув позивачу на його письмову вимогу грошові кошти у вказаний термін, покликаючись на те, що банк може достроково розірвати договір лише за умови надання заяви про дострокове розірвання договору не менше ніж за два банківських дня передбаченої дати розірвання договору.

Задовольняючи позовні вимоги про дострокове розірвання договору банківського вкладу і видачу вкладу суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач порушив умови договору банківського вкладу щодо повернення вкладу, в зв`язку з чим підставною є вимога вкладника про повернення суми вкладу.

Покликання апелянта є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2011р. у справі №32/487 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ`на користь Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066»заборгованість, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою Господарського суду м.Києва від 18.11.2011 року у справі № 32/487 замінено сторону стягувача з ВАТ«Автотранспортник 13066»на його правонаступника фізичну особу ОСОБА_3 . 12.12.2011р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. відкрито виконавче провадження ВП № 30318922 по стягненню з Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ`заборгованості, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь фізичної особи ОСОБА_3 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 30 березня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено виконавче провадження ВП № 30318922 про стягнення на підставі наказу Господарського суду м.Києва № 32/487 від 15.09.2011року, відкрите старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазур Г.І. Заборонено Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, старшому державному виконавцеві Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Мазуру Геннадію Івановичу, іншим органам державної виконавчої служби, державним виконавцям, вчиняти будь-які дії щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ`грошових коштів на користь ОСОБА_3 , Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортник 13066».

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, фактично призвів до зупинення виконання постанови Вищого господарського суду України від 15.08.2011р.

А тому у суду першої інстанції не було правових підстав для забезпечення позову в такий спосіб.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині після набрання рішенням законної сили, скасувати ухвалу №1313/1053/2012 про забезпечення позову винесену Миколаївським районним судом Львівської області від 30.03.2012 року слід скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 30.03.2012 року про забезпечення позову скасувати.

Керуючись ст. ст.. 303,307 ч.1 п.2,309 ч.1 п.п.1,2, 3,4, 314 ч.2,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 06 вересня 2012 року в частині після набрання рішенням законної сили, скасувати ухвалу №1313/1053/2012 про забезпечення позову винесену Миколаївським районним судом Львівської області від 30.03.2012 року скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 30.03.2012 року про забезпечення позову скасувати.

В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: Богонюк М.Я.

Судді: Приколота Т.І.

Шашкіна С.А.