Рішення № 120779624, 22.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 рокуСправа №160/11145/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/11145/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.12.2023 №912510138586 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до заяви №3751 від 13.12.2023 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника (померлого чоловіка) відповідно до заяви від 13.12.2023 року

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 09.03.1979 року позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 та фактично була на його утриманні. 01.10.2023 року чоловік позивача помер. 13.12.2023 року позивач звернулася із заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перехід на інший вид пенсії пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та рішенням №912510138586 від 19.12.2023 їй відмовлено в проведені перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що довідка про спільне проживання видана некоректно (безпідставно підтверджується факт спільного проживання на момент смерті годувальника в іншій державі). Таку відмову відповідача позивач вважає протиправною, яка порушує її права на належне пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11145/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в його електронний кабінет та отримано 17.05.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.

Заперечуючи проти позовних вимог, 27.05.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому воно просило у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 13.12.2023 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Зазначає, що згідно з пунктом 2.11. розділу ІІ Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Із змісту довідки виконавчого комітету Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 06.12.2023 № 165/01-34, наданої позивачем, установлено, що померлий ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним, на момент смерті, за вказаною адресою проживала його дружина ОСОБА_1 . Проте, зазначена у довідці № 165/01-34 інформація суперечить інформації про останнє місце проживання померлого. Так, відповідно до витягу з актового запису про смерть № 1030 за 2023 рік від 04.10.2023 останнє місце проживання померлого ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 . Таким чином безпідставно підтверджується факт спільного проживання на момент смерті годувальника в іншій державі.

27.06.2024 року відповідачем до суду було надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 09.03.1979 року вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою про місце реєстрації у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 06.10.1997 Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Відповідно до запису акту про смерть №1030 за 2023 відділу реєстрації актів цивільного стану м. Фару Португалії від 04.10.2023 року, чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в окрузі Армасан-ді-Пера, район Сілвес, останнє місце проживання АДРЕСА_2 .

Згідно довідки №165/01-34 від 06.12.2023 року, виданої виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним, на момент смерті, за даною адресою проживала дружина ОСОБА_1 .

13.12.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення від 19.12.2023 №912510138586, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії.

У рішенні зазначено, що до заяви для перерахунку пенсії заявниця, зокрема, надала свідоцтво про смерть №1030 від 04.10.2023 року видане відділом реєстрації актів цивільного стану міста Фару Португалія та довідку про перебування на утриманні померлого годувальника №165/01-34 від 06.12.2023р. видану виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниковського району Дніпропетровської області. Оскільки згідно документів пенсійних справ подружжя, заявниця не проживала з годувальником за однією адресою та у зв`язку з тим шо довідка про спільне проживання видана некоректно (безпідставно підтверджується факт спільного проживання на момент смерті годувальника в іншій державі) прийнято рішення відмовити позивачу в проведенні перерахунку пенсії.

Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 19.12.2023 №912510138586 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника, звернулася до суду з даним позовом.

Спірним є питання правомірності відмови у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з підстав ненадання позивачем документів на підтвердження факту перебування на утриманні померлого годувальника.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника).

На підставі частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно цим законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Частиною 2 статті 36 даного Закону передбачено, що непрацездатними членами сім`ї померлого годувальника вважаються зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 36 зазначеного Закону, до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Зміст вищезазначених норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що право на призначення пенсії по втраті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Саме за наявності таких двох складових, як непрацездатність та перебування на утриманні, особа має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, або на перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Судом встановлено, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі із померлим чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Отже, позивач та померлий перебували у шлюбі.

Судом також встановлено та не заперечується сторонами, що позивач являється пенсіонером за віком у зв`язку з чим і отримує пенсію за віком.

Отже, позивач, являється членом сім`ї (дружиною) померлого годувальника та непрацездатною особою внаслідок досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1.

Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків померлому годувальнику або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

Тобто, право на призначення пенсії по втраті годувальника особа, якій призначається пенсія, набуває лише за умови надання передбачених документів, зокрема документу про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Відповідно до пункту 2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, довідка про реєстрацію місця проживання - це документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

З аналізу вищезазначених норм вважається, що документами які підтверджують факт перебування на утриманні є довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою, або рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні.

Отже, позивач повинна була надати документ, виданий відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема, органом місцевого самоврядування, що підтверджують факт перебування на утриманні померлого годувальника, або рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до запису акту про смерть №1030 за 2023 рік відділу реєстрації актів цивільного стану м. Фару Португалії від 04.10.2023 року, чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в окрузі Армасан-ді-Пера, район Сілвес, останнє місце проживання АДРЕСА_2 .

Натомість згідно довідки №165/01-34 від 06.12.2023 року, виданої виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним, на момент смерті, за даною адресою проживала дружина ОСОБА_1 .

Аналізуючи зміст довідки №165/01-34 від 06.12.2023 року та зміст витягу від 04.10.2023 року відділу реєстрації актів цивільного стану м. Фару Португалії з акту про смерть №1030 за 2023 рік від 04.10.2023 року, наданої позивачем до заяви від 13.12.2023 року про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, суд погоджується з твердженням відповідача та зазначає, що відповідно до наданих документів не підтверджено факт спільного проживання заявниці з годувальником, адже позивачка, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , в той час, як годувальник до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на момент смерті проживав в іншій державі.

Суд не бере до уваги довідку №165/01-34 від 06.12.2023 року, видану виконавчим комітетом Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, відповідно до якої ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на момент смерті, разом з ним, за даною адресою проживала дружина ОСОБА_1 , оскільки згідно запису акту про смерть №1030 за 2023 відділу реєстрації актів цивільного стану м. Фару Португалії від 04.10.2023 року, чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в окрузі Армасан-ді-Пера, район Сілвес та зазначане останнє місце проживання Баллікіран Лодж, АДРЕСА_2 .

Інформація зазначена в даній довідці протирічить сама собі, оскільки містить засвідчення того, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та на момент смерті, разом з ним, за даною адресою проживала дружина ОСОБА_1 , в той же час містить інформацію про його місце смерті Армасон-Ді-Пера-Сілвес.

Підсумовуючи, суд зазначає, що встановлені обставини справи та аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що підставою для переведення з одного виду пенсії на інший, зокрема, з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, є подання заяви з необхідними документами до пенсійного органу. До цієї заяви обов`язково додається документ, який підтверджує перебування особи на утриманні померлого годувальника.

Таким документом є відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт, або судове рішення про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника.

Позивач, звертаючись до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, не надала документи, що засвідчують факт реєстрації місця проживання з померлим годувальником за однією адресою та факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Суд звертає увагу, що вимоги нормативно-правових актів свідчать про обов`язковість надання разом з заявою про перехід (перерахунок) з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника документу, який підтверджує перебування особи на утриманні померлого годувальника.

Разом з тим, до суду позивачем надано копію ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.04.2024 у справі №191/1601/24, про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ольховик-Красільнікова Л.П., про встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Проте, зазначена ухвала не є належним доказом на підтвердження факту перебування позивача на утриманні померлого годувальника. Інших документів на підтвердження вказаного позивачем не надано.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Таким чином, звертаючись за переведенням з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника, позивач не надала документи, які підтверджують перебування її на утриманні померлого годувальника, зокрема, документа про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою (пункт 2.11 Порядку №22-1), у зв`язку з чим, висновок пенсійного органу про відсутність підстав для призначення відповідного виду пенсії, викладений у спірному рішенні, є правомірним.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, враховуючи наявні у нього документи, оскаржуване рішення про відмову у проведені перерахунку пенсії було прийняте відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у черговій щорічній відпустці з 24.06.2024 року по 19.07.2024 року, рішення ухвалено 22.07.2024 року у перший робочий після відпустки день.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська