Постанова № 12057259, 06.09.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 вересня 2010 року Справа № 2-1/1387-2010                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Котлярової О.Л.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

прокурор: Ковалевич О.М., посвідчення № 631 від 01.02.10 (Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор);

позивачів: Малухіна В.О., довіреність № 01-01/1721 від 02.06.10 (Ради Міністрів Автономної Республіки Крим)

не з’явився (Сімферопольська районна рада)

не з’явився (Добрівська сільська рада)

відповідача: не з’явився (товариство з обмеженою відповідальністю "СВС і К")

розглянувши апеляційне подання Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 11 травня 2010 року у справі №2-1/1387-2010

за позовом           Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6,Сімферополь,95000)

в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (пр. Кірова, 13,Сімферополь,95000);

Сімферопольської районної ради (вул. Павленка, 1,Сімферополь,95006);

Добрівської сільської ради (вул. 40 років Перемоги, 11,Добре, Сімферопольський р-н,97571);

до           товариства з обмеженою відповідальністю "СВС і К" (вул. Кечкеметська, 2а,Сімферополь,95050)

(вул. Бородіна, 14а, Сімферополь, 95022)

про стягнення 52865,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, Сімферопольської районної ради, Добрівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "СВС і К" про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у розмірі 52865,00 грн.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що вартість втрат сільського господарського виробництва у розмірі 52865,00 грн., які нараховані за рішенням Домбровської сільської ради від 11 листопада 2009 року, відповідачем не відшкодовані.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року у справі 3 2-1/1287-2010 у позові відмовлено, та мотивоване відсутністю ухваленого рішення відповідної ради щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

                    Не погодившись з рішенням суду, Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити.

          Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального права, а саме – статті 207 Земельного кодексу України, статті 66 Конституції України.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, відповідач у разі вилучення сільськогосподарських угідь для потреб, не пов’язаних з сільськогосподарським виробництвом, повинен був відшкодувати втрати цих угідь як основного засобу виробництва в сільському господарстві.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 вересня 2010 року змінено склад судової колегії, суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Заплава Л.М.

У судовому засіданні 13 вересня 2010 року прокурор підтримав вимоги апеляційного подання, представник Ради Міністрів Автономної Республіки Крим дав пояснення у справі, представники інших позивачів та відповідача не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Рішенням 26 сесії 5 скликання Добрівської сільської ради від 11 листопада 2009 року був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки за адресою: вул. Берегова, с. Перевальне, в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "СВС і К" для комерційного використання (під розміщення автокемпінгу та кафе) строком на 5 років із земель запасу сільськогосподарського призначення Добрівської сільської ради.

Пунктом 7 рішення Добрівської сільської ради вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "СВС і К" було зобов’язане сплатити втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 52865,00 грн. протягом 2-х місяців з моменту прийняття даного рішення (а.с. 10).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету Добрівської сільської ради, грошові кошти на відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на розрахунковий рахунок місцевого бюджету станом на 09 лютого 2010 року не надходили (а.с. 12).

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Частинами 1 та 2 статті 18 Земельного кодексу України встановлено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Як було встановлено, рішенням 26 сесії 5 скликання Добрівської сільської ради від 11 листопада 2009 року був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки за адресою: вул. Берегова, с. Перевальне, в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "СВС і К" для комерційного використання (під розміщення автокемпінгу та кафе) строком на 5 років із земель запасу сільськогосподарського призначення Добрівської сільської рад загальною площею 0,3928 га, у тому числі по угіддях: сільськогосподарські, з них рілля - 0,3928 га. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Земельно-кадастрові дані по проекту: ділянка для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності, по видам угідь: забудовані землі, в тому числі, яки використовуються в комерційних цілях площею 0,3928 га. Даним рішенням зобов’язано землевпорядника Добрівської сільської ради внести зміни в земельно-кадастрову документацію відносно зазначеної земельної ділянки.

Таким чином, разом із затвердженням проекту землеустрою з відведення земельної ділянки відповідачу Добрівська сільська рада рішенням від 11 листопада 2009 року передала зазначену земельну ділянку для комерційного використання, вилучив її з земель сільськогосподарського призначення та затвердив вказаний проект землеустрою.

Отже, вищевказане свідчить про зміну цільового призначення вилученої земельної ділянки та спростовує висновок місцевого суду проте, що таке рішення селищної ради відсутнє.

Положеннями статті 207 Земельного кодексу України встановлено, що втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1279, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Відповідно до розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, що виникли з вилучення сільськогосподарських угідь з земель запасу сільськогосподарського призначення у межах с. Перевальне, проведеного спеціалістами районного відділу земельних ресурсів на підставі Постанови Кабінету Міністрів України N 1279 від 17 листопада 1997 року, сума втрат, яка наявна в матеріалах справи та перевірена судовою колегією, ця сума складає –52865,00 грн.(а.с. 11)

У зв’язку з вимогами чинного законодавства, Добрівська сільська рада пунктом 7 рішення від 11 листопада 2009 року зобов'язала товариство з обмеженою відповідальністю "СВС и К" відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва розмірі 52865,00 грн. у 2-місячний термін з моменту прийняття вказаного рішення.

Проте, як вбачається з довідки Добрівської сільської ради № 32 від 10 лютого 2010 року, станом на 09 лютого 2010 року на розрахунковий рахунок місцевого бюджету від товариства з обмеженою відповідальністю „СВС і К” грошових коштів не надходило. Доказів сплати суми, зазначеної у рішенні Добрівської сільської ради від 11 листопада 2009 року, у матеріалах справи не міститься, та не були надані господарському відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 209 Земельного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються у розмірі: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя; 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ, сіл та їх об'єднань. Таким чином, судова колегія вважає позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, яке постановлено з порушенням норм матеріального права та висновки, викладені в рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи. При прийнятті нового рішення, судова колегія позов задовольняє та постановляє стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СВС і К” на користь Ради Міністрів Автономної Республіки Крим суму у розмірі 13216,25 грн., на користь Сімферопольської районної ради – 7929,75 грн. та на користь Добрівської селищної ради –31719,00 грн.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України вказано, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Пунктом 1 частина 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Оскільки судова колегія задовольняє позов, витрати зі сплати державного мита за подачу позову - у розмірі 528,65 грн., державного мита за подачу апеляційної скарги –у розмірі 264,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

                    Керуючись статтями 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 3, 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційне подання Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2010 року у справі №2-1/1387-2010 скасувати.

                    3. Прийняти нове рішення.

                    4. Позов задовольнити.

                    5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СВС і К” (95050, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 2А, ОКПО 34835789, р\р 26009000132044 у ЧБТР м. Сімферополь, МФО 3845777) на користь Ради Міністрів Автономної Республіки Крим у дохід місцевого бюджету Автономної Республіки Крим (950005, м. Сімферополь, пр. Кірова, 13, р\р 31512901700001, ОКПО 23896447, МФО 824026) – 13216,25 грн., на користь Сімферопольської районної ради (95000, місто Сімферополь, вул. Павленка, 1) –7929,75 грн., на користь Добрівської селищної ради (97571, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Добре, вул. 40 років Перемоги, 11, ОКПО 34741037, р\р 33219815700272 банк УДК в Автономній Республіці Крим місто Сімферополь, МФО 824026) –31719,00 грн.

                    6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СВС і К” в дохід державного бюджету міста Сімферополя (р\р 31115095700002, в банку одержувача –ГУ ДКУ в Автономній Республіці Крим, ОКПО 34740405, МФО 824026) державне мито у розмірі 528,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

                    7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СВС і К” в дохід державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р\р 311133095700007, в банку одержувача –УДК в місті Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509) державне мито у розмірі 264,30 грн.

                    8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                  О.Л. Котлярова

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                Л.М. Заплава