Ухвала суду № 12058228, 13.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2010 р. м. КиївК-54784/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області

на постанову Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009

у справі № 6/317/08 (22-а-15531/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртан»

до Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ Миколаївської області від 11.07.2008 № 0000102302/0, №0000092302/0.

Вознесенська ОДПІ у Миколаївській області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2008 № 0000102302/0 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 120024,9 грн. та штрафних санкцій у сумі 60012,45 грн., та зменшення податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2008 № 0000092302/0 бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 119132,76 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 57976,89 грн. слугували висновки перевірки, зафіксовані в акті від 11.07.2009 №15/23/31755875, про порушення позивачем вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Порушення полягало у включенні позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Дельта-Рост»без фактичного придбання позивачем товарів. При цьому податкова інспекція виходила з даних, які містять у довідці невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Дельта-Рост»з питань правовідносин з ТОВ «Укртан»за період травень-червень, жовтень-листопад 2007 року від 25.06.2008 № 2866/23-6, якою встановлено, що отримання товару здійснювалось шляхом поставки підписів печаток ТОВ «Укртан»на накладних без фактичного придбання товару.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права при вирішенні даного спору, на що посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований п.п.7.2.6 п.7.2, п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), якого платник податків зобовязаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість у межах сплачених у попередньому податковому періоді сум податку на додану вартість постачальникам товару.

Доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, та посилання на обставини, які, на думку останньої свідчать про фактичне нездійснення поставки товару на підставі укладених з ТОВ «Кременчуцький шкірзавод»та ТОВ «Дельта Рост» договорів від 01.01.2007 № 1/7, від 16.04.2007, № 16/04-1, зокрема на лист ТОВ «Українська транспортна компанія»від 17.09.2008 № 3616, судами попередніх інстанцій досліджувалися, в результаті чого, з укладених договорів було правильно встановлено відсутність підстав вважати, що завантаження та отримання позивачем продукції мало бути здійснено виключно у м. Дніпропетровську, але не відбулося, на чому наполягає податкова інспекція.

Враховуючи те, що податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що такі первинні документи як накладні не відповідають дійсності та те, що вказані вище договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлення сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів щодо необхідності задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень. Зокрема такі обставини могли бути підтверджені вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів, проте, як було правильно зазначено судами попередніх інстанцій, податковий орган обмежився інформацією, наданою довідкою зустрічної перевірки, без дослідження умов договорів та первинних документів щодо господарської операції.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.І. Степашко