Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
31 липня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/6723/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень), у якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження №53909084 та зобов`язати вирішити питання про закінчення виконавчого провадження №53909084.
Позов обґрунтований посиланням на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №53909084 з виконання постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 13.04.2017 у справі №550/332/17 в частині конфіскації у ОСОБА_1 мисливської рушниці, як знаряддя вчинення адміністративного правопорушення. Позивач зазначив, що мислився рушниця у нього фактично конфіскована, а неможливість її знищення у визначеному законом порядку не є підставою для продовження виконавчого провадження, оскільки вчинення подальших дій не залежить від боржника.
2. Позиція відповідача та третьої особи.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та протиправність /а.с. 36-37/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що відповідно до листа Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 10.08.2023 №945/115/31/01-2023 з 2018 року ГУНП в Полтавській області знищення зброї не проводить у зв`язку з тим, що поліція не являється правонаступником міліції, а тому ГУНП в Полтавській області у своїй діяльності не може керуватися наказом МВС України від 31.05.1993 №314 "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї". А оскільки мисливська рушниця ИЖ-ЗК серійний номер Ю-9013, 16 калібру, 1952 року випуску не знищена, а зберігається на складі відділу озброєння УЛМТЗ ГУНП в Полтавській області, відповідач вважав, що підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.
Третя особа - ГУНП в Полтавській області, письмових пояснень до суду не надала.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи
Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 13.04.2017 у справі №550/332/17, що набрала законної сили 24.04.2017, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.190 ч.1 КУпАП і застосовано до нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 119 грн, з конфіскацією мисливської рушниці «ИЖ ЗК», серійний номер « НОМЕР_1 », 16 калібру, 1952 року випуску /а.с. 60-61/.
Постановою державного виконавця Чутівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 16.05.2017 відкрито виконавче провадження №53909084 про конфіскацію мисливської рушниці ИЖ ЗК, серійний номер НОМЕР_1 , 16 калібру, 1952 року випуску у гр. ОСОБА_1 /а.с. 62/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 29.09.2017 №5001/115/127/01-2017 начальника Чутівського РВДВС повідомлено, що мисливську рушницю ИЖ ЗК, серійний номер НОМЕР_1 , 16 калібру, 1952 року випуску передано на підставі передавального акта від 11.09.2017 №40 на склад сектору озброєння УЛМТЗ ГУНП в Полтавській області /а.с. 64/.
У подальшому виконавче провадження №53909084 передано з Чутівського РВДВС до Шевченківського ВДВС м. Полтава, а останнім - до Відділу примусового виконання рішень /а.с. 65-79/.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 28.08.2019 виконавче провадження №53909084 прийнято до виконання /а.с. 25-26/.
У матеріалах виконавчого провадження наявний лист ГУНП в Полтавській області від 10.08.2023 №945/115/31/01-2023 /а.с. 70-75/, яким повідомлено, що мисливська рушниця ИЖ ЗК, серійний номер НОМЕР_1 , 16 калібру, 1952 року випуску, знаходиться на складі відділу озброєння УЛМТЗ ГУНП в Полтавській області; з 2018 року ГУНП в Полтавській області знищення зброї не проводить у зв`язку з тим, що поліція не являється правонаступником міліції, внаслідок чого ГУНП в Полтавській області у своїй діяльності не може керуватися наказом МВС України від 31.05.1993 №314 "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї".
29.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень із заявою про виключення із реєстру боржників /а.с. 76/.
Листом від 29.05.2024 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження №53909084 та виключення відомостей про нього із Єдиного реєстру боржників, оскільки вищезгадана мисливська рушниця не знищена.
На цій підставі позивач звернувся до суду з позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
У частині першій статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до статті 10 Закону №1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У силу пункту 3 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №1404-VІІІ під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються: у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
За приписами частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спір у цій справі стосується наявності підстав для закінчення виконавчого провадження №53909084 та виключення відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників.
Суд встановив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №53909084 з виконання постанови Чутівського районного суду Полтавської області від 13.04.2017 у справі №550/332/17 в частині конфіскації у ОСОБА_1 мисливської рушниці ИЖ ЗК, серійний номер НОМЕР_1 , 16 калібру, 1952 року випуску.
Залученою до матеріалів справи копією приймального акта від 11.09.2017 №40 підтверджено, що вищезгадана мисливська рушниця прийнята на зберігання на склад сектору озброєння УЛМТЗ ГУНП в Полтавській області /а.с. 82/.
Згідно з частиною першою статті 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Статтями 314, 315 КУпАП визначено, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави. Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.
Статтею 62 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №985, реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з пунктами 8, 11 цього Порядку мисливська вогнепальна, пневматична і холодна зброя, боєприпаси до зброї, а також засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, реалізуються в установленому законодавством порядку.
З метою забезпечення розпорядження конфіскованим майном у способи, відмінні від реалізації, керівник органу державної виконавчої служби утворює комісію, яка складається з представників відповідного органу державної виконавчої служби, державної податкової інспекції.
Відповідно до пункту 15 Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.1993 №314, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.08.1993 за №106, у випадку прийняття відповідними органами рішення про конфіскацію чи відшкодування вилучення зброї і боєприпасів вони передаються до складів управлінь (відділів) МТ і ТЗ ГУМВС, УМВС, УМВС України на транспорті.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1, пунктом 20 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340, дія цього Порядку поширюється на майно, конфісковане на підставі рішення суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом, крім майна, конфіскованого на підставі рішення суду і переданого органам державної виконавчої служби.
У силу пункту 20 названого Порядку, тимчасово, на період воєнного стану в Україні, за рішенням керівника обласної військової адміністрації майно, зазначене у підпунктах 1, 3, 5, 6, 8, 12-15 пункту 1 цього Порядку, може бути безоплатно передано Збройним Силам, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Національній поліції, ДСНС, Управлінню державної охорони, Держспецзв`язку, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, державним органам, установам (організаціям), які утримуються за рахунок бюджетних коштів (далі - суб`єкти, яким передається майно), для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення (далі - майно для потреб оборони та національної безпеки).
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює у визначеному законодавством порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин.
Як зазначено у пункті 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 29 Інструкції про порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.1993 №314, на підставі рішення технічної комісії непридатні зброя і боєприпаси знищуються щокварталу у порядку, передбаченому п. п. 30-41 даної Інструкції, придатні - для подальшого використання передаються працівниками служби озброєння управлінь (відділів) МТ і ТЗ за накладною.
Таким чином, розпорядження конфіскованою на виконання судового рішення зброєю (у т.ч., мисливською) відноситься до повноважень Національної поліції.
При цьому суд визнає помилковими доводи ГУНП в Полтавській області щодо неможливості використання у своїй діяльності приписів вищезгаданої Інструкції №314, оскільки вона не суперечить Закону України "Про Національну поліцію", а тому може бути врахована ним на підставі пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Водночас, виходячи з вищенаведених приписів статей 29, 314 КУпАП, виконання постанови суду про конфіскацію предмета вчинення адміністративного правопорушення полягає у його вилученні в особи порушника та примусовому безоплатному зверненні цього предмета у власність держави.
Суд встановив, що мисливська рушниця ИЖ ЗК, серійний номер НОМЕР_1 , 16 калібру, 1952 року випуску фактично вилучена, тобто конфіскована, у ОСОБА_1 та на підставі передавального акта від 11.09.2017 №40 передана для зберігання на склад сектору озброєння УЛМТЗ ГУНП в Полтавській області /а.с. 64, 82/.
Подальше розпорядження конфіскованою мисливською рушницею не потребує вчинення позивачем будь-яких дій, що залежать від його волі.
Водночас наявність незакінченого виконавчого провадження та, як наслідок, внесення відомостей про позивача до Єдиного реєстру боржників створюють для нього додаткові перепони, що не є адекватними та потрібними за умов фактичної конфіскації у нього знаряддя вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 9 Закону №1404-VІІІ визначено, що Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб`єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов`язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Банки, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов`язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд за даними Єдиного реєстру боржників, розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://erb.minjust.gov.ua), встановив, що відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відображені у Єдиному реєстрі боржників на підставі виконавчого провадження №53909084 про конфіскацію у справах про адміністративні правопорушення.
Варто зауважити, що виконавче провадження №53909084 не містить жодних інших майнових вимог до боржника, окрім конфіскації у нього мисливської рушниці.
А тому, з огляду на фактичну конфіскацію у позивача мисливської рушниці, подальше перебування у Єдиному реєстрі боржників відомостей про нього, як про боржника у виконавчому провадженні №53909084, є безпідставним.
Згідно з частиною сьомою статті 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У силу частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Як визначено пунктом 4 частини другої цієї статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
З урахуванням наведеного, суд, у силу приписів пункту 4 частини першої статті 5, пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, дійшов висновку, що з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушеного права належить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не закінчення виконавчого провадження та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №53909084 з виключенням відомостей про позивача з Єдиного реєстру боржників.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи те беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 27, 28/.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не закінчення виконавчого провадження №53909084.
Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження №53909084 з виключенням відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700; вул. Героїв-пожежних, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Третя особа: Головне управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630; вул. Юліана Матвійчука, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів після складення повного судового рішення.
СуддяОлександр КУКОБА
Судове рішення № 120724426, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 31.07.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/6723/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: