Ухвала суду № 120666232, 24.07.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9728/23

Провадження № 1-кс/953/5401/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2024 року м. Харків Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 17.07.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, власником якого є ОСОБА_4 , а саме:

- мобільний телефон TM "Samsung Galaxy A6 SM: A600FN/DS IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_4 ;

- медична картка амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 на 114 арк., в тому числі рентгенівські знімки;

- копії медичних документів на ОСОБА_4 на 8 арк.;

- оригінали медичних документів на ОСОБА_4 на 25 арк.;

- оригінал, копія індивідуальної програми №475;

- оригінали медичної документації на 5 арк.

Прокурор просить забезпечити зберігання речових доказів згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає наступне.

Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.332 КК України.

Встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42022220000000473 від 18.11.2022 за ч.2 ст.369-2 КК України, 28.07.2023 прокурором було виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження під №12023220000000867 від 28.07.2023 за ч.1 ст.366 КК України за фактом того, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42022220000000473 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України встановлено, що службовими особами структурних підрозділів КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи», внесено завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/о Затверджена Наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) щодо проходження огляду хворими в період 2022-2023 рр.

Крім того встановлено, що протягом 2022-2023 рр. службові особи КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи», діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма № 157/о Затверджена наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) сприяють незаконному перетину державного кордону України особами, з метою ухилення від мобілізації до лав Збройних сил України.

В ході виконання доручення в порядку ст.40 КПК України оперативним підрозділом Управління СБ України в Харківській області встановлено, що службовими особами Міжрайонних Шевченківської та Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» налагоджено протиправну схему з отримання неправомірної вигоди за встановлення статусу інваліда громадянам України призовного віку, чоловічої статі.

Також результатами проведення оперативних заходів встановлено, що службовими особами Міжрайонних Шевченківської та Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» разом з невстановленими співробітниками медичних закладів м. Харкова та Харківської області підроблюють документи щодо проходження лікування осіб у лікувальних закладах. Зокрема, особи фактично не проходили обстеження та лікування у медичних закладах, в результаті отримали підроблені виписки про лікування для подальшого отримання статусу інваліда. В подальшому, підроблені довідки використовуються для виїзду за межі України та уникнення мобілізації до лав Збройних сил України (ЗСУ). При цьому проведеним аналізом встановлено, що протягом 2022-2023 рр. статус інваліда вперше встановлено 1400 особам чоловічої статі, з яких понад 300 осіб виїхало за межі України та на теперішній час не повернулися.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що протиправної діяльності причетні службові особи ТОВ «Медичний центр Бонамед» (код ЄДРПОУ 31983996), які налагодили протиправний механізм з підроблення медичної документації (виписки з медичних карт стаціонарних хворих (форма №027/о) щодо проходження лікування осіб у вказаному лікувальному закладі.

17.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2024 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено зазначене в клопотанні майно, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що вилучені у ході проведення обшуку предмети, документи відповідають критеріям ч.1 ст.98 КПК України, а саме: можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт на вилучене майно, що не може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

ОСОБА_4 , який є власником майна, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, прокурором доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до статей 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, було вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про можливу причетність якого до вчинення кримінальних правопорушень вбачається з ухвали слідчого судді про обшук від 08.07.2024.

Зазначеною ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у житловому будинку з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання і вилучення речей і документів, а саме: копії та/або оригінали підроблених медичних документів щодо отримання групи інвалідності; чорнові записи; копії та/або оригінали підроблених медичних документів щодо проходження стаціонарного/амбулаторного лікування; мобільний телефон з сім-карткою НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_4 , довідка щодо групи інвалідності, пенсійне посвідчення, печатки ТОВ «Медичний центр Бонамед» (код ЄДРПОУ 31983996).

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 від 17 липня 2024 року зазначене в клопотанні майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Отже, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим.

Власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з цим, згідно з ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Прокурором обґрунтовано необхідність накладення арешту на вилучене майно, оскільки дане майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, наявна постанова слідчого про визнання його речовими доказами, є необхідність у проведенні його огляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Враховуючи, що вилучений мобільний телефон, може містити відомості, які не мають значення для даного кримінального провадження та необхідний особі для забезпечення своїх соціальних потреб, з метою запобігання надмірного обмеження права власності, слідчий суддя вважає можливим після зняття за участю спеціаліста інформації з мобільного телефону передати його власнику на відповідальне зберігання.

Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч. 2 ст.171 КПК України та подано прокурором до суду засобами поштового зв`язку 19.07.2024 - тобто у строк, визначений ч.5 ст.171 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що відповідає положенням ч.1 ст.170 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.332 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, яке вилучене 17.07.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , власником якого є ОСОБА_4 , а саме:

- мобільний телефон TM "Samsung Galaxy A6 SM: A600FN/DS IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_4 ;

- медична картка амбулаторного хворого на ім`я ОСОБА_4 на 114 арк., в тому числі рентгенівські знімки;

- копії медичних документів на ОСОБА_4 на 8 арк.;

- оригінали медичних документів на ОСОБА_4 на 25 арк.;

- оригінал, копія індивідуальної програми №475;

- оригінали медичної документації на 5 арк.

Місце зберігання арештованого майна визначити за органом досудового розслідування - СУ ГУНП в Харківській області.

Після зняття інформації з мобільного телефону TM "Samsung Galaxy A6 SM: A600FN/DS IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 за участю спеціаліста у строк не більше двох місяців з моменту вилучення майна передати це майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 у разі його згоди.

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Роз`яснити прокурору його відповідальність за зберігання арештованого майна.

Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1