Рішення № 120762512, 16.07.2024, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/535/24

Провадження № 2/739/155/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді - Іващенка А.І., за участі секретаря судового засідання - Неживець К.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Новгород-Сіверський цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на його користь заборгованість: - за кредитним договором № Р25.00616.004007936 від 07 червня 2018р. в розмірі 30540,73 грн; з яких -13371,44 грн. - заборгованість за основним боргом; - 17169,29 грн. - заборгованість за відсотками; - за кредитним договором № 9306300000 в розмірі 5998 грн.: з яких -2000 грн. - заборгованість за основним боргом; - 3998 грн. - заборгованість за відсотками. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за вказаними договорами позивачем набуто право вимоги до ОСОБА_1 відповідно до укладених з попередніми кредиторами Договорів факторингу. Однак, відповідач в порушення умов даних договорів свої боргові зобов`язання не виконала. У зв`язку з цим, у позивача, як нового кредитора, виникло право на стягнення вказаних вище сум заборгованості в судовому порядку. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 12.03.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позові просив розглянути справу без участі представника, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив. Відповідач у судове засідання не з`явилася, про місце, день та час слухання справи належним чином повідомлена шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу місця її проживання та місця реєстрації. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавала. 03.04.2024 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідача адвоката Калініна С.К. в якому просить суд в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити та стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг адвоката за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6 000 грн., та заява про розгляд справи без участі сторони відповідача. 08.04.2024 р. представником позивача надіслано відповідь на відзив в якому просять прийняти відповідь на відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи додаткові докази та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відмовити в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу.

11.04.2024 р. від представника відповідача надійшло заперечення (на відповідь на відзив) в якому просить залишити без задоволення клопотання позивача про доручення доказів, а такі докази визнати недопустимими як такі, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2024 року, клопотання представника позивача товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про долучення доказів - задоволено. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без задоволення клопотання позивача про доручення доказів та визнання їх недопустимими-відмовити. Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків. Судом встановлено, що 07.06.2018 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № Р25.00616.004007936, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) у сумі 14730.00 грн., а позичальник зобов`язалась одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами договору. Відповідно до п.1 договору кредиту банк надає позичальнику кредит: сума кредиту - 14730.00 грн., процентна ставка та тип - 1,99% річних від залишкового кредиту, змінювана; строк кредиту - 60 місяців. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок № 290930000420992, відкритий у банку відповідно до графіку щомісячних платежів. Згідно п.2,5 Паспорту споживчого кредиту до договору кредиту та страхування № Р25.00616.004007936, передбачено плату за обслуговування кредитної заборгованості - 2.90% щомісячно від початкової суми кредиту, порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення. Так, паспортом кредиту передбачено дату платежу, суму платежу за розрахунковий період, погашення суми кредиту, процентів за користування кредитом, інші послуги банку. (а.с.12-14). Згідно ордеру-розпорядження №1 та №2 про видачу кредиту від 07.06.2018 позивач надав позичальнику кредит, шляхом перерахування на банківський поточний рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 12224,07 та відповідно 2505,93 грн. за вирахуванням страхового внеску 1312,28 грн. (а.с.15). 07.07.2023 між AT «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 07072023, у відповідності до умов якого AT «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження AT «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до Витягу з реєстру боржників №3 від 07.07.2023 до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № Р25.00616.004007936, в розмірі 30540,73 грн.; з яких -13371,44 грн. - заборгованість за основним боргом; - 17169,29 грн. - заборгованість за відсотками. Також, 26.01.2019р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9306300000 згідно якого сума кредиту складає 2000 грн., термін платежу 30 днів, відсотки за користуванням кредиту становлять 540 гривень. . Кредитний договір у відповідності до п.9 Кредитного договору, підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шли сом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений в п.10 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін. Відповідно до п.п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» суми кредиту. В п.п. 9.14 Кредитного договору, Відповідач підтвердив, що перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1,2) ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розмішена на Веб-сайті Товариства; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті Товариства, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 11.05.2021 між ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЕЦЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 11052021, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ІНВЕСТ ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плоту, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 11.05.2021 до Договору факторингу №11052021 від 11.05.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 5 998,00 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3998,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні договори ним не були укладені та кошти не були зараховані на його картковий рахунок. Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними договорами і взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачені в договорах строки грошові кошти не повернула. Відповідно до ст.ст.526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України). Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору. Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитними договорами № Р25.00616.004007936 від 07 червня 2018р. укладеним між ПАТ «Ідея Банк» та № 9306300000 від 26.01.2019 р. укладеним між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 підтверджується копією договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023 та №11052021 від 11.05.2021 р. укладено між ПАТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ», та ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», витягами з реєстру боржників №3 до договору факторингу № 07072023 та №11052021 від 11.05.2021 року. Суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем умов кредитних договорів №Р25.00616.004007936 та №9306300000 укладених між відповідачем і фінансовими установами, щодо повернення тіла кредиту у визначені договором строки, оскільки відповідачем не подано доказів на спростування даного факту, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення сум заборгованості за тілом кредиту за укладеними договорами. Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами, суд зважає на наступне. Згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором №Р25.00616.004007936 від 07.06.2018, заборгованість ОСОБА_1 становить 41116,83 грн, з яких: 14730,00 грн. - сума кредиту; 889,17 грн. - проценти за користування кредитом; 25497,66 грн. - плата за обслуговування. Згідно графіку платежів за кредитним договором № 9306300000 від 26.01.2019 р., заборгованість ОСОБА_1 становить 2540 грн., з яких: 2000 грн. - сума тіла кредиту; 540 грн. - проценти за користування кредитом. Згідно ч.1 ст.1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1048 Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно зі ст.1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Аналіз наведених положень Кодексу в їх сукупності дає суду підстави для висновку, що позивач має право на стягнення з відповідачки отриманого і не сплаченого тіла позики (кредиту) і відсотків, проте нарахованих виключно за період користування грошовими коштами, встановлений у договорі, а саме: - за кредитним договором №Р25.00616.004007936 від 07.06.2018р., -14730 + 889,17 = 15619,17 грн.; - за кредитним договором № 9306300000 від 26.01.2019 р., -2000 + 540 = 2540 грн. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами: - №Р25.00616.004007936 від 07.06.2018р., у розмірі -15619,17 грн.; - № 9306300000 від 26.01.2019 р., у розмірі 2540 грн. Таким чином, оскільки позивачем недоведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за кредитними договорами, а саме в частині заборгованості за процентами, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги у цій частині. Частинами 1,6,7 ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 50%, з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 1514 грн. Представник відповідачки у відзиві на позов просив у разі відмови у задоволенні позову стягнути з позивача понесені витрати на правову допомогу. За правилами ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України). Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідачки надано: довіреність на справу №739/535/24 від 28.03.2024, ксерокопію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2212, АКТ виконаних робіт на суму 4000 грн., платіжна інструкція №565775056 від 28.03.2024 р., платіжна інструкція №@2PL390812 від 06.04.2024 р. на суму 3000 грн.,згідно яких вартість наданих адвокатом послуг склала 6000 грн. Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат по оплаті витрат на правничу допомогу, суд виходячи з положень ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, прийшов до висновку, що з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню понесені відповідачкою витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IВAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитними договорами: - №Р25.00616.004007936 від 07.06.2018р., у розмірі -15619,17 грн. - № 9306300000 від 26.01.2019 р., у розмірі 2540 грн. та судовий збір в розмірі 1514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правову допомоги в сумі 3000 (три тисячі) гривень. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.І. Іващенко