Вирок № 120744494, 31.07.2024, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2093/21

Провадження № 1-кп/526/15/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представника потерпілих адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021170560000286 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Харківці, Гадяцького району, Полтавської області, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, зареєстрованийта фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, працюєелектромонтером АТ ПОЕ «Полтаваобленерго».

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ст. 128 КК України,

в с т а н о в и в:

у ніч на 26 червня 2021 року близько 02 години ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння прийшов у під`їзд АДРЕСА_2 , де на першому поверсі намагався потрапити в гості до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 (праворуч від входу), всупереч її волі та бажання.

ОСОБА_9 на неодноразові його вигуки та стукіт у двері їх не відчиняла, розуміючи, що в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 буде конфліктувати з нею та можливо завдавати їй при цьому тілесних ушкоджень.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_9 не має бажання відчиняти йому двері, ОСОБА_4 не припиняв стукати в них та гучно викликати власника квартири, внаслідок чого тривалий час порушував громадський порядок та спокій інших громадян у нічний час, які відпочивали в квартирах цього будинку.

Виявляючи з мотивів неповаги до суспільства зневажливе ставлення до громадського порядку, порушуючи його протягом тривалого часу (понад 30 хвилин), ігноруючи елементарні правила поведінки в суспільстві, моралі та добропристойності в публічному місці, ОСОБА_4 тим самим фактично вчинював протиправні діяння, які містили очевидні ознаки дрібного хуліганства.

Внаслідок порушення ОСОБА_4 громадського порядку, спокою та тиші, прокинулося та не могло спати подружжя Незямових, яке проживає у квартирі АДРЕСА_4 будинку, розташованої на цьому ж поверсі напроти квартири, де проживає ОСОБА_9 .

У зв`язку з цим, вказаної ночі близько 02 год. 45 хв. чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вирішив вийти на площадку перед квартирами та припинити такі хуліганські дії ОСОБА_4 .. Вийшовши на сходову площадку, ОСОБА_6 висловив ОСОБА_4 відповідні зауваження й попередив про можливий виклик працівників Національної поліції.

Однак, продовжуючи діяти зухвало, на заклики ОСОБА_6 . ОСОБА_4 відреагував агресивно, свої протиправні дії, пов`язані із порушенням громадського порядку, не тільки не припинив, а навпаки почав учинювати протиправні дії також і відносно ОСОБА_6 , з яким раніше ніяких стосунків не мав.

Продовжуючи свої хуліганські дії, розпочавши діяти особливо зухвало, ОСОБА_4 у тому числі з тим, аби ОСОБА_6 не виконував свій громадський обов`язок з охорони громадського порядку, почав чинити йому активну протидію шляхом подавлення його волі, залякування й спричинення тілесних ушкоджень вказаному громадянину.

З цією метою він наніс ОСОБА_6 кулаком своєї правої руки один удар в обличчя, від якого ОСОБА_6 упав на поріг вхідних дверей власної квартири правою частиною тулуба та внаслідок падіння отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому шостого ребра справа без зміщення, яке згідно висновку експерта №162 від 01.07.2021 є тілесним ушкодженням середньої ступені тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. При цьому з урахуванням свого віку, стану здоров`я, життєвого досвіду, наявних елементарних знань у галузі фізіології людини, ОСОБА_4 повинен був і міг передбачити можливість настання негативних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_6 від падіння після його удару тілесних ушкоджень, проте, виявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, не передбачив цього.

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , який ще не встав на ноги, обхватив правою рукою його шию та почав її стискати. У цей час із квартири АДРЕСА_4 вийшла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також словесно зробила спроби припинити протиправні дії ОСОБА_4 .

Однак, ОСОБА_4 , продовжуючи діяти особливо зухвало, на заклики ОСОБА_7 також відреагував агресивно, свої протиправні дії, пов`язані із порушенням громадського порядку, не тільки не припинив, а навпаки, почав учинювати протиправні дії й відносно ОСОБА_7 , з якою раніше ніяких стосунків не мав.

З цією метою, діючи особливо зухвало, ОСОБА_4 долонею своєї лівої руки з силою штовхнув у груди ОСОБА_7 , яка від сильного поштовху впала нижньою частиною спини та сідниць на поріг вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 та внаслідок такого падіння отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в області обох нижніх квадрантів лівої сідниці, компресійного перелому тіла першого поперекового хребця, які згідно висновку судово-медичного експерта №163 від 01.07.2021 є тілесними ушкодженнями середньої ступені тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. При цьому з урахуванням свого віку, стану здоров`я, життєвого досвіду, наявних елементарних знань у галузі фізіології людини, ОСОБА_4 повинен був і міг передбачити можливість настання негативних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_7 від падіння після його поштовху тілесних ушкоджень, проте, виявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, не передбачив цього.

Суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України і кваліфікує його дії як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов`язані з опором громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які припиняли його хуліганські дії.

Досудовим слідством дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ідеальною сукупністю злочинів також і за ст. 128 КК України як спричинення потерпілим необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Ухвалою суду від 31 липня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 128 КК України закрито в зв`язку зі спливом строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що дійсно того дня близько опівночі прийшов до будинку першого поверху, розташованого на Сарському перехресті в м. Гадяч та став стукати до квартири ОСОБА_9 . Перед цим ОСОБА_9 по телефону запросила його до себе в гості. Він стукав у двері, але вона не відкривала. Згодом з сусідньої квартири вийшов ОСОБА_6 і став робити йому зауваження та виштовхувати його на східці до виходу, між ними зав`язалася бійка і вони разом упали. В цей час з квартири вискочила жінка ОСОБА_7 і теж стала його бити, від відштовхнув її, вирвався і пішов з під`їзду. На даний час збитки потерпілим відшкодовані.

Потерпілий ОСОБА_6 показав суду, що проснувся від стуку в під`їзді на сходовій клітині і не маючи можливості заснути, на прохання дружини вийшов на площадку і зробив чоловіку зауваження, на що той став у бійцівську стійку і наніс йому удар в ніс, пішла кров і від болю він став падати. Падаючи, схопив ОСОБА_4 за футболку і він упав зверху та став його душити, від нього було чути запах алкоголю. В цей час з квартири вийшла дружина, ОСОБА_4 її відштовхнув, вона закричала та стала просити, щоб він перестав душити, він відпустив його і пішов. Вони викликали працівників поліції, а вранці виявили на тілі тілесні ушкодження. На даний час збитки йому відшкодовані, претензій до обвинуваченого не має, тому відмовився від цивільного позову.

Потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що після опівночі на сходовій клітині хтось грюкав до сусідки у двері через що вона не могла спати, тому розбудила чоловіка і попросила, щоб він зробив зауваження і припинив ці дії. Чоловік вийшов на площадку і попросив заспокоїтись, сказав не стукай, потім вона почула штовханину, а коли вийшла з квартири побачила, що ОСОБА_4 душить чоловіка. Вона стала просити, щоб відпустив його, на що ОСОБА_4 відштовхнув її в груди, від чого вона упала на поріжок, відчула нестерпний біль, після чого обвинувачений відпустив чоловіка і пішов. Знаходячись поряд з ОСОБА_4 чула від нього запах алкоголю. Також пояснила, що завдана їй матеріальна та моральна шкода відшкодована в повному обсязі, тому подала заяву про відмову від позову.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що вона проживає по сусідськи з сім`єю Незямових. Деякий час була у близьких відносинах з ОСОБА_4 , але вже більше трьох років вони разом не проживають, оскільки з його боку раніше були прояви насильства. Того дня ОСОБА_4 приходив до неї, вони посварилися і він пішов. Ввечері разом з друзями і ОСОБА_4 у альтанці біля будинку вони відпочивали та вживали спиртні напої. Вона пішла раніше, а ОСОБА_10 залишився, однак через 15-20 хвилин вона почула стукіт у двері, однак не захотіла відкривати, стукіт тривав близько 30 хвилин. Чула як сусід ОСОБА_6 просив не стукати у двері, потім чула звуки штовханини, як рухаються перила, а вранці дізналася, що між Незямовими та ОСОБА_4 була бійка і вони отримали травми.

Окрім вказаних показів, вина ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами:

Відомості про дану подію внесені до ЄРДР 26 червня 2021 року під №120210560000286.

З рапорту оперативного чергового вбачається, що 26.06.2021 надійшли заяви від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що 26.06.2021 близько 03 год. в АДРЕСА_5 ОСОБА_4 наніс їм тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №162 від 01.07.2021 ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому шостого ребра зправа, яке кваліфіковано як тілесне ушкодженням середньої ступені тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 7 липня 2021 року з потерпілим ОСОБА_6 зафіксовано місце, спосіб та обставини спричинення йому тілесних ушкоджень, а також вчинення хуліганських дій ОСОБА_4 .

Відповідно висновку експерта № 178 від 13.07.2021 покази потерпілого відповідають об`єктивним даним щодо механізму, способу та обставин утворення тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_6 .

Згідно висновку судово-медичного експерта №163 від 01.07.2021 ОСОБА_7 внаслідок падіння з висоти власного зросту отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в області обох нижніх квадрантів лівої сідниці, компресійного перелому тіла першого поперекового хребця, які є тілесними ушкодженнями середньої ступені тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 7 липня 2021 року з потерпілою ОСОБА_7 зафіксовано місце, спосіб та обставини спричинення їй тілесних ушкоджень, а також вчинення хуліганських дій ОСОБА_4 .

Відповідно висновку експерта № 177 від 13.07.2021 покази потерпілої ОСОБА_7 відповідають об`єктивним даним щодо механізму, способу та обставин заподіяних їй тілесних ушкоджень 26.06.21 у м. Гадяч.

З протоколу огляду від 28.07 2021 вбачається, що слідчим проведено огляд окулярів ОСОБА_6 , у яких він знаходився під час бійки з ОСОБА_11 . На окулярах на правій частині оправи відсутнє скло.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13 серпня 2020 року з свідком ОСОБА_9 зафіксовано місце, спосіб та обставини хуліганських дій ОСОБА_4 в ніч на 26.06.2021.

Даними протоколу огляду від 2.08.2021 року та фототаблицями до нього зафіксовані пошкодження на футболці, в яку був одягнутий ОСОБА_10 26.06.2021.

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 2 серпня 2021 року з підозрюваним ОСОБА_4 зафіксовано місце, спосіб та обставини бійки з ОСОБА_6 , які мали місце в ніч на 26.06.2021.

Відповідно висновку експерта № 235 від 05.08.2021 покази підозрюваного ОСОБА_4 , надані ним вході слідчого експерименту загалом відповідають механізму, способу та обставинам заподіяних ОСОБА_6 тілесних ушкоджень 26.06.21 у м. Гадяч.

Постановою слідчого СВ ВП ВП№1 Миргордського РВП ОСОБА_12 від 28.07.2021 окуляри визнано речовим доказом.

Постановою слідчого СВ ВП ВП№1 Миргордського РВП ОСОБА_12 від 02.08.2021 футболку визнано речовим доказом.

Судом забезпечено дотримання положеньст.22 КПК Українищодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченихКПК України, надано не було.

Суд, на підставіст.94 КПК України, аналізуючи наведені вище докази, надані прокурором у провадженні, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та в сукупності - достатності і взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_13 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає добровільне відшкодування збитків потерпілим.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. При цьому суд не погоджується з позицією захисту щодо відсутності об`єктивних медичних даних, які б свідчили про перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння. Так, потерпілі Незямови підтвердили в судовому засіданні, що вони чітко чули від ОСОБА_4 запах алкоголю. Свідок ОСОБА_9 показала суду, що за незначний проміжок часу до даних подій вони в компанії разом з ОСОБА_4 вживали спиртні напої, що виключає можливість виведення алкоголю з організму до моменту вчинення кримінального правопорушення. Піддавати сумніву покази потерпілих та свідка у суду не має підстав.

Судом враховується, що відсутність даних медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_4 щодо стану сп`яніння спричинена його поведінкою безпосередньо після скоєння хуліганських дій, оскільки він залишив місце злочину, в подальшому до медичних установ для надання йому допомоги не звертався.

Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуваннюй оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК. Тому доводи сторони захисту про те, що факт перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння повинен підтверджуватися виключно на підставі висновків відповідного експерта або іншими медичними документами, які матеріали кримінального провадження не містять, не ґрунтуються на положеннях процесуального закону.

З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства щодо ОСОБА_4 оцінюються як середній.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості та особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Суд також враховує, що обвинувачений працює, добровільно відшкодував потерпілим спричинену шкоду, тому з урахуванням безпосередніх обставин справи і пом`якшуючих обставин вважає можливим призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень та встановити іспитовий строк з метою випробування, так як його виправлення на даний час можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні подали заяви про відмову від позову про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, так як їм добровільно відшкодовано завдані збитки. Суд вважає, що така відмова не суперечить закону і не порушує нічиїх прав, тому слід прийняти відмову від позову.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

з ас у д и в:

- ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Прийняти відмову від позову потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди в сумі 104011.14 грн.

Прийняти відмову від позову потерпілої ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди в сумі 105621.27 грн.

Речові докази: окуляри та футболку знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча: ОСОБА_1