Ухвала суду № 120724431, 31.07.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/2943/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 14.05.2024, а 22.05.2024 позивачу виданий виконавчий лист.

04.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

У поданій заяві ініціатор звернення стверджував про невиконання відповідачем рішення суду в частині зобов`язання здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 заяву призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Ухвалою від 16.07.2024 суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області докази виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 разом з письмовими поясненнями (зокрема, копії протоколів про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.01.2024, складених на виконання рішення суду у цій справі, розрахунок доплати до пенсії, відомості про облік заборгованості в органах ПФ).

19.07.2024 до суду надійшли письмові пояснення ГУПФ України в Полтавській області, в яких представник відповідача зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 позивачу нарахована доплата до пенсії за період з 01.03.2022 по 31.05.2024 у розмірі 151248,90 грн. Заборгованість облікована в підсистемі "Реєстр судових рішень" 13.05.2024 за №691930.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

Відповідач разом з письмовими поясненнями від 19.07.2024 надав копії протоколів про перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення у цій справі, зі змісту яких суд встановив, що ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.07.2022 та 01.12.2022 нарахована щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн, загальний розмір пенсії - 31027,14 грн, до виплати - 31027,14 грн /а.с. 74-76/.

Зі змісту розрахунку доплати до пенсії на виконання рішення суду у справі №440/2943/24 суд встановив, що за період з березня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_1 нарахована щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн, що включена у суму заборгованості /а.с. 79/.

Водночас зі змісту протоколів про перерахунок пенсії з 01.03.2023 та 01.01.2024 суд встановив, що щомісячна доплата до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 (згідно рішення суду) позивачу встановлена у розмірі 0,00 грн /а.с. 77-78/.

При цьому, основний розмір пенсії за вислугу років станом на 01.03.2022, 01.07.2022 та 01.12.2022 обчислений з грошового забезпечення у розмірі 31828,00 грн, визначеного станом на березень 2019 року /а.с. 74-76, 35/.

Разом з цим, основний розмір пенсії за вислугу років станом на 01.03.2023 та 01.01.2024 позивачу обчислений з грошового забезпечення у розмірі 48763,00 грн, визначеного станом на січень 2023 року /а.с. 77-78, 37/.

Суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі №440/18384/23 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 116517294) зобов`язано ГУПФ України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.11.2023 №ФП74072/11596 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 24.02.2024, а 05.03.2024 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, внаслідок чого основний розмір пенсії склав 34134,10 грн, загальний розмір пенсії - 38912,87 грн, а до виплати з 01.02.2023 призначена пенсія у розмірі 29027,14 грн /а.с. 38/.

Саме на виконання судового рішення у справі №440/18384/23 позивачу з 01.03.2023 нарахована пенсія у розмірі 39010,40 грн /а.с. 77/.

Однак суд зауважує, що предмет спору у справі №440/2943/24 стосувався нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром внаслідок перерахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 , проведеного на виконання судових рішень у справах №№ 440/8241/23 та 440/16157/23.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №440/8241/23 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 112487679) зобов`язано ГУПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

На виконання цього судового рішення відповідач у вересні 2023 року встановив позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, внаслідок чого загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 склав 27462,40 грн, проте до виплати позивачу призначена пенсія у розмірі 25462,40 грн, без урахування вищезгаданої доплати /а.с. 29/.

Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №440/16157/23 (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 115243666) зобов`язано ГУПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн до розміру згідно з постановою КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.

На виконання цього судового рішення відповідач у березні 2024 року встановив позивачу щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, внаслідок чого загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.02.2024 склав 32527,14 грн, тоді як до виплати позивачу призначена пенсія у розмірі 30527,14 грн, без урахування вищезгаданої доплати /а.с. 30/.

Водночас перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 та правові наслідки його проведення не входили до предмета доказування у цій справі.

До того ж, суд зазначає, що такий перерахунок фактично проведений відповідачем у березні 2024 року, внаслідок чого у ГУПФ України в Полтавській області немає підстав для врахування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі №440/18384/23 під час виконання судового рішення у цій справі.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних та достовірних доказів, що свідчили б про виконання ГУПФ України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 в частині, якою ГУПФ України в Полтавській області зобов`язано здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.07.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.

А тому доводи позивача про невиконання ГУПФ України в Полтавській області рішення суду у цій справі є частково підтвердженими.

Складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Тож обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 КАС України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд враховує, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

За таких обставин, суд, у порядку здійснення судового контролю за виконанням суб`єктом владних повноважень рішення в адміністративній справі, вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у цій справі.

Таким чином, заяву ОСОБА_1 належить задовольнити.

При цьому суд роз`яснює відповідачу, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 ГУПФ України в Полтавській області має здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 та 01.01.2024 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум, без урахування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі №440/18384/23.

Визначаючись щодо строку, з настанням якого відповідач має подати суду звіт про виконання судового рішення, суд вважає за можливе зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 упродовж одного місяця з дати постановлення цієї ухвали суду.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі №440/2943/24 упродовж одного місяця з дати постановлення цієї ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОлександр КУКОБА