Ухвала суду № 120634736, 22.07.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/798/24

провадження № 2/691/454/24

УХВАЛА

22 липня 2024 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., отримавши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив :

22 липня 2024 року до Городищенського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява з додатками ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2024 року цивільну справу №691/798/24 провадження №2/691/454/24 передано для розгляду судді Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М..

При отриманні позовної заяви, відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя зобов`язаний перевірити дотримання позивачем вимог ст.175-177 ЦПК України.

Опрацювавши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 , вбачаю підстави звернути увагу на наступне.

Так, за змістом ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подання позовної заяви до суду має відбуватися із дотриманням певних умов визначених ЦПК України.

Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Згідно з рішень Європейського Суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним Процесуальним Кодексом України.

Відповідно до вимог ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд, відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви, або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченою ст.185 цього Кодексу.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України «Позовна заява» та вимогам статті 177 цього Кодексу «Документи, що додаються до позовної заяви».

Згідно п.5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ. Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Відповідно до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського Суду з прав людини, вимоги до поданих копій - текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, до неї, як додатки, долучено нечитабельну копію виконавчого напису від 30 січня 2020 року, а саме по контуру виконавчого напису відсутній текст, та не якісно виготовлену копію паспорта громадянина України позивача із подвоєнням тексту, що унеможливлює їх вивчення судом, остільки для належної роботи з документами, які подані позивачем в якості доказів, вони повинні мати належний вигляд та давати можливість встановити їх зміст без сумнівів, що в даному випадку є неможливим, зважаючи на якість таких документів.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивач ОСОБА_1 такі дані не зазначила у позовній заяві. Так, у позовній заяві, де вказано учасників, не зазначено процесуальний статус третіх осіб у справі відповідно до вимог ст.ст.52, 53 ЦПК України, остільки третя особа може виступати у справі на стороні позивача або відповідача та мати самостійні вимоги або не заявляти самостійні вимоги, як і відсутня інформація про правовий статус третіх осіб, в той час, як за змістом додатків до позовної заяви такі відомості позивачу відомі, інформація про це міститься у копіях доданих документів, як про приватного нотаріуса, та і приватного виконавця.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем такого доказу не долучено. Разом з тим, згідно позовної заяви, позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору за подання позову відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до п. 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно п.22 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

В рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року, яке є остаточним та обов`язковим до виконання на території України, також зазначено, що перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання позову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік є вичерпним.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні позову споживачем.

Позивачем оскаржується виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У Постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 643/2870/18 (провадження № 61-4126св19) зазначено, що «позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин. У випадку пред`явлення такого позову споживачем фінансових послуг підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи, що позовна вимога позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин, а не фінансових послуг, положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягає застосуванню, а тому посилання позивача на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними. Оспорюваний позивачем виконавчий напис вчинений на виконання договору кредиту який не є споживчим договором в розумінні п. 7 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у 2024 році 1 211,20 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 - 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вище зазначене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст.175 - 177, 185, 498, 499 ЦПК України, суддя,-

постановив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Позивачу ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 22 липня 2024 року:

-надати до суду читабельні ксерокопії документів в додатку до позовної заяви виконавчий напис та паспорт громадянина України позивача;

-вказати у позовній заяві інформацію про правовий та процесуальний статус третіх осіб, визначений ст.ст. 52, 53 ЦПК України;

- надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн..

Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 22 липня 2024 року - п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Повідомити позивача ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що у разі не виконання ухвали суду в зазначений судом строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута з додатками позивачу.

Копію ухвали суду, для відому та виконання, направити позивачу, представнику позивача.

Ухвала суду оскарженню, в апеляційному порядку, не підлягає.

Суддя О.М.Савенко