Справа № 1-950/2010 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Кунцьо С.В.
за участю секретаря Музика О.М.
прокурора Ороновського С.І.
захисника ОСОБА_1
та перекладача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого в силу ст.89 КК України,
за ч.1 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_3, 13 травня 2010 року близько 12.00 год., перебуваючи на центральному ринку м. Тернополя, що по вул. Живова 7, переконавшись в тому, що за ним ніхто не спостерігає, підійшов до ОСОБА_4 і з правої кишені кофти в яку вона була одіта, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 1650», вартістю 296 грн., в якому знаходилась картка оператора мобільного звязку «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., та чохол до телефону вартістю 20 грн. Із викраденим майном ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, чим заподіяв ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 356 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 13 травня 2010 року вранці він приїхав в м. Тернопіль із м. Мукачево Закарпатської області до свого брата. Близько 12.00 год. знаходячись на центральному овочевому ринку м. Тернополя, проходячи по рядах даного ринку, він побачив невідому йому жінку, яка була одягнута у довгий в'язаний светр та купувала у торговому ряду квіти, при цьому з правої кишені її светра дещо виглядав мобільний телефон, який знаходився в чохлі. Підійшовши до неї він переконавшись в тому, що вона зайнята покупками квітів і на нього увагу не звертала, скориставшись тиснявою на ринку та тим, що за ним ніхто не спостерігає, він непомітно для неї та оточуючих витягнув мобільний телефон із її кишені. В подальшому він вийняв із мобільного телефону картку мобільного оператора, яку викинув у смітник разом із чохлом в якому знаходився мобільний телефон. Того ж дня він поїхав додому у АДРЕСА_1. Через декілька місяців до нього додому прийшли працівники міліції, яким він добровільно видав викрадений мобільний телефон.
У вчиненому підсудний ОСОБА_3 щиро розкаюється і просить його суворо не карати та не позбавляти волі, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.
Винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину також доводиться наступними, дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.
Показаннями, допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, з яких слідує, що 13 травня 2010 року, вона разом із своєю сусідкою ОСОБА_5 біля 12.00 год. поїхали на маршрутному таксі на центральний ринок м. Тернополя із сторони «Збруча», там де продають розсаду квітів, оскільки бажала придбати чорнобривці на могилу чоловіка. При цьому вона тримала свій мобільний телефон «Нокіа 1650» в кишені кофти в яку вона була одіта. Зайшовши на ринок, вони почали ходити рядами з квітами, де була невеличка тиснява, однак в той час нікого підозрілого там не побачила. Через деякий час вона придбала саджанці чорнобривців та після цього разом із ОСОБА_5 пішли на зупинці громадського транспорту «Центральний автовокзал» де сіли в автомобіль таксі та поїхали на кладовище у село Підгороднє Тернопільського району. Перебуваючи на кладовищі вона зняла свою кофту і повішала на спину лавки та почала садити квіти. Пробувши на кладовищі близько однієї години, вона разом із своєю подругою почали збиратися додому, однак коли вона засунула руку в праву кишеню своєї кофти то одразу виявила відсутність свого мобільного телефону «Нокіа 1650», у якому знаходився стартовий пакет «Київстар» на рахунку якого було 15 гривень та який перебував в велюровому чохлі сірого кольору, який вона придбала за 20 грн. Обдумавши та зрозумівши, що мобільний телефон могли викрасти в неї на ринку вона через декілька днів повідомила про факт крадіжки працівникам міліції. Також суду повідомила, що від тоді коли вона зайшла на ринок та до часу коли вона виявила відсутність свого мобільного телефону на кладовищі вона його з кишені не витягувала, оскільки він її потрібен не був.
Претензій матеріального чи морального характеру потерпіла ОСОБА_4 до підсудного ОСОБА_3 не має, оскільки цивільний позов їй повністю відшкодований підсудним, просить суд суворо його не карати.
Показаннями, допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, з яких слідує, що 13 травня 2010 року вона разом із своєю сусідкою ОСОБА_4 біля 12.00 год. поїхали маршрутним таксі на центральний ринок м. Тернополя, для того щоб придбати квіти на могилу чоловіка потерпілої. Придбавши на ринку саджанці чорнобривців вони пішли на зупинку громадського транспорту «Центральний автовокзал», де сіли в автомобіль таксі та поїхали на кладовище у село Підгороднє Тернопільського району. На кладовищі потерпіла зняла свою кофту і повішала на спину лавки та почала садити квіти. Посадивши квіти вони почали збиратись додому, проте ОСОБА_4 повідомила їй що в неї пропав мобільний телефон та одразу ж сказала, що його могли викрасти на ринку, оскільки там була тиснява.
Крім цього, вина підсудного ОСОБА_3 доводиться і іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами .
Оголошеною в судовому засіданні заявою ОСОБА_4 від 17 травня 2010 року, відповідно до якої вона просить розшукати та притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 13 травня 2010 року в період часу з 12.00 год. до 13.00 год. на території центрального ринку м. Тернополя таємно викрала її мобільний телефон марки «Нокіа 1650».
(а.с.7);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом добровільної видачі від 02 липня 2010 року, відповідно до якого ОСОБА_3 добровільно видав мобільний телефон марки « Нокіа 1650», який з його слів він таємно викрав у невідомої йому жінки на центральному ринку м. Тернополя в середині травня 2010 року.
(а.с.23);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом предявленння речей для впізнання від 03 липня 2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 впізнала свій мобільний телефон марки „Нокіа 1650”, викрадений ОСОБА_3
(а.с. 51-53);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 03 липня 2007 року, згідно якого ОСОБА_3 вказав що 13 травня 2010 року на центральному ринку м. Тернополя він у невідомої йому жінки з кишені светра таємно викрав мобільний телефон, з чим ОСОБА_4 повністю погодилась та вказала, що саме 13 травня 2010 року коли вона перебувала на центральному ринку м. Тернополя у неї було викрадено її мобільний телефон.
(а.с.а.с. 60, 61);
Оголошеним в судовому засіданні протоколом відтворення обставин та обстановки події від 03 липня 2010 року, під час проведення якого ОСОБА_3 вказав яким чином та за яких обставин він 13 травня 2010 року перебуваючи на центральному ринку м. Тернополя викрав мобільний телефон марки «Нокіа 1650» у потерпілої ОСОБА_4
(а.с.а.с. 62, 63);
Оголошеним в судовому засіданні висновком експерта №6-466/10 від 07 липня 2010 року, з якого вбачається, що залишкова вартість мобільного телефону марки „Нокіа 1650” на момент крадіжки 13 травня 2010 року може становити 296 грн.
(а.с. 81-82);
Оголошеною в судовому засіданні довідкою виданою СПД «ОСОБА_6» 13 липня 2010 року, згідно якої вартість стартового пакету «Київстар» становить 25 грн.
(а.с. 100).
Таким чином, проаналізувавши наведені обставини суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні одну неповнолітню дитину, думку потерпілої, яка просить підсудного суворо не карати, обставини, які помякшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді арешту.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 400 гривень залишити без розгляду, оскільки як встановлено в судовому засіданні він повністю відшкодований підсудним ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4, про що нею подано відповідну заяву.
По справі є судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи №6-466/10 від 07 липня 2010 року в сумі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.
Суд не відносить до судових витрат проведену по справі судову товарознавчу експертизу №6-457/10 від 01 липня 2010 року, оскільки результати вказаної експертизи не ставились в обвинувачення органом досудового слідства підсудному та вона проведена без надання на дослідження експертам самого обєкту дослідження мобільного телефону марки «Нокіа 1650» Окрім цього після її проведення, експертами НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області було проведено товарознавчу експертизу №6-466/10 від 07 липня 2010 року з наданням на дослідження мобільного телефону марки «Нокіа 1650», який був добровільно виданий підсудним, результати якої і були покладені в обвинувачення органом досудового слідства. З огляду на викладене, суд вважає безпідставним стягнення з підсудного ОСОБА_3 вартості проведеної судову товарознавчої експертизи №6-457/10 від 01 липня 2010 року.
Речовий доказ:
- мобільний телефон марки „Нокіа 1650”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_4.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 (пяти) місяців арешту.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Речовий доказ:
- мобільний телефон марки „Нокіа 1650”, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_4.
Стягнути із засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведення судово товарознавчої експертизи №6-466/10 від 07 липня 2010 року в сумі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 “за проведення товарознавчого дослідження №6-466/10 від 07.07.2010 року).
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий С.В. Кунцьо
Копія вірна:
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду С.В. Кунцьо
Судове рішення № 12072288, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 04.11.2010. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-950/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: