Постанова № 12057220, 26.10.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2010 р.Справа № 25/50-10-1436

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Тофана В.М., Поліщук Л.В.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 25.10.2010 року № 347)

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Бальнівська Т.С., за довіреністю;

від відповідача 1: Тішко Д.А., за довіреністю;

від відповідача 2: не з’явився, повідомлений належним чином;

від 3-ї особи: Єлісєєва А.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України

на рішення господарського суду Одеської області від 15 липня 2010 року

у справі № 25/50-10-1436

за позовом Міністерства аграрної політики України

до: 1. Колективного сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова;

2. Державного реєстратора Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області Мурашко Валентини Володимирівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про визнання незаконним перетворення державного підприємства, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації підприємства, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року Міністерство аграрної політики України звернулось до Колективного сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про визнання незаконним перетворення державного підприємства, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації підприємства.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягав, надав суду позовну заяву (уточнену) від 17.05.10 р. вх.№ 12672, пояснення від 08.06.10 р. вх.№ 14679, де навів пояснення обставинам справи, законодавство яким регулюються дані правовідносини.

15.07.10 р. на адресу суду першої інстанції надійшов лист Міністерства аграрної політики України за вх.№ 18121, підписаний Заступником Міністра Демчак І.М., в якому на вимоги суду, викладені в ухвалах щодо чинності довіреності, виданої Бальвінській Т.С. на підставі якої остання підписала позовну заяву, зазначено про наявність у Бальвінської Т.С. на момент звернення міністерства до суду з позовною заявою від 10.03.2010 р. № 31-4/214 згідно довіреності від 19.01.10 р. № 31-4/6 права на її підписання.

Клопотання міністерства, викладене в позовній заяві та позовній заяві (уточненій) від 14.05.10 р. № 31-4/483, про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони КСП ім.А.В. Трофімова вчиняти будь-які дії стосовно відчуження державного майна, що було об’єктом приватизації, господарським судом не було задоволено, за відсутності належного обґрунтування існування обставин утруднення чи не уможливлення виконання рішення суду та з підстав визначення позивачем заходу забезпечення позову у вигляді не передбаченому ст. 67 ГПК України, так як її частина 3 передбачає такий захід по забезпеченню позову як заборону відповідачеві вчиняти певні дії, тоді як позивач просить суд заборонити відповідачеві вчиняти будь-які невизначені дії.

Ухвалою від 26.04.10 р., суд першої інстанції, відповідно до ч.2 ст.25 ГПК України за власною ініціативою залучив до участі у розгляді даної справи Відділ державних реєстраторів Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області як іншого відповідача.

Ухвалою від 07.06.10 р., суд першої інстанції, згідно ч.2 ст.24 ГПК України здійснив заміну неналежного відповідача по справі Відділ державних реєстраторів Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на належного –Державного реєстратора Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області Мурашко Валентину Володимирівну.

Відповідач 2, заявлені позивачем позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у запереченнях на позов від 28.05.10 р. вх.№ 13764, де зазначав, що державна реєстрація припинення ДП „Сільськогосподарське підприємство ім. А.І. Трофімова” шляхом перетворення проводилась у відповідності до ст.37 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” з наданням Головою ліквідаційної комісії наступних документів: реєстраційної картки форма 8; свідоцтва про державну реєстрацію; статуту; акту оцінки майна, затвердженого начальником РВ ФДМ України по Одеській області від 05.12.08 р.; наказу РВ ФДМ України по Одеській області № 695 від 05.12.08 р. про затвердження акту оцінки майна; нотаріально посвідченого передавального акту; аудиторського висновку щодо підтвердження балансу; наказу РВ ФДМ України по Одеській області № 258 від 25.03.09 р. про припинення діяльності ДП „СП ім. А.В. Трофімова”; довідки трудового архіву № Т-89 від 20.03.09 р., а державна реєстрація юридичної особи, яка утворилась в результаті перетворення КСП ім. А.В. Трофімова, здійснювалась у порядку встановленому ст.ст. 24-27 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” на підставі наданих уповноваженою особою засновника наступних документів: реєстраційної картки форми №2-4; протоколу № 3 загальних зборів працівників ДП „СП ім. А.В. Трофімова”; копії акту оцінки майна, затвердженого начальником РВ ФДМ України по Одеській області від 05.12.08 р.; статуту КСП ім. А.В. Трофімова; нотаріально засвідченого передавального акту; квитанції про сплату за державну реєстрацію. Звідси, відповідач відмічає, що державна реєстрація припинення ДП „СП ім. А.В. Трофімова” шляхом перетворення у КСП ім. А.В. Трофімова була проведена на підставі наданих документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим не вбачав підстав для задоволення заявлених міністерством позовних вимог.

Відповідач 1, КСП ім. А.В. Трофімова, заявлений позивачем позов не визначав, подав до суду першої інстанції заперечення на позовну заяву від 26.04.10 р. вх.№ 10878, в якому зауважив на тому, що на підставі пропозиції позивача лист від 03.08.07 р. № 3741-4-7/12563 та на виконання розпорядження КМУ від 22.02.08 р. № 367-р Фондом державного майна України було включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації ДП „СП ім. А.В. Трофімова” (наказ ФДМУ від 24.03.08 р. № 344). На виконання наказу ФДМУ регіональним відділенням прийнято рішення з приватизації підприємства (наказ від 02.04.08 р. № 95) та здійснені відповідні організаційні заходи, наслідком яких було укладення договору купівлі-продажу державного майна з розстроченням платежу від 10.04.09 р. та державна реєстрація КСП ім. А.В. Трофімова.

Ухвалою від 26.04.10 р. згідно клопотання РВ ФДМУ по Одеській області від 23.04.10р. вх.№ 10678, господарський суд, в порядку ч.ч.1, 3 ст.27 ГПК України здійснив заміну процесуального статуту РВ ФДМУ по Одеській області шляхом залучення його до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

РВ ФДМУ по Одеській області просило суд відмовити позивачу в задоволенні позову, про що виклав у поясненнях від 12.07.10 р. вх.№ 9338, від 28.05.10 р. вх.№ 13743, в яких зазначив, що саме на підставі пропозиції Міністерства аграрної політики України (лист від 03.08.07 р. № 37-11-407/12563), розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.08 р. № 367-р Фондом державного майна України включено до переліку об’єктів, що підлягають приватизації ДП „СП ім. А.В. Трофімова”. На підставі наказу ФДМУ регіональним відділенням прийнято рішення з приватизації підприємства (наказ РВ від 02.04.08 р. № 95).

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 липня 2010 року по справі № 25/50-10-1436 (суддя Малярчук І.А.) відмовлено Міністерству аграрної політики України в частині заявлених позовних вимог щодо визнання незаконним перетворення ДП „СП ім.А.В.Трофімова” у КСП ім.А.В. Трофімова; в решті частині заявлених Міністерством аграрної політики України позовних вимог щодо визнання недійсним запис про проведення державної реєстрації КСП ім. А.В. Трофімова провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство аграрної політики України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Одеської області від 15 липня 2010 року по справі № 25/50-10-1436 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

16.08.2010 року позивачем були надані докази направлення апеляційних скарг сторонам по справі.

14.09.2010 року позивачем було надано докази сплати державного мита на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2010 року.

24.09.2010 року відповідач 2 надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, яке було задоволено судовою колегією.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 26.10.2010 року відповідач 1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна», постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 N 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»та керуючись Порядком передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію цього майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31 березня 2000 року N 667, Міністерство аграрної політики України наказом від 04 вересня 2008 року № 554 передало функції з управління майном державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова»(код ