Постанова № 120758927, 02.08.2024, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1886/24

Номер провадження 3/305/1179/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2024. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Київ, мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого,

за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2024 року, близько 09 години 00 хвилин, прикордонним нарядом"Контрольнийпост"у контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку №410, околиця н.п. Лазещина (територія Ясінянської селищної громади, Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано, громадянина України, ОСОБА_1 , спільно із громадянином України, ОСОБА_2 , який під час спроби незаконного перетинання державного кордону України в складі групи осіб, здійснив злісну непокору законному розпорядженню військовослужбовця ДПСУ, під час безпосереднього виконання ним, службових обов`язків пов`язаних із охороною державного кордону України, а саме: не виконав неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду "Контрольний пост" пред`явити документи, що посвідчують особу та в подальшому чинив опір, чим порушив вимоги ч.2 ст.23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 та п.11 Положення про прикордонний режим, затвердженого Постановою КМУ від 27.07.1998 №1147, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.185-10 КУпАП.

В судовезасідання, ОСОБА_1 , повторно, не з?явився.Його захисник, адвокат Лебедєва Тетяна Олександрівна, 02.08.2024 надіслала через систему "Електронний суд" заяву, в якій просила розгляну ти справу без участі ОСОБА_1 та його захисника. Просила взяти до уваги надіслані нею письмові пояснення.

У письмових поясненнях, від 02.08.2024, адвокат Лебедєва ТетянаОлександрівназазначиланаступне.У протоколі про адміністративне затримання від 23.06.2024 у порушення вимог ст.263 КУпАП, вказано, що гр. України ОСОБА_1 було затримано о 09:00 год 23.06.2024 року на строк до 3 діб, з метою з`ясування обставин правопорушення. Водночас, не було вказано, які саме обставини правопорушення необхідно з`ясувати, адже документ, що посвідчує особу, був пред`явлений на вимогу працівників ДПСУ. Звертає увагу суду на той факт, що при особистому огляді речей ОСОБА_1 , окрім його паспорта громадянина України та мобільного телефону, більше ніяких речей не було виявлено. Тому видається дивним упередження інспектора прикордонної служби 3 категорії майстра групи утримання прикордонних знаків відділення інженерного облаштування кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) сержанта ОСОБА_3 , який стверджує, що ОСОБА_1 мав намір саме на незаконне перетинання кордону, при цьому додатково не маючи ніяких спеціальних пристосувань, одягу, взуття, коштів та закордонного паспорту. Так, гр. України ОСОБА_1 , 23.06.2024 року прибувдо Івано-Франківська для подальшої подорожі в гори. Того ж дня, поблизу с. Яблуниця Івано-Франківської області він зустрівся зі своїм товаришем ОСОБА_2 , з яким в подальшому пересіли на двоколісний механічний транспортний засіб та поїхали в напрямку гір. Повідомляє суду, що за кермом мотоцикла був товариш ОСОБА_1 , а відтак останній не міг обирати напрямок їхньої дороги, адже його товариш є місцевим жителем, проживає в Рахівському районі та добре знає всі навколишні туристичні шляхи, в т. ч. і Івано-Франківську область. Перебуваючи на межі Івано-Франківської області і Рахівського району Закарпатської області, за 60 км від державного кордону, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при вигляді службових осіб державної прикордонної служби, зупинили свій транспортний засіб та привітались. Працівники ДПСУ були агресивно налаштовані до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відразу підійшли до них і без пояснень висмикнули з мотоциклу ключ запалювання. Далі лейтенант-прикордонник ОСОБА_4 (в протоколах про нього ніде не згадується), представивши своє посвідчення ОСОБА_1 , зателефонував своєму керівництву, передав дані затриманих осіб, і викликав транспорт, щоб їх забрали, а їм повідомив, що вони порушили постанову, яка набула чинності 19 червня 2024р. (тобто усього за 4 доби до цієї події), згідно з якою увесь Рахівський район Закарпатської області став зоною прикордонного контролю. Додатково зазначає, що свідчення про затримання ОСОБА_1 на "околиця п.м. Лазенщина" - є завідомо неправдивим, бо, виїхавши з АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проїхали не більше трьох хвилин, тобто ще далеко від Лазещини. Також працівники ДПС України повідомили їх, що місце їх зупинення не є контрольно-пропускним пунктом. Зазначає, що ніяких позначень на межі Рахівського району чи будь-яких попереджувальних знаків про особливу зону, там не було. Хоча посадові особи ДПСУ в усній формі зазначили, що попереджувальні знаки про прикордонну зону там є, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до них ще не доїхали. Так, це свідчить про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушували меж прикордонної смуги в Рахівському районі Закарпатської області. В подальшому працівник ДПСУ повідомив затриманих чоловіків, що їм необхідно дочекатися на прикордонну службу, яка прибуде на автомобілі за 2 години. В цей час без будь-яких пояснень, затриманих що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працівник ДПСУ не відпускав та змушував знаходитися на одному місці. На питання про затримання, працівники ДПСУ відпомили, що ОСОБА_1 не є затриманий, проте він мусить залишатися на місці. Тоді ж ОСОБА_1 звернувся до поліції, аби повідомити про його незаконне затримання працівниками ДПСУ, які записали його звернення, однак так і не прибули на виклик. Вважає, що йдеться про перевищення службових повноважень працівниками ДПС України, адже не всі працівники ДПСУ показали свої службові посвідчення, та чи мали право вони зупиняти людей на тому місці. Після того, як приблизно о 12 годині до місця розташування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибув автобус з особами у військовій формі, затриманих посадили в нього та відвезли в частину ДПС України с. Ділове. Тоді ж був проведений особистий огляд речей, під час якого було виявлено лише паспорт громадянина України ОСОБА_1 та його мобільний телефон. Більше ніяких додаткових речей, які могли б полегшити перетин кордону, в нього не було виявлено. Після того, як працівники ДПС України склали протоколи про адміністративне правопорушення, адміністративне затримання та особистого огляду, огляду речей та вилучених документів, ОСОБА_1 не дали в повній мірі ознайомитися із їхнім змістом, мотивуючи це тим, що немає вже часу, бо робочий день закінчується. Тоді ж ОСОБА_1 хотів написати, що не згоден зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, однак йому заборонили це написати, в наказовий спосіб змусили його підписатися. Також повідомляє суду, що на ОСОБА_1 морально тиснули, та користувалися його хронічним станом психічно-нервового розладу, про який він їм одразу повідомив, пред`явивши довідку, отриману їм після останнього обстеження у лікарні за направленням ТЦК у у липні 2022р. (діагноз F48.8, 17.б, ). Вже в поясненнях, які йому дали можливість написати, ОСОБА_1 повідомив, що не мав наміру перетинати кордон. За кермом мотоцикла був не він, а тому не мав змоги обирати напрям дороги. Також він зазначив, що не чинив опору працівникові, адже свої особисті документи та довідку про наявність психічного розладу він пред`явив одразу. Також звертає увагу на те, що маючи змогу покинути місце затримання в Рахівському районі Закарпатської області, ОСОБА_1 продовжував залишатися на місці для з`ясування всіх обставин. Після цього, ввечері 23.06.2024, з с. Ділове ОСОБА_1 посадили проти його волі в автобус, та, зі слів прикордонників, повезли в м. Хуст, де в подальшому зв`язок з ним був втрачений. Як виявилося в подальшому, ОСОБА_1 зобов`язали пройти ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якій він, попри наявні в нього психічні розлади, був визнаний придатним до військової служби, однак довідку ВЛК так і не надали. Також звертає увагу суду на те, що зміст Довідки про затримання 1-го громадянина України на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що міститься в матеріалах справи не відповідає дійсності, та написаний під примусом та погрозами життю. Так, записані свідчення ОСОБА_2 є неправдивими, складеними під тиском та погрозами. Тоді ж ОСОБА_2 працівники ДПС України пообіцяли відпустити, якщо він у чомусь зазначається, тоді ж він вигадав зазначену історію, яка є неправдивою та навіть абсурдною. Також зазначає, про численні помилки в самомутексті, в т. ч. неправильно написане прізвище ОСОБА_1 « ОСОБА_5 ». В подальшому, сам ОСОБА_2 сказав про погрози та тиск з боку працівників ДПСУ ОСОБА_1 вже на території ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, йдеться про черговий випадок силової мобілізації під виглядом покарання за незаконний перетин кордону, якого, по факту, не було. Таким чином, ОСОБА_1 , було незаконно затримано працівниками державної прикордонної служби та наразі незаконно притягують до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП ч.1 ст.185-10 КУпАП, які ОСОБА_1 не вчиняв. У зв`язку із наведеним, просила скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 23.06.2024 серії ЗхРУ № 285844, згідно якого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1 КУпАП та ч.1 ст.185-10 КУпАП.

