Рішення № 120758133, 01.08.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1995/24

Провадження №2/639/925/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Яременко В.В., Кравченко А.Л,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу №639/1995/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року до суду звернувся представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд ухвалити рішення на підставі якого, стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 52490,27 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 11.07.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631718943.

Представник позивача зазначає, що відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Вказує, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим і утворилася заборгованість, яка станом на 28.02.2023 становить 52490,27 грн.

З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дану вимоги залишено відповідачем без реагування.

Крім того позивач зазначив, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Вказані обставини і вимусили звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання.

17 червня 2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого повідомив, що позивач не погоджується з позовною заявою, вважає її не обґрунтованою та незаконною з огляду на наступне. Так, у копії позовної заяви АТ «Сенс Банк», отриманої ОСОБА_1 нарочно у суді, відсутні додатки, саме: копія Кредитного договору № 631718943 (наявні тільки додатки до кредитного договору) та розрахунок заборгованості по даному кредитному договору.

Щодо електронногопідпису договорузазначив,що впорушенні статті12Закону України«Про електронукомерцію» приприйняті пропозиціїпро укладаннядоговору (Акцепту),вказаний документне бувпідписаний кваліфікованоюелектронною печаткоюПозивача,а впозовній заявівідсутні такідокази.Відповідно доположень законодавстващодо електронноїкомерції,договір повиненмістити інформаціюпро спосібпідписання договорувсіма сторонами.У додаткахдо позовноїзаяви відсутняінформація пропідписання електроннимпідписом зісторони Позивача.Крім тогодоговір тадодатки донього взагаліне міститькваліфіковану електроннупечатку Позивача. Закон України «Про електрону комерцію» вимагає накладання усіма учасниками електронно-цифрового підпису, а Позивач не підписав договір кваліфікованою електронною печаткою. Тому, виходячи з вищенаведеного наявні підстави вважати договір неукладеним, оскільки не виконані умови Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем до позовної заяви не надано ані відомостей про сертифікацію ключа ЕЦП (кваліфікованої електронної печатки із позначкою часу), ані відомостей про особистий ключ підписувача, який має відповідати відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті, а тому відсутні докази накладання Позивачем кваліфікованої електронної печатки на Договір та додатки до нього.

Щодо строків нарахування відсотків зазначив наступне, що відповідно до положень Цивільного кодексу України та практики Верховного суду кредитодавець не має права нараховувати відсотки за користування кредитом поза межами цього строку, а також проценти за порушення строків повернення кредиту, внаслідок форс-мажорних обставин - воєнного стану. Відповідно до паспорту споживчого кредиту заявлений строк кредитування: «12 з можливістю пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору». Строк кредитування складає 12 календарний місяців з дня отримання Кредиту, а тому АТ «Сенс Банк» не має правових підстав для нарахування відсотків поза межами цього строку.

Щодо необгрунтованості та безпідставності даної позовної заяви зазначив, що позивач не надав доказів направлення примірників Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту Відповідачу.

При цьому, відсутність вказаних доказів, позбавляє можливості встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов`язковим у разі пред`явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами, неустойкою, комісією, та які у зв`язку із відсутністю вказаних доказів до стягнення не підлягають.

Крім того, позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, а також з позовних вимог щодо стягнення 52 490,27 грн. не зрозуміло яке тіло кредиту, яка сума нарахованих відсотків та чи наявні у даній сумі заборгованості штрафні санкції.

26липня 2024року відпредставника позивачанадійшли додатковіпояснення,з якихвбачається,що 11.07.2021між сторонамиу справіукладено кредитнийдоговір уформі електронногодокументу звикористанням відповідачемелектронного підпису-7859,на підставіякого надату укладеннядоговору позичальникомбув отриманийкредит урозмірі 146000,00гривень зможливістю збільшеннясуми кредиту-до 200000,00грн,під процентнуставку -37.00%річних.Для відповідачабула випущенаміжнародна платіжнакарта MasterCardDEBITWORLDстроком дії5(п`ятьроків)з моментувипуску,тобто до2025року. В Довідці про ідентифікацію, яка долучена була до позовної заяви, чітко зазначено, що клієнт ОСОБА_1 уклав Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк». Акцепт договору позичальником здійснено (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового Ідентифікатора) одноразовим ідентифікатором - 7859. А також зазначено номер телефону на який було відправлено ідентифікатор. Виписка по рахунку клієнта є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, так як є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника. Долучений банком до матеріалів справи розрахунок заборгованості підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), а також включає суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Вважає, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі. Представник позивача, ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 08 січня 2024 року № 020693/24, в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в рішенні вище. Представник відповідача та відповідач, в судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву. Суд, вислухавши представника відповідача, відповідача, дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини. Згідно п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. При цьому відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів. Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Судом було встановлено, що 11.07.2021 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631718943, що підтверджується: копією акцепту пропозиції на укладення про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, довідкою Графік платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Акцепт пропозиції на укладення про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії, довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 7859 (а.с. 8). Представник відповідача заперечуючи проти позову посилався на те, що в порушенні статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» при прийняті пропозиції про укладання договору (Акцепту), вказаний документ не був підписаний кваліфікованою електронною печаткою позивача. В свою чергу, представник позивача надав пояснення з яких вбачається, що 11.07.2021 між сторонами у справі укладено кредитний договір у формі електронного документу з використанням відповідачем електронного підпису 7859. В Довідці про ідентифікацію, яка долучена була до позовної заяви, чітко зазначено, що клієнт ОСОБА_1 уклав Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк». Акцепт договору позичальником здійснено (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового Ідентифікатора) одноразовим ідентифікатором - 7859. А також зазначено номер телефону на який було відправлено ідентифікатор. Суд з цього приводу зазначає наступне. Так, відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1 Закону України«Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIIIдоговір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Частиною п`ятою статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регулюютьсяЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно положень ч.ч.3, 4, 6, 7ст.11 зазначеного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про їїприйняття (акцепт)може бутинадана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Стаття 12Закону «Проелектронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом нормст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі N 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Як вже було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно довідки про ідентифікацію, чітко зазначено, що клієнт ОСОБА_1 уклав Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» (АТ «Сенс Банк»). Акцепт договору позичальником здійснено (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового Ідентифікатора) одноразовим ідентифікатором - 7859. А також зазначено номер телефону на який було відправлено ідентифікатор, а отже матеріали справи свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов зазначених договорів, як того вимагають положенняст.638 ЦК України.

Як зазначає представник позивача, АТ «Альфа-Банк» свої зобов?язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

За умовами укладеного кредитного договору та паспорту споживчого кредиту вбачається, що максимальна сума кредиту становить 146000,00 грн. з можливістю збільшення суми кредиту - до 200 000, 00 грн, строк кредитування 12 місяців, процентна ставка, становить 37 % річних (а.с. 5-6).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 631718943 від 11.07.2021 належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 28.02.2023 за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 52490,27 грн. (а.с. 9).

Як зазначає представник відповідача, позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, а також з позовних вимог щодо стягнення 52 490,27 грн. не зрозуміло, яке тіло кредиту, яка сума нарахованих відсотків та чи наявні у даній сумі заборгованості штрафні санкції.

Так, судом встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631718943 від 11.07.2021 станом на 28.02.2023 за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 52490,27 грн. Крім того, розрахунок містить заборгованість по тілу кредиту, відсотки за користування кредитом, прострочене тіло кредиту, відсотки за прострочену заборгованість (а.с.9).

Також, згідно даних розрахунку заборгованості ОСОБА_1 періодично здійснював погашення кредиту, що також підтверджує факт отримання ним кредиту (а.с. 9).

Отже, суд відноситься критично до тверджень представника відповідача, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 є неналежним та сума, яка підлягає стягненню є завищеною. Даних на спростування вказаного розрахунку стороною відповідача суду не надано.

Крім того, з виписки по картковому рахунку вбачається користування кредитними коштами, сплата товарів (а.с.10-13).

Відсутність у матеріалах справи оригіналу укладеного між сторонами договору не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки до позовної заяви долучено належним чином посвідчену копію, відповідність якої оригіналу не спростовано.

Також, представник відповідача заперечуючи проти позову посилався на те, що відповідно до положень Цивільного кодексу України та практики Верховного суду кредитодавець не має права нараховувати відсотки за користування кредитом поза межами цього строку, а також проценти за порушення строків повернення кредиту, внаслідок форс-мажорних обставин - воєнного стану. Відповідно до паспорту споживчого кредиту заявлений строк кредитування: «12 з можливістю пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання Клієнтом умов Договору». Строк кредитування складає 12 календарний місяців з дня отримання Кредиту, а тому АТ «Сенс Банк» не має правових підстав для нарахування відсотків поза межами цього строку.

Як встановлено судом, з паспорту споживчого кредиту№ 631718943 від 11.07.2021 вбачається строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Для відповідача була випущена міжнародна платіжна карта MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 (п`ять років) з моменту випуску, тобто до 2025 року (а.с. 5-6).

Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 лютого 2023 року у справі N 910/23042/16 зазначено, що проценти за користування кредитом є зобов`язанням за кредитним договором та є складовим елементом плати за наданий кредит, що разом із тілом кредиту становлять загальну суму боргу і охоплюються поняттям "основна сума заборгованості із зобов`язань за кредитом".

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі з сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником умов Договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед Банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

З метою досудового, добровільного врегулювання спору 06.11.2023 на адресу позичальника направлено Досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дану вимоги залишено відповідачем без реагування (а.с. 14).

Згідно з Витягом з Державного реєстру банків, затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк», внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 (а.с. 19-21).

Вказані зміни до установчих документів зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до положень ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.82 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В п. 27постанови № 2 Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процессуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторонни процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулюванн ярішень. (Проніна протии України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. 42 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 207, 509, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 625, 627, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства«Сенс Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 11.07.2021 № 631718943 у розмірі 52490,27 грн. (п?ятдесят дві тисячі чотириста дев?яносто гривень 27 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714;

Відповідач ОСОБА_1 , року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01.08.2024

Суддя В.В. Труханович