Постанова № 120684417, 11.07.2024, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/3764/24

Справа №754/8992/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2024 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Шмигельський Д.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 2638 від 10.06.2004 року, при проведенні фактичної перевірки медичного центру за адресою: м. Київ, пр. Червоної Калини, 20, де здійснює господарську діяльність ТОВ «СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 42914766), встановлено, що керівник ТОВ «СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: встановлено проведення розрахунків, а саме: встановлено проведення розрахунків суб`єктом господарювання без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 24 147,95 грн., чим порушено вимоги п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР зі змінами та доповненнями, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. Практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоришин О.О. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази за підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 такого правопорушення.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судом, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП, до протоколу додано Акт фактичної перевірки № 48391/26/15/09/01/42914766 (бланк 009701) від 16.05.2024, в якому зазначено, що в ході перевірки медичного центру «DNIPROLAB» за адресою: пр. Червоної Калини, 20, у якому здійснює діяльність ТОВ «СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ» (код ЄДРПОУ 42914766), встановлено здійснення не зареєстрованого готівкового розрахунку на загальну суму 24 147,95 грн.

Разом з тим, у статті 252 КУпАП акти перевірок контролюючих органів безпосередньо не зазначені як види доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14А висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Згідно наданого клопотання захисником ОСОБА_2 про закриття справи про адміністративне правопорушення були надані докази реагування зі сторони керівника ТОВ «СИСТЕМА-ЯКІСТЬ ЖИТТЯ» ОСОБА_1 у відповідь на дії ГУ ДПС м. Києва, а саме 28.06.2024 надсилання повідомлення про адміністративне оскарження податкових повідомлень рішень від 13.06.2024 №0538440707, №05388430707 та скарги на вище зазначені повідомлення.

Статтею 56.3 ПКУ визначається, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У зв`язку з вище зазначеними датами зберігається строкова процедура подачі скарги у відповідь на повідомлення.

Відповідно до статті 56.15. ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідна реакція на скаргу згідно з статтею реалізовується наступним чином. 56.8 ПКУ говорить нам, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Керуючись статтею 56.9. ПКУ Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

З вище наведених матеріалів складається відсутність достатньої доказової бази для визнання особи винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно із п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява № 926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому у ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов`язком.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Окрім того, допущено і порушення процесуальних вимог під час складення протоколу.

За приписами ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. В ньому зокрема, зазначаються: дата і місце його складання, посада та прізвище особи, яка склала протокол, відомості про особу порушника, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника та інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі, який підписується особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1551 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій закупівлі-продажу іноземної валюти.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1551 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення та те, що складений протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 1551 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1. ч.1. ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1551 ч. 1, 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1551 КУпАП, - закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Д.І. Шмигельський