СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 вересня 2010 року Справа № 5020-9/028 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Голика В.С.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Дьомін В.М., дов. № 71-01/549 від 24 лютого 2010 року (Державне підприємство "Донецька залізниця");
відповідача: Семеняко С.В., дов. № 1 від 10 січня 2010 року (приватне підприємство "КВВМПУ");
третьої особи: не з'явився (відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча");
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "КВВМПУ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Рибіна С.А.) від 08 липня 2010 року у справі № 5020-9/028
за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"
(вул. Артема, 68, місто Донецьк, 83001)
до приватного підприємства "КВВМПУ"
(1. Мекензієві гори, Севастопольське РТП, місто Севастополь, 99002; 2. вул. Репіна, 15/2, місто Севастополь, 99045)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
(вул. Левченка, 1, місто Маріуполь, Донецька обл., 87504)
про стягнення штрафу у розмірі 44280,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08 липня 2010 року у справі № 5020-9/028 позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до приватного підприємства "КВВМПУ" про стягнення штрафу у розмірі 44280,00 грн. задоволено (а.с. 145-149, т. 1).
Стягнуто з приватного підприємства "КВВМПУ" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 44958,80 грн., з яких штраф –44280,00 грн., витрати по сплаті державного мита –442, 80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "КВВМПУ" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, котрим відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 4-5, т. 2)
Апеляційна скарга мотивована тим, що в діях відповідача відсутні ознаки господарсько-правової відповідальності за порушення у сфері господарювання, які встановленні статтями 216, 218 Господарського кодексу України та статтею 614 Цивільного кодексу України, а тому не має правових підстав для застосування пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України.
19 серпня 2010 року до Севастопольського апеляційного господарського суду від приватного підприємства "КВВМПУ" надійшло клопотання, в якому останній просить змінити рішення господарського суду міста Севастополя від 08 липня 2010 року у справі № 5020-9/028, а саме, зменшити розмір штрафних санкцій (а.с. 12-13, т. 2).
Клопотання мотивовано тим, що розмір штрафних санкцій на підставі статей 509, 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 83 Господарського процесуального кодексу України повинні бути зменшені за відсутністю вини відповідача та понесених збитків з боку позивача. Також, заявник вказує, що розмір штрафних санкцій не спів розмірні з розміром перевізної плати, що є підставою для їх зменшення.
30 серпня 2010 року від Державного підприємства "Донецька залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, вважаючи його законним (а.с. 28-29, т. 2).
У судове засідання, призначене на 06 вересня 2010 року, відкрите акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" явку уповноваженого представника не забезпечило, про час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Судова колегія, враховуючи ті обставини, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов’язковою, клопотання про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило, визнала можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без представника третьої особи.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2009 року зі станції відправлення Прибережна Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальна Донецької залізниці за перевізним документом № 46110207 приватним підприємством «КВВМПУ»відправлено вантаж –брухт чорних металів, не пойменованих у алфавіті (вид 17) у вагоні № 66242009, вагою брутто –83250 кг., нетто –60000 кг., тара –23250 кг. (а.с. 9, т. 1).
25 серпня 2009 року на вимогу вантажоодержувача - відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на станції Маріуполь-Сортувальна здійснено контрольне зважування вагона № 66242009 та виявлено невідповідність маси вантажу даним, які зазначені у накладній, а саме, фактично у зазначеному вагоні вага брутто склала –81000 кг., нетто –57750 кг., тара –23250 кг., що менше даних, вказаних у накладній, на 2250 кг.
За результатами контрольного зважування залізницею складений комерційний акт № 698987/234 від 25 серпня 2009 року. Також, в акті зазначено, що вагон прибув на станцію призначення у технічному та комерційному стані справний. Люки і двері у вагоні справні та закриті. Навантаження у вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 10-15 см. Поверхня вантажу маркірована вапном. Маркіровка не порушена. Виїмок та поглиблень немає (а.с. 10, т. 1).
Державним підприємством "Донецька залізниця", на підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, за невірно зазначену масу вантажу приватному підприємству «КВВМПУ» виставлено штраф у розмірі п’яти кратної провізної плати в сумі 44280,00 грн.
27 січня 2010 року Державне підприємство "Донецька залізниця" направило на адресу приватного підприємства «КВВМПУ»претензію за вих. № 101/0041 з вимогою сплатити штраф у розмірі 44280,00 грн. (а.с. 8, т. 1).
Відповідач на вказану претензію відповіді не надав та штраф у добровільному порядку не сплатив.
Вказані обставини стали підставою для звернення Державного підприємства "Донецька залізниця" з даним позовом до господарського суду міста Севастополя.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміненню, виходячи з наступного.
У відповідності до статей 908 Цивільного кодексу України, 306, 307 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Статуту залізниць України»від 06 квітня 1998 року за № 457 встановлено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує правила перевезення вантажів. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з абзацом 1 пункту 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Відповідно до абзацу 1 пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до абзацу 1 пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за № 567/6855 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як було зазначено вище, позивач, на вимогу вантажоодержувача - відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та на виконання умов договору № 1/28 від 04 серпня 2003 року укладеного між сторонами, здійснив контрольне зважування вагона № 66242009, в результаті чого було виявлено невідповідність маси вантажу даним, які зазначені у накладній, про що складений комерційний акт № 698987/234 від 25 серпня 2009 року, яки відповідає вимогам зазначених вище правил. Також, слід зазначити, що зазначений вагон прибув на станцію призначення у технічному та комерційному стані справний.
Також, відповідно до абзацу 4 пункту 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083 при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.
Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 875/5096 передбачено, що крім договору передбачений єдиний технологічний процес роботи під’їзної колії та станції примикання, який розробляється сторонами з урахуванням технології роботи під’їзної колії та станції примикання і забезпечує раціональне використання технічних засобів власника під’їзної колії та залізниці.
Відповідно до єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та станції Маріуполь –Сортувальна Донецької залізниці контрольне перевантаження вантажів, які прибули на адресу комбінату, здійснюється на їх 150 т. вагах на станції Сартана-2 (витяг з єдиного технологічного процесу)(а.с. 82-83, т. 1).
Судом першої інстанції, на підставі наданих доказів та норм чинного законодавства, встановлено, що 150 тоні ваги, які розташовані на станції Сартана-2 відповідають нормам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, яка затверджена Міністерством транспорту України від 05 квітня 2004 року № 279.
Пунктом 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до пункту 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач правомірно здійснив зважування вагона № 66242009, в результаті чого була виявлена невідповідність маси вантажу даним, які зазначені у накладній, у зв’язку з чим складений комерційний акт № 698987/234 від 25 серпня 2009 року, а тому приватне підприємство "КВВМПУ" повинно нести відповідальність передбачену Статутом залізниць України.
Однак, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок штрафу, який здійснений позивачем, є правомірним, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Нормами пункту 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати стягується за всю відстань перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - приватне підприємство "КВВМПУ" здійснило оплату за 60000 кг. вантажу (брутто –83250 кг., нетто –60000 кг., тара –23250 кг.) у розрахунку 8856,00грн. за всю відстань перевезення (зі станції відправлення Прибережна Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальна Донецької залізниці), а тому розмір провізної оплати за 1 кг. складає –0,1476 грн.
Відповідно до комерційного акту № 698987/234 від 25 серпня 2009 року, фактично у вагоні № 66242009 вага брутто склала –81000 кг., нетто –57750 кг., тара –23250 кг., що менше даних, вказаних у накладній, на 2250 кг.
Таким чином, різниця між масою складає 2250 кг., вартість провізної оплати за 1 кг. складає –0,1476 грн., у зв’язку з чим вартість перевезення зазначеної маси (2250 кг.) складає 332,10 грн. (0,1476*2250=332,10).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Керуючись нормами чинного законодавства, судова колегія вирішила зменшити розмір штрафу, передбачений пунктом 118 Статуту залізниць України, до 1660,50 грн. (332,10*5=1660,50).
Також слід зазначити, що позивач по справі - Державне підприємство "Донецька залізниця" не надав, ані суду першої, ані апеляційної інстанції належних доказів завдання збитків іншим учасникам господарських відносин.
Пунктом 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Враховуючи викладене, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись статтями 103 (пункт 4 частина 1), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "КВВМПУ" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 08 липня 2010 року у справі № 5020-9/028 змінити.
3. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "КВВМПУ" (99002, місто Севастополь, Мекензієви гори, Севастопольське РТП, ідентифікаційний код 31338726, р/р 26008010287900 у АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, місто Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 25905191, р/р 260060100247 в ДФАБ «Експрес-банк», МФО 335838) 1660,50 грн. штрафу, 16,50 грн. державного мита та 8,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
4. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді В.С. Голик
В.М. Плут
Судове рішення № 12057326, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 07.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-9/028. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: