Рішення № 120764191, 31.07.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1097/22

2/179/21/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулось до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank».

Позов мотивовано тим, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Онбординг відбувається шляхом: верифікації клієнта очно на точці видачі; верифікація клієнта очно у відділенні Банку; верифікація клієнта очно співробітником служби доставки Банку у зручному для клієнта місці; верифікація клієнта очно кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 року: відеоверифікація працівником Банку дистанційно; ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта с паспортом.

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним безпосередньо використаний кредитний ліміт.

Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

26.07.2018 року ОСОБА_5 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 26.07.2018 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив що ознайомився та отримав у мобільному додатку примірники вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконати його умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків згідно з тарифами.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межа встановленого кредитного ліміту.

ОСОБА_5 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_5 перед АТ «Універсал Банк» за кредитним договором від 26.07.2018 року станом на 01.02.2022 року становить 33567,19 грн., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 29669,44 грн.; заборгованість за пенею - 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 3897,75 грн.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26.07.2018 року у розмірі 33567,19 грн. станом на 01.02.2022 року, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 08.11.2022 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Ухвалою суду від 26.12.2023 року провадження у справі зупинено на підставі п.2 ч.1 251 ЦПК України - до припинення перебування ОСОБА_5 у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою суду від 29.03.2023 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 27.04.2023 року провадження у справі зупинено до залучення до участі правонаступників померлого відповідача ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 06.03.2024 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року до участі у справі залучено правонаступників (спадкоємців) ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 11.07.2024 року закрито провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_6 на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України - у зв`язку з його смертю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність (а.с.132).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що спадщину після сина, ОСОБА_5 вона не приймала, заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подавала. На момент смерті її син, ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживав. Спадщину після смерті прийняла дружина - ОСОБА_2 , яка подала нотаріусу відповідну заяву.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального закону, причини неявки суду не повідомили.

Вислухав пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Тлумачення статті 526 ЦК України свідчить про те, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що 26.07.2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_5 укладено договір про надання банківських послуг "Monobank", згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (а.с.11).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. ОСОБА_5 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови.

Підписанням Анкети-заяви ОСОБА_5 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним з використанням електронного/електронного цифрового підпису.

До Анкети-заяви Банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.12-28).

З наданого Банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.02.2022 року заборгованість ОСОБА_5 за договором про надання банківських послуг «Monobank» б/н від 26.07.2018 року становить 33567,19 грн, у тому числі: 29669,44 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3897,75 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання (а.с.9-10).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.03.2023 року №223/416, ОСОБА_5 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 27.02.2022 року був призваний 14.05.2022 року у Збройні сили України. Відповідно до сповіщення військової частини «Про смерть (загибель)» від 15.03.2023 року, військовослужбовець ОСОБА_5 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.73).

Відповідно до листа Новомосковського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) від 27.03.2023 року №67/31.23.31, підтверджено факт смерті ОСОБА_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть №580 від 20.03.2023 року, складений Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.74).

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування як перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.1218 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

На підставі норм статей 1268-1269 ЦК України можна дійти висновку, що порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої, недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Постановою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 183/4406/16 зроблено висновок, відповідно до якого частина четвертої статті 1268 ЦК України встановлює додаткові гарантії охорони спадкових прав малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, а також осіб з обмеженою дієздатністю. Зазначені особи вважаються такими, що прийняли спадщину завжди, крім випадків їхньої відмови від спадщини, а щодо малолітніх та недієздатних осіб - відмови, здійсненої від їхнього імені батьками (усиновлювачами), опікуном з дозволу органу опіки та піклування (частини друга-четверта статті 1273 ЦК України).

З матеріалів спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 судом встановлено, що дружина спадкодавця - ОСОБА_2 в межах строку прийняття спадщини звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Інші спадкоємці до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття не зверталися. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.94-117).

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Якщо на стадії судового розгляду має місце процесуальне правонаступництво, відповідно до якого до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника, то норма статті 1281 ЦК України, якою визначено строки звернення кредитора до спадкоємців, які прийняли спадщину, із вимогою, не застосовується (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року справа № 468/2121/14 ).

Разом з тим, за змістом положень ст. 1282 ЦК України, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок сплатити заборгованість спадкодавця, проте виключно в межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у сплаті йому заборгованості позичальника, у разі його смерті, за рахунок спадкового майна, яке прийняли спадкоємці боржника.

Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, від 09 листопада 2022 року у справі № 295/15702/20.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно із частинами п`ятою - сьомою статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також в інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження обсягу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_5 , його вартості або оцінки суду не надано та з обґрунтованим клопотанням про витребування вказаних доказів позивач до суду не звертався.

Оскільки в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження щодо наявності спадкового майна, одержаного у спадщину, та його вартість, тому у суду відсутні законні підстави ухвалити рішення про задоволення позову.

Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог та згідно ст. 141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 02 серпня 2024 року.

Суддя О.Ю. Кравченко