Відповідно до вимог частини 2 статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, передбачені ст.185-10 КУпАП, розглядаються протягом доби.

Враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд розглядає справу у відсутності громадянина ОСОБА_1 .

Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, письмові пояснення адвоката, суд приходить до наступного висновку.

Диспозиція ч.1 ст.185-10 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокоруу законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею, полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог.

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги."»

Так, відповідно до вимогст.2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України"основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно іззаконами України "Про розвідувальні органи України"та "Про оперативно-розшукову діяльність".

Статтею 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України"передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12);

Крім того, відповідно доПостанови КМУ від 27.07.1998 №1147 "Про прикордонний режим"постановою установленовздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим та затверджено перелік міст і районів, в межах територій яких можуть бути встановлені контрольовані прикордонні райони, в тому числі до переліку яких у Закарпатській області увійшли місто Ужгород, Берегівський, Великоберезнянський, Виноградівський, Перечинський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський, Хустський райони.

Також Постановою КМУ №304 визначено межі прикордонної смуги в межах прилеглих до кордону територій селищних та сільських Рад народних депутатів.

Винуватість громадянина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №285843 від 23.06.2024; протоколом про адміністративне затримання від 23.06.2024; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.06.2024, відповідно до якого у ОСОБА_1 , під час затримання було вилучено паспорт громадянина україни та мобільний телефон; рапортом інспектора прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип В), І. Хапко; письмовим поясненням ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого правопорушення передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, яке виразилося у вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимогам працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків пов`язаних з охороною державного кордону.

Статтею33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установленихКпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин щодо ОСОБА_1 ,судомне встановлено.

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого адміністративного правопорушення, яке вчинивпід часдії воєнного стануна територіїУкраїни, суд вважає, що у відношенні ОСОБА_1 , слід обратиадміністративне стягнення у виді мінімального штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят)гривень, оскільки саме такепокарання буде достатнімдля виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання законів України та запобігання вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 ЗУ "Про державний бюджет на 2024 рік" з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Узв`язкуз наведеним,з ОСОБА_1 ,на користьДержавної судовоїадміністрації Українислід стягнутисудовий збірв сумі605 гривень 60 копійок (3028 *0,2=605,60).

Керуючись ст.ст. 33,40-1, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддатиадміністративному стягненнюу видіштрафу врозмірі 50(п`ятдесят)неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить 850(вісімсотп`ятдесят)гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,мешканця АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок, за кодом класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір": отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄРДПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 у, що відповідно до ч.1 ст.307, ст.308 КУпАП, штраф має бути сплачений ним не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду підлягає негайному виконанню, після набрання законної сили.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Рахівського районного суду: М.О.Марусяк