Рішення № 12070955, 19.10.2010, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-487/10

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2010 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Янсона Євгена Валерійовича до ОСОБА_2 про передачу в заклад заставлене майно та про звернення стягнення на заставлене майно,

встановив:

Представник за довіреністю ПАТ КБ «ПриватБанк» Янсон Є.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить передати в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме автомобіль марки «Nissan», моделі «Gloria», 2000 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODX0AE00000014 від 20.07.2007 р. звернути стягнення на вказаний автомобіль шляхом його продажу ПАТ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору №ODX0AE00000014 від 20.07.2007 р. відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 14128,39 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля з кінцевим терміном повернення 19.07.2011 р. включно. Однак, в порушення чинного законодавства та умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконує, у звязку з чим станом на 29.04.2009 р. допустив заборгованість на загальну суму 9887,62 доларів США, що за курсом 7,70 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/162 від 29.04.2009 р. складає 76 134,69 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 9315,63 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 39,28 доларів США; пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у сумі 0,03 долари США; а також штрафів відповідно до умов кредитного договору в сумі 64,94 доларів США (фіксована частина) та в сумі 467,75 доларів США (процентна складова). Крім того, представник позивача також зазначає, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 20.07.2007 р. був укладений договір застави №ODX0AE00000014, відповідно до умов якого відповідач надав в заставу вищезазначений автомобіль. Таким чином, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, позивач і просить у відповідності до чинного законодавства та умов кредитного договору та договору застави звернути стягнення на зазначений автомобіль.

Представник позивачка у судове засідання не зявився, представник позивача за довіреністю Трачук Н.В. заявою просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач про час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток про виклик до суду, однак до суду не зявлявся, двічі просив слухання справи відкласти, а саме 18.02.2010 р. та 25.03.2010 р., та двічі, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а саме на 21.09.2010 р. та на 14.10.2010 р., в судове засідання не зявився, клопотання про розгляд справи у його відсутності не подавав, про причини неявки також не повідомляв. Суд вважає, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про слухання справи на 14.10.2010 р., оскільки судова повістка про виклик до суду була надіслана на ту ж саму адресу, що і попередні, однак, вона була повернена до суду, у звязку з тим, що не було можливості вручити її, оскільки ОСОБА_2 за сповіщенням не зявлявся до відділу звязку за отриманням судової повістки, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Суд у відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України вважає, що позивач повідомлений про розгляд справи 14.10.2010 р. належним чином, оскільки у відповідності до наведеної норми, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місця знаходження під час провадження справи, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місця знаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставлено, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або на знаходиться.

Крім того, суду не відома позиція відповідача у справі, оскільки він окрім двох клопотань про відкладення розгляду справи більше нічого суду не повідомляв, у звязку з чим зі згоди представника позивача, що викладена у письмовій заяві, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Крім того, у звязку з неявкою сіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з умовами кредитного договору №ODX0AE00000014 від 20.07.2007 р. (а.с. 5 7) (далі Договір), укладеного між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі Позичальник), з іншої сторони, Банк зобовязується надати Позичальникові кредит у вигляді не поновлювальної лінії (далі Кредит) на строк з 20.07.2007 р. по 19.07.2011 р. у розмірі 18094,77 доларів США, на умовах, передбачених у даному Договорі, а Позичальник зобовязується повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені даним Договором терміни, а також виконати інші зобовязання згідно з Договором у повному обсязі.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Однак, всупереч умовам Договору та вимог чинного законодавства відповідач ОСОБА_2 належним чином свої зобовязання по поверненню кредиту не виконав та не здійснив повернення кредиту у встановлені Договором строки у повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 4.1. Договору при порушенні Позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених цим Договором, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобовязується сплатити пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.3. Договору забезпеченням виконання зобовязань за даним Договором виступає автомобіль марки «Nissan Gloria», номер кузова/шасі НОМЕР_3, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки і т.п., надані Банку з метою забезпечення зобовязань за даним Договором.

Так, відповідно до зазначеного належним чином у відповідності до ст. 584 ЦК України, ст. 12 ЗУ «Про заставу» від 02.10.1992 р. №2654-XII укладеного договору застави рухомого майна у забезпечення виконання відповідачем своїх зобовязань по зазначеному кредитному договору відповідач ОСОБА_2 надав у заставу транспортний засіб автомобіль марки «Nissan», моделі «Gloria», 2000 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, оцінений сторонами в 98475 грн. (а.с. 8 10).

Згідно розрахункам, наданим позивачем, які перевірені судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 29.04.2009 р. становить 9887,62 доларів США, в тому числі, заборгованість за кредитом в сумі 9315,63 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 39,28 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором у сумі 0,03 долари США; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору в сумі 64,94 доларів США (фіксована частина) та в сумі 467,75 доларів США (процентна складова), що за курсом Національного Банку України відповідно до його службового розпорядження від 29.04.2009 р. № 417/162 «Про офіційний курс гривні до іноземних валют» станом на 29.04.2009 р. (виходячи з розрахунку 770,00 грн. за 100 доларів США) загальна сума боргу становить 76134,69 грн.

Статтею 19 ЗУ «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч. 1 ст. 589 ЦК України, ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про заставу» у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

А ч. 1 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобовязання у повному обсязі у встановлені строки щодо повернення суми кредиту та інших платежів відповідно до кредитного договору №ODX0AE00000014 від 20.07.2007 р., а також те, що виконання зобовязань за цим кредитним договором забезпечено заставою, то у відповідності до вищезазначених норм законодавства позивач набув право звернення стягнення на предмет застави.

Суд також приймає до уваги і ту обставину, що відповідач частково виконав свої зобовязання по поверненню суми кредиту та по сплаті належних позивачеві коштів, що випливає із самого кредитного договору та розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 590 ЦК України, ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про заставу» у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Частиною 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу» передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Пунктами 23 24 договору застави рухомого майна передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором Заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема, через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; через аукціон; через комісійні магазини; через біржу; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця; іншими незабороненим чинним законодавством способом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що договором застави передбачена можливість здійснення звернення стягнення на предмет застави Заставодержателем за його вибором, у тому числі, і шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, а також те, що позивач наполягає на застосування саме цього способу звернення стягнення, передбаченого договором застави, то в силу вищенаведених ч. 1 ст. 591 ЦК України, ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про заставу», звернення стягнення має бути здійсненне саме цим способом.

Крім того, відповідно до п. 17.10. договору застави рухомого майна у випадку порушення Позичальником зобовязань за кредитним договором, Заставодавець зобовязується передати предмет застави Заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у Заставодавця під замком і печаткою Заставодержателя.

Відповідно до ч. 2 ст. 575 ЦК України закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі.

Тому, приймаючи до уваги, що судом встановлений факт порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, то у відповідності до наведених положень договору застави предмет застави (автомобіль) має бути переданий позивачу в заклад.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про передання в заклад предмету застави та про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. ст. 525, 549, 550, 572, 575, 584, 589 591, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 19 21 Закону України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 р. №2654-XII,

ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 215, 224 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву представника за довіреністю Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Янсона Євгена Валерійовича задовольнити повністю.

Передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_2) належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль марки «Nissan», моделі «Gloria», 2000 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ODX0AE00000014 від 20.07.2007 р. в сумі 76134,69 грн., що еквівалентно за офіційним курсом НБУ 9887,62 доларам США, звернути стягнення на автомобіль марки «Nissan», моделі «Gloria», 2000 року випуску, тип транспортного засобу легковий седан, номер кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу конкретному покупцю з правом укладання Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» договору купівлі-продажу вказаного автомобіля від імені його власника, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р №64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 761,35 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 250 гривень, а всього стягнути 1011,35 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ

Арцизького районного суду