Рішення № 120786392, 01.08.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3953/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- скасувати рішення № 212450013057 від 27.05.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) період роботи з 08.09.1981 року по 12.10.1981 рік посада Учетчик-оператор та з 12.10.1981 рік по 03.06.1985 рік посада оперотор на підприємстві Нововоронцовской районной информационно-вьічислительной станции госстатистики; з 04.06.1985 року по 29.03.1992 року комплектовщик та з 30.03.1992 року по 30.03.1992 року посада оператор Нововоронцовської оптової бази; з 30.03.1992рік по 02.01.1995рік посада оператор ОСОБА_2 ; з 02.01.1995 року по 18.10.1996 року посада оператор першої категорії на підприємстві Нововоронцовское оптово-розничное предприятие;

- зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 звернулася 20.05.2024 року до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 212450013057 від 27.05.2024 року відмовлено у призначенні пенсії. До страхового стажу для визначення права на пенсію за віком з врахуванням положень абзацу 3 п.п.1 п.3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем зараховано 19 років 10 місяців 28 днів. Вказує, що позивачем надано всі необхідні документи. Однак, пенсійним органом не зараховано певні періоди роботи позивача, записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_2 , а саме з 08.09.1981 року по 12.10.1981 рік, з 12.10.1981 рік по 03.06.1985 рік, з 04.06.1985 року по 29.03.1992 року, з 30.03.1992 року по 30.03.1992 року, з 30. 03.1992 по 02.01.1995 року, з 02.01.1995 року по 18.10.1996. Основним недоліком відповідач зазначив розбіжність записів в написанні прізвища в трудовій книжці ОСОБА_3 та у свідоцтві про шлюб ОСОБА_4 . При цьому, зазначає, що відповідач не звернув увагу на те, що на титульній сторінці трудової книжки зазначено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_3 від 23.09.1983 року прізвище ОСОБА_4 змінено на прізвище ОСОБА_5 . Крім того, відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного, позивач мала дошлюбне прізвище українською мовою ОСОБА_3 . Отже, вважає, що в трудовій книжці НОМЕР_2 дошлюбне прізвище позивача було написано українською мовою. Також, вказує, що згідно архівного витягу №01-13/102-П від 27.03.2024 року у відповідності з наказом №46 від 04.06.1985 по Нововоронцовській оптовій базі було зараховано ОСОБА_1 на посаду «комплектовщика», що збігається з даними записом в трудовій книжці НОМЕР_2 , як посада так і номер та дата наказу. Також, вважає, що відповідачем протиправно не враховано архівні довідки, від 28.03.2024 року №01-13/151-П та від 28.03.2024 року №01-13/152-П, де зазначено про відпрацьовані людино-дні та оплату позивача в період її роботи за не зарахований відповідачем період страхового стажу для визначення права на пенсію за віком. Отже, відмову відповідача у призначенні пенсії вважає протиправною, яка порушує права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді від 01.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.27).

Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.32-35), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач звернулася із заявою від 20.05.2024 про призначення пенсії за віком, яка була розглянута за принципом екстериторіальності та 27.05.2024 прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вказує, що за результатами розгляду наданих документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 14 років 06 місяці 27 днів. Страховий стаж особи для визначення права на пенсію за віком з врахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону складає 19 років 10 місяців 28 днів. Вказує, що при обчисленні страхового стажу не враховано період трудової діяльності згідно трудової книжки ( НОМЕР_2 ) з 04.06.1985 по 29.03.1992, з 30.03.1992 по 30.03.1992, з 30.03.1992 по 02.01.1995, оскільки зазначене прізвище (рос. ОСОБА_3 ) не відповідає прізвищу зазначеному в свідоцтві про шлюб (рос. ОСОБА_4 ). Крім того, зазначає, що до уваги не можливо взяти довідки про заробітну плату № 01-13/151-П від 28.03.2024 (за період роботи з червня 1985 року по грудень 1988 року) та № 01-13/152-П від 28.03.2024 (з січня 1989 року по грудень 1992 року), оскільки згідно актів зустрічних перевірок від 15.05.2024 № 2100-1003-1/448 та № 2100-1003-1/447 зазначене по батькові ( ОСОБА_6 ), не відповідає паспортним даним заявниці. При цьому, періоди роботи з 08.09.1981 по 12.10.1981 та з 12.10.1981 по 03.06.1985, враховано на підставі довідки № 11.2-10/П-20-24/24-24; період роботи з 02.01.1995 по 18.10.1996 враховано на підставі довідки № 10 від 20.05.2024. Таким чином, вважає, що головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що головним управлінням вчинено будь-які протиправні дії відносно позивача.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.05.2024 звернулася до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. (а.с.39-40)

Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за віком від 27.05.2024 №212450013057. (а.с.13) Рішення мотивовано відсутністю необхідного страхового стажу, не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки ( НОМЕР_2 ), оскільки зазначене прізвище (рос. ОСОБА_3 ) не відповідає прізвищу зазначеному в свідоцтві про шлюб (рос. ОСОБА_4 ). Крім того, до уваги не взято довідки про заробітну плату № 01-13/151-ІІ від 28.03.2024 (за період роботи з червня 1985 року по грудень 1988 року) та № 01-13/152-ІІ від 28.03.2024 (з січня 1989 року по грудень 1992 року), оскільки згідно актів зустрічних перевірок від 15.05.2024 № 2100-1003-1/448 та № 2100-1003-1/447 зазначене по батькові (Лукьян.), не відповідає паспортним даним заявниці ( ОСОБА_7 ).

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, адвокат в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.а ч.1 ст.3 Закону №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів*, гіг-спеціалісти, які залучені резидентами Дія Сіті за гіг-контрактами відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок прийняття та оформлення документів для призначення пенсії за віком врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Згідно пункту 1.8 Порядку №22-1 1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобу Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Згідно із статтею 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, передбаченій пунктом 20 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки", включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Тобто, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком наведені у статті 26 розділу ІІІ ("Пенсії за віком у солідарній системі") Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з ч.2 ст.26 Закону №1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років (ч.3 ст.26 Закону №1058-IV).

Частиною 4 ст.26 Закону №1058-IV передбачено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (ст.62 Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, обґрунтоване тим, що її страховий стаж розраховано з врахуванням положень абзацу 3 підпункту 1 пункту 3-1 розділу XV Закону та складає 19 років 10 місяців 28 днів, при цьому не враховано певний страховий стаж, зокрема, період роботи, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 , оскільки зазначене прізвище (рос. ОСОБА_3 ) не відповідає прізвищу зазначеному в свідоцтві про шлюб (рос. Мыкылытюк).

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача.

Так, на час першого заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі Інструкція №162).

Згідно п.п.1.1, 1.2 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом щодо трудової діяльності робітників та службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження). (п.2.3 Інструкції №162)

Згідно п.2.4 Інструкції №162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма №Т -2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторено точний запис із трудової книжки (вкладиша).

У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу. У разі потреби адміністрація підприємства видає робітникам та службовцям на їхнє прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок. (п.п.2.5, 2.6 Інструкції №162).

Відповідно до п.п.2.10-2.11 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження.

Освіта середня, середня спеціальна та вища вказується лише на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома).

Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіту також може бути здійснений лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу тощо).

Професія чи спеціальність записується у трудовій книжці на підставі документа про освіту чи іншого належно оформленого документа.

Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей.

Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.

Отже, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність працівників підтверджується трудовою книжкою встановленого взірця, що є основним документом про їх трудову діяльність, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи.

Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що у трудовій книжці заповненій 08.09.1981 містяться записи про трудову діяльність позивача (а.с.16-18), зокрема №№1-3 з 08.09.1981 по 03.06.1985 у Нововоронцовській районній інформаційно-обчислювальній станції держстатистики; №№4-6 з 04.06.1985 по 30.03.1992 у Нововоронцовській оптовій базі; №№7-8 з 30.03.1992 по 02.01.1995 у Нововоронцовській РМС; №№9-10 з 02.01.1995 року по 18.10.1996 року у Нововоронцовсьому оптово-роздрібному підприємстві.

При цьому, суд зауважує, що згідно розрахунку стажу, період трудової діяльності позивача з 08.09.1981 по 03.06.1985 на Нововоронцовській районній інформаційно-обчислювальній станції держстатистики, зараховано до її страхового стажу (а.с.53), про що також зазначено відповідачем у відзиві на позов, зокрема враховано довідку № 11.2-10/П-20-24/24-24 від 07.03.2024 (а.с.54).

Щодо невідповідності прізвища особи у трудовій книжці та у свідоцтві про шлюб у написанні російською мовою, то суд зазначає, що з наявних матеріалів справи та доданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів, можливо ідентифікувати особу, а помилки допущені у документах при перекладі прізвища позивачки з російської на українську та необхідність виправити таку стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій такого органу. Ризик будь якої помилки державного та іншого органу має покладатися на саму державу та орган, і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб.

Загальновідомо, що імена, прізвища громадян будь-якого походження, не важливо це етнічні українці, росіяни або особи інших національностей, переводяться згідно фонетичного принципу. Подібний принцип має місце бути при складанні відповідних документів та при перекладі імен, прізвищ з інших мов на російську, а значить, як вони чуються, так і пишуться.

Суд зазначає, що за однакових умов (щодо помилковості у написанні прізвища позивача російською мовою), відповідачем, одні періоди зараховуються до страхового стажу, а інші ні.

Отже, помилка у написанні прізвища позивача не може бути підставою для не зарахування трудового стажу, оскільки це є надмірним формалізмом та вказана помилка не може нівелювати відомості інших документів, позбавивши позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.

Крім того, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

В зв`язку з цим, суд погоджується з доводами позивача, що різне написання в даних документах прізвища останньої, виникли не з вини заявника, а при неправильному складанні та перекладі документів, які були оформлені російською мовою.

Щодо неврахування довідок про заробітну плату № 01-13/151-П від 28.03.2024 (за період роботи з червня 1985 року по грудень 1988 року) та № 01-13/152-П від 28.03.2024 (з січня 1989 року по грудень 1992 року), оскільки згідно актів зустрічних перевірок від 15.05.2024 № 2100-1003-1/448 та № 2100-1003-1/447 зазначене по батькові (Лукьян.), не відповідає паспортним даним заявниці.

Так, згідно довідок № 01-13/151-П від 28.03.2024 та № 01-13/152-П від 28.03.2024 вказано, що у відомостях нарахування заробітної плати працівникам та службовцям Нововоронцовської гуртової бази за 1985 -1992 роки значиться ОСОБА_1 та зазначена її заробітна плата та відпрацьовані людино-дні за вказаний період. (а.с.7, 8)

Суд зазначає, що самим пенсійним органом проведено перевірки обґрунтованості видачі архівних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії по ОСОБА_1 , про що складено акти від 15.05.2024 № 2100-1003-1/447 та № 2100-1003-1/448 (а.с.41-42, 42зв.-43) У висновках цих актів зазначено, що при перевірці відповідності сум, зазначених в архівних довідках, сумам заробітної плати відповідно до первинних документів за перевіряємий період по особі ОСОБА_1 розбіжностей не виявлено. При цьому, в самих актах вказано, що перевіркою встановлено: в первинних документах за перевіряємий період значиться працівник « ОСОБА_1 .» (мова документу). Працівник з таким ім`ям та по-батькові в наданих первинних документах значиться в одній особі.

Отже, неповне написання по-батькові позивача не може бути підставою для не зарахування трудового стажу, оскільки це також є надмірним формалізмом та не може нівелювати відомості інших документів, позбавивши позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.

У зв`язку з цим, неврахування трудової книжки позивача, архівних довідок № 01-13/151-П від 28.03.2024 та № 01-13/152-П від 28.03.2024 для розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.26 Закону №1058 безпідставно не враховано до страхового стажу (трудового стажу) ОСОБА_1 періоду роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 08.09.1981, а також необґрунтовано відмовлено у врахуванні архівних довідок № 01-13/151-П від 28.03.2024 та № 01-13/152-П від 28.03.2024.

Таким чином, з`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що право позивача порушено саме рішенням від 27.05.2024 №212450013057 про відмову в призначенні пенсії за віком, а не діями Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні пенсії, які охоплюють собою прийняте спірне рішення.

Отже, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.05.2024 №212450013057 винесено протиправно, необґрунтовано та не пропорційно, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що відповідачем прийнято протиправне рішення та при цьому не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 08.09.1981 та невраховано архівні довідки№ 01-13/151-П від 28.03.2024 та № 01-13/152-П від 28.03.2024, тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.05.2024 року, зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки та врахувавши архівні довідки.

Отже, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 968,96 грн. (а.с.20) слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 263, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 27.05.2024 №212450013057 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.05.2024, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , врахувавши архівні довідки № 01-13/151-П від 28.03.2024 та № 01-13/152-П від 28.03.2024 й прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ 20632802).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА