Рішення № 120762513, 24.07.2024, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1837/23

Провадження № 2-а/739/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суду Чернігівської області у складі; головуючого-суддіІващенка А.І. при секретаріНеживець К.В. за участіпредставника позивача ОСОБА_1 - адвоката Костюченка В.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Новгород-Сіверський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Костюченка В.К., звернулася до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Головного управління національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою серії ГБВ № 118005 від 29.01.2023р. її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183КУпАП з формулюванням, що ОСОБА_1 29.01.2023року о 18-38 здійснила завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме поліцію та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Позивачка зазначає, що вона дійсно взимку декілька разів викликала поліцію через сімейні сварки з братом. Викликаючи поліцію, вона виходила з того, що їх сімейні конфлікти потребували втручання поліції, оскільки, саме уповповажені підрозділи органів Національної поліції України покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, втому числі виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них (ч. 3 сг. 6, ч. 1 ст. 10 закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). На виклики приїжджала поліція та складала протоколи на брата, щодо неї жодної постанови не виносилося, жодного разу претензії з боку поліцейських не заявлялися, їй не було відомо про існування щодо неї справи про адмінправопорущення, не повідомлено про дату та місце розгляду зазначеної справи, вона не брала участі в її розгляді, а постанову в справі про адміністративне правапорушення не отримувала в будь-який спосіб. Про наявність постанови дізналася вже після відкриття виконавчою провадження з постанови від 15.08.2023 року державного виконавця Новгород- Сіверського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіональної о yпpaвління міністерства юстиції Целіщева А. О., якою відкрите виконавче провадження №72524502 за виконавчим документом - Постановою посадової особи Новгород-Сіверського відділу ГУПП в Чернігівській області ГБВ № 118005 від 29.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була відправлена на її адресу 22.08.2023 року простим поштовим відправленням (підтверджується штампом на конверті, конверт додається), вона її отримала 24.08.2023року, і лише після 24.08.2023 року мала можливість ознайомитися з постановою в справі про адміністративне правопорушення шляхом досгуну до матеріалів виконавчого провадження, після чого звернулася до відділення безоплатної правової допомоги. При цьому позивачка стверджує, що підписи в постанові начебто від її імені є різними та їй не належать, припускає що вони є підробленими.

Просить суд поновити строк на оскарження та вважає постанову серії ГБВ № 118005 від 29.01.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності протиправною та її скасувати.

Ухвалою про відкриття провадження від 04.09.2023року, поновлено позивачу строк на звурнення до суду, позов прийнято до розгляду та відкрито провадженнч у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та зобов`язано відповідача надати на адресу суду відзив на позов та докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Ухвалою від 27 вересня 2023 року задоволено заяву представника відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву. 28.09.2023р. від представника відповідача надійшов відзив, де просять суд у задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду. Ухвалою суду від 07 грудня 2023року задоволено клопотання позивача про витребування доказів з Новгород-Сіверського ВДВС у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, а саме надання оригіналу постанови про накладення адміністративного правопорушення серії ГБВ № 118005 від 29.01.2023 року, для призначення судово почеркознавчої експертизи. 13.12.2023 р. на адресу суду надійшов лист з інформацією про те, що витребовувана постанова повернута стягувану (Новгород-Сіверський РВП ГУНП).

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів з Новгород-Сіверський РВП ГУНП, а саме надання оригіналу постанови про накладення адміністративного правопорушення серії ГБВ № 118005 від 29.01.2023 року, для призначення судово почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 19 березня 2024 року, по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу та провадження у справі на час її проведення зупинено. Ухвалою від 26 квітня 2024 року провадження у справі відновлено для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року, провадження у справі зупинено та справу направлено до експертної установи.

Ухвалою від 04 липня 2024 року провадження у справі відновлено для розгляду справи по суті. В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся, ніяких заяв та клопотань суду не надав. Суд, заслухавши доводи позивачки та її представника, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку. Відповідно ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. За змістом ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій). З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2023року інспектором СРПП Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Левінець В.І. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №118005, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченогост.183 КУпАП з одночасним накладенням штрафу у розмірі 3400 грн.

Підставою для складення даної постанови стало те, що 29.01.2023 р. о 18 год.38 хв. у будинку за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснила за відома неправдивий виклик спецслужб, а саме, поліції чим вчинила порушення передбачене ст. 183 КУпАП. Не погоджуючись з вищевказаними постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду. Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцей-ського ніби-то для надання допомоги, знаючи наперед те, що у цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, у тому числі. Положеннями пункту 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. За змістом ст. 2 вказаного Закону України завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Відповідност. 18 цього Закону поліцейський, серед іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професій-но виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних обов`язків), наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які перебувають у безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я. Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, передбаченіст. 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. У відповідності до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За змістом п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Відповідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопору-шення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. По-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В порушеннязазначених приписівКУпАП впостанові посправі проадміністративне правопорушеннясерії ГБВ№118005відсутній описобставин,установлених підчас розглядусправи,не зазначенокваліфікуючої ознакиправопорушення,а міститьсялише формальнезазначення,що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик спец.служби, а саме поліцію..

Суд зауважує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа органу Національної поліції має обов`язок всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.

Згідно доводів позовної заяви позивачка ОСОБА_1 раніше декілька разів викликала поліцію через сімейні сварки з братом. Викликаючи поліцію, вона виходила з того, що їх сімейні конфлікти потребували втручання поліції. На виклики приїжджала поліція та складала протоколи на її брата, щодо неї жодної постанови не виносилося, жодного разу претензії з боку поліцейських не заявлялися, їй не було відомо про існування щодо неї постанови про адмінправопорущення, не повідомлено про дату та місце розгляду зазначеної справи, вона не брала участі в її розгляді, а постанову в справі про адміністративне правапорушення не отримувала в будь-який спосіб. Про наявність постанови дізналася вже після відкрипя виконавчою провадження з постанови від 15.08.2023 року державного виконавця Новгород- Сіверського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіональної о yпpaвління міністерства юстиції Целіщева А. О. та підписи в оскаржуваній постанові їй не належать. Суд зазначає, що відповідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і проти-правних посягань. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 6 Закону). Позивач посилається на те, що посадовою особою було підроблено її підписи та будь який розгляд в її присутності не проводився , ніякої постанови вона не отримувала. Судом вище вже встановлено, що викладенні позивачем обставини щодо можливого вчинення працівниками поліції незаконних дій, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, так як будь яких доказів того, що інформація за завідомо не правдивий виклик поліції, як того вимагає ст. 183 КУпАП, та підлягала перевірці останніми у межах їх компетенції та повноважень, а саме, звернення позивачки на горячу лінію «102» щодо виклику поліції, письмових пояснень, особи, що притягується до адміністративної відповідальності, по факту завідомо неправдивого виклику поліції, рапортів інспекторів поліції, відеофіксації правопорушення та розгляду справи, суду не надано.

При цьому, наведені у позовній заяві обставин не спростовано в оскаржуваній постанові, а також не наведено будь-яких відомостей чи доказів того, що позивачем було викликано поліцію, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Також окремим питанням є та обставина у який спосіб посадова особа поліції встановила особу правопорушника, оскільки як вбачається з оскаржуваної постанови серії ГБВ №118005, графа «документ, який посвідчує особу» не заповнена взагалі, що викликає певні сумніви у її законності дій поліцейського при складанні вище зазначеної постанови. Ухвала суду від 15.04.2024року про призначення судово-почеркознавчої експертизи з експертної установи повернулася без виконання у зв`язку з неоплатою за проведення експертного дослідження, оскільки, позивач є малозабезпеченою громадянкою, взагалі будь-яких доходів не має, що підтверджується відомостями з державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Відповідно пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Оцінивши докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідно вимог ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ст.73,74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Відповідно ст.75,76 КАС Українидостовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За змістом ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем у справі не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача, а тому винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 268 КпАП, відтак постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставіст. 286 КАС України. Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст.7, 183, 251, 268, 283-284 КУпАП, ст..ст.2,8,9,72-78,205,241-246,250,286,292,295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов - задовольнити. Скасувати постанову серії ГБВ №118005від 29.01.2023року по справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.183КУпАП - закрити. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Іващенко