Рішення № 120713703, 28.06.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.06.2024Справа № 910/1829/24За позовом Національної академії наук України

до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернулася Національна академія наук України з позовною заявою до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.03.2024.

18.03.2024 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 29.03.2024 відкладено підготовче засідання на 17.05.2024.

В підготовче засіданні 17.05.2024 представник позивач з?явися, надав свої усні пояснення.

В підготовче засіданні 17.05.2024 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.06.2024.

В судове засідання 28.06.2024 представник позивача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання 28.06.2024 представник відповідача з`явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 28.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між Національною академією наук України (надалі -НАН України або Позивач) та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця (надалі - Відповідач або НМУ ім. О.О. Богомольця) укладено Інвестиційний договір дольової участі у будівництві від 29 жовтня 2007 року (надалі - Інвестиційний договір), предметом якого є будівництво гуртожитку у Голосіївському районі міста Києва по вулиці Академіка Заболотного, 148 на частині території Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України загальною площею 0,82 га з подальшою передачею частини земельної ділянки НМУ ім. О.О. Богомольця в постійне користування, а також передачі НАН України 30 відсотків від загальної площі гуртожитку для поселення аспірантів установ НАН України.

Вказаний Інвестиційний договір укладено на підставі постанови Президії НАН України від 10 жовтня 2007 року № 263 «Про будівництво гуртожитку», згідно з першим пунктом якої НАН України вирішила надати земельну ділянку під будівництво гуртожитку по вулиці Академіка Заболотного, 148 на частині земельної ділянки Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за умови отримання у згаданому гуртожитку не менше 30% від загальної побудованої площі для поселення аспірантів установ НАН України.

За пунктом 1.1 Інвестиційного договору, будівництво гуртожитку здійснюється на частині території Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України загальною площею 0,82 га з подальшою передачею земельної ділянки НМУ ім. О.О.Богомольця в постійне користування.

08 червня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовникам будівництва відповідачу Національному медичному університету ім. О.О.Богомольця та позивачу Національній академії наук України видано дозвіл серія КВ № 11412094341 на виконання будівельних робіт із будівництва гуртожитку Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця на вул. Академіка Заболотного, 148 у Голосіївському районі міста Києва.

На думку позивача ним повністю виконано перед Відповідачем обов`язки передбачені умовами Інвестиційного договору. Крім того, від часу укладення Інвестиційного договору НАН України максимально сприяла реалізації цього проекту, оперативно узгоджувала документацію, необхідну для будівництва гуртожитку і своєчасно зверталась для будівництва гуртожитку до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань, пов`язаних з будівництвом, що свідчить про належне виконання НАН України зобов`язань, передбачених умовами Інвестиційного договору.

Водночас, починаючи з 2014 року Позивач не отримує від відповідача Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця інформацію про можливі строки введення гуртожитку в експлуатацію, виконання інших умов Інвестиційного договору.Таким чином, майже 15 років з дати укладання, Відповідачем не виконуються належним чином умови Інвестиційного договору.

Національна академія наук України у листі від 07 липня 2016 року № 18/1251-7 запропонувала Національному медичному університету ім.О.О.Богомольця, у разі відсутності можливостей із завершення будівництва гуртожитку та виконання умов Інвестиційного договору спільно вишукати можливість завершення цього проекту в інтересах сторін договору.

У зв`язку з відсутністю належного реагування зі сторони Відповідача НАН України у листі-претензії від 10 лютого 2021 року № 16/'75-м звернулася до Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця з вимогою передати належну за умовами Інвестиційного договору частку НАН України відповідно до умов Інвестиційного договору або у передбачений вимогою строк, повернути НАН України передану під будівництво земельну ділянку площею 0,44 га з кадастровим номером 800000000000:79:122:0022 по вулиці Академіка Заболотного, 148 в місті Києві.

У відповідь на вказану претензію, Відповідачем надіслано лист від 19.02.2021 року № 120/21-415, яким Відповідач повідомив, що ним розпочалося будівництво будівлі (гуртожитку) ще у 2007 році і вже затверджена проектна документація, здійсненні будівельні та монтажні роботи, зокрема, збудований фундамент та фасад будівлі, розпочалась установка вікон та дверей.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що Відповідач не виконує умови Договору від 29.10.2007 чим порушує взяті на себе зобов`язання.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив що вважає останні такими що не відповідають дійсності та не обґрунтовані.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме змісту Договору, сторони у розділі 3 передбачили права та обов`язки сторін.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вбачається із змісту Інвестиційного договору, сторони укладаючи останній не погодили та не визначили строки виконання обов`язків за Інвестиційним договором, що передбачені п.3.1. - 3.3. цього договору.

За таких обставин будь-яке із зобов`язань за Інвестиційним договором, що передбачені п.3.1. - 3.3. цього договору не може вважтись порушеним саме через не визначення сторонами відповідних строків.

Не визначили Сторони також і строку розподілу житлової площі у Об`єкті обмежившись лише встановленим того, що такий розподіл має бути проведено після введення Об`єкту в експлуатацію, проте строк введення Об`єкту в експлуатацію сторони також не визначили.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищезазначене, відсутність строків виконання умов договору не дає можливості встановити чи порушено умови його виконання сторонами. Оскільки сторони не передбачили умова договору строк виконання зобов`язання за договором.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.07.2024.

Суддя В.І. Мельник