Ухвала суду № 120641823, 26.07.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8727/24

Провадження №1-кс/201/3037/2024

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2024 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 розглянувши скаргу ОСОБА_2 про скасування постанови про зміну процесуального статусу особи, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена скарга, в якій ОСОБА_2 зазначає, що постановою 24.05.2023р. слідчої ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області змінено його процесуальний статус з потерпілого у кримінальному провадженні № 12023041650000172 від 26.01.2023р. на свідка, з постановою цією на погоджується та просить її скасувати.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадій досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України, а тому будь-яка інша бездіяльність під час проведення досудового розслідування до слідчого судді не оскаржуються, а відповідно до положень ч. 2 ст. 303 КПК України може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 КПК України.

Так, ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачено порядок оскарження рішення слідчого/прокурора про зміну процесуального статусу особи.

Пункт 5 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає можливість оскарження рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Таким чином, слідчий суддя звертає увагу, що постанова «про зміну процесуального статусу» та «відмову у визнанні потерпілим» є різними процесуальними рішеннями, оскарження і розгляд яких передбачено нормами ч. 1 (під час досудового розслідування) та ч. 2 (під час підготовчого провадження у суді) ст. 303 КПК України.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про скасування постанови про зміну процесуального статусу особи.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1