Ухвала суду № 12058061, 25.10.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2010 р. м. КиївК-18653/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівНечитайла О.М.

Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчик Н.Г.

при секретарі Гончарук І.Ю.

за участю представників

позивачаНездоймишапка О.О.

відповідача 1Кемінь В.В.

Олександренко С.В.

Генеральної прокуратуриСуходольський С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми

на постанову Господарського суду Сумської області від25.04.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009

у справі №АС17/167-08

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе”

до1.Державної податкової інспекції у м. Суми

2.Управління державного казначейства в Сумській області

за участюПрокуратури Сумської області

проскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче обєднання ім. М.В.Фрунзе” (далі по тексту позивач, ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе») звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (далі по текстувідповідач 1, ДПІ у м. Суми) та Управління державного казначейства в Сумській області (далі по текстувідповідач 2, УДК в Сумській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2008 №0000052306/0/11708 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1570330,11 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від25.04.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2008 №0000052306/0/11708 та стягнуто з Державного бюджету на користь Сумське «МНВО ім.М.В. Фрунзе»1570330,11 грн. бюджетної заборгованості.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Суми просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від25.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем у відповідні строки були подані до відповідача 1 податкові декларації за звітні періоди: жовтень 2005 року, квітень та грудень 2006 року, січень, лютий, квітень та серпень 2007 року з відповідними заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунками сум бюджетного відшкодування.

Після отримання податкової звітності від позивача, ДПІ у м. Суми були проведені позапланові виїзні документальні перевірки ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе»з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування за періоди: жовтень 2005 року, квітень та грудень 2006 року, січень, лютий, квітень та серпень 2007 року, за результатами яких були складені довідки №2/23513/1/05747991 від 03.02.2006, № 18/23-513/1/05747991 від 28.07.2006, №21/23-513/1/05747991 від 20.03.2007 № 34/23-513/1/05747991 від 13.04.2007, №52/23-513/1/05747991 від 18.05.2007, № 77/23-513/1/05747991 від 20.07.2007, №112/23-513/05747991 від 14.11.2007 та підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування по всім вказаним періодам.

При проведенні зазначених перевірок відповідачем 1 були направлені запити щодо передвіки підприємств постачальників позивача на предмет встановлення сплати ними ПДВ до бюджету.

Після отримання відповідей на запити, ДПІ у м. Суми була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, про що складено акт перевірки від 18.02.2008 №1721/23-6/05747991.

За результатами перевірки позивачу винесено податкове повідомлення-рішення від 19.02.2008 №0000052306/0/11708 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 1570330,11 грн.

Підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення було не підтвердження заявленої ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе»суми до відшкодування ПДВ, оскільки за результатами направлених відповідачем запитів по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) отриманих позивачем, не виявлено факту надмірної сплати податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені підстави відповідачем 1 не було підтверджено або спростовано факту сплати вказаними постачальниками до бюджету ПДВ, у зв'язку з чим зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»з урахуванням пунктів 1.3, 1.8 статті 1 зазначеного Закону та відсутність підстав для повернення суми бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, відповідно до пункту 1.8 статті 1 зазначеного Закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми з ПДВ поширюється лише на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться Законом у залежності від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких ДПІ у м. Суми не підтверджено та не спростовано факту сплати ними до бюджету ПДВ.

Бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Окрім того, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе»коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальників податкової накладної, не дата сплати коштів продавцем товарів (робіт, послуг) безпосередньо до бюджету.

Відповідно до положень пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у позивача право на податковий кредит у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що підтверджено, наявними у матеріалах справи, завіреними копіями договорів, оригіналами банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальниками та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від відповідних постачальників.

Наявними в матеріалах справи довідками ДПІ у м. Суми виявлено, що позаплановими виїзними документальними перевірками правильності обчислення та нарахування ПДВ по зазначеним періодам, порушень не встановлено, а заявлена ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В.Фрунзе»сума до відшкодування підтверджується.

Пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на ДПІ у м.Суми, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе»права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства постачальниками товару (послуг) по ланцюгу. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ВАТ «Сумське МНВО ім.М.В. Фрунзе»суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Сумської області від25.04.2008 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від25.04.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.