Ухвала суду № 120674450, 30.07.2024, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/4755/24

Справа № 754/9920/24

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2024 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , від імені якої дії адвокат Яресько Т.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДІЯ-АКТИВ" про забезпечення позову ОСОБА_1 до овариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДІЯ-АКТИВ" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2024 року позивачка, від імені якої діє адвокат Яресько Т.В, звернулась з позовом. Позов подано в електронній формі через електронний кабінет.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 дізналася, що оспорюваний виконавчий напис № 15124 від 05.07.2021 був вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем на підставі договору кредитної лінії від 10.03.2020 № UP6758470

Позивачка вважає, що вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не посвідчені нотаріально, порушує вимоги законодавства. Також позивачка посилається на порушення порядку процедури вчинення оспорюваного виконавчого напису: вона не отримала від відповідача позасудову вимогу щодо дострокового повернення кредиту чи повідомлення-застереження про те, що відповідач розпочинає процедуру стягнення боргу; нотаріус не перевірив дотримання вимоги безспірності заборгованості, оскільки нотаріус керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови №662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

29 липня 2024 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі.

Одночасно з позовом позивачка подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі зазначеного вище виконавчого напису.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачка зазначила про необхідність забезпечення позову через наявність відкритого виконавчого провадження, де приватним виконавцем активно вчиняються виконавчі дії, зокрема: звернуто стягнення на доходи боржника (постанова від 21.10.2021), накладено арешт на грошові кошти (постанова від 09.02.2024). У разі незабезпечення виконавець надалі буде стягувати кошти з доходів позивачки та списувати кошти з її банківського рахунку на підставі виконавчого напису, який є явно незаконним, тобто є загроза стягнення суттєвої для позивачки суми коштів. Повернення цих коштів вимагатиме від позивачки значних зусиль, фінансових втрат, що є сумнівним з точки зору виконання. Крім того, явно порушуватиметься право позивача на ефективний захист.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду.

Верховний Суд сформував усталену судову практику про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову (постанови від 16.08.2018 у справі №910/1040/18; від 25.02.2019 у справах № 924/789/18, № 924/790/18; від 11.10.2019 у справах № 910/4762/19; від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19; від 17.09.2020 у справі № 910/72/20; від 30.09.2020 у справі № 910/19113/29; від 30.11.2020 у справі № 910/217/20; від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Забезпечення судом позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа має наслідком зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій, яке здійснюється шляхом винесення ним відповідної постанови, в тому числі про зупинення звернення стягнення на майно боржника шляхом його примусової реалізації на торгах (пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 910/11552/20 (№ в ЄДРСР 101473368).

Після детального розгляду матеріалів справи, перевірки обґрунтування необхідності забезпечення позову та з огляду на судову практику Верховного Суду щодо застосування процесуальних норм у справах про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що існують достатні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який оскаржується боржником у судовому порядку. Такий висновок Суду ґрунтується на таких обставинах і міркуваннях:

1) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених закону. Тобто, нотаріальний акт має чітко визначені межі застосування.

2) сторони мають спір щодо того, чи був виконавчий напис на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, вчинений законно. Позивачка оскаржує також безспірність вимог кредитора;

3) виконавчий напис, який є предметом спору, вже має правові наслідки. На підставі оскаржуваного виконавчого напису вже розпочато виконавче провадження і вчиняються виконавчі дій, що свідчить про потенційну шкоду для позивачки;

4)обраний спосіб (вид) забезпечення позову прямо передбачений нормами процесуального законодавства і відповідає завданню цивільного судочинства;

6) якщо не вжити заходів забезпечення, може бути звернуто стягнення на кошти позивачки, що може призвести до втрати можливості ефективно захистити свої права в суді, оскільки у такому разі подальше судове провадження у цій справі може стати безпредметним, а повернення стягнутих коштів може бути ускладненим поданням нових позовів або навіть неможливим. Це знівелює дієвість судочинства й порушило би право позивачки на доступ до суду, гарантованого в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є несумісним із принципом верховенства права;

7) зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, що оскаржується до суду, є пропорційним заходом, оскільки дозволяє зберегти існуючий стан речей до остаточного вирішення спору і не завдає непомірної шкоди іншій стороні.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що має наслідком зупинення вчинення виконавчих дій, є необхідним для забезпечення справедливого розгляду справи та захисту прав позивачки.

З огляду на відсутність підстав, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву ОСОБА_1 , від імені якої дії адвокат Яресько Т.В., задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 15124 від 05.07.2021, що вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпозика" (змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДІЯ-АКТИВ").

Стягувач: ОСОБА_1 , громадянка України, адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДІЯ-АКТИВ" (адреса 03035, місто Київ, вулиця Сурикова, будинок 3; ЄДРПОУ 43024915 )

Виконавчий документ: виконавчий напис № 15124 від 05.07.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпозика" (змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ДІЯ-АКТИВ").

На виконанні: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел. НОМЕР_2 ; адреса АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_3 )

Ухвала набирає законної сили 30 липня 2024 року (з моменту її підписання суддею).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 (три) роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити такод до відома іншим учасникам справи, а для виконання - приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївні.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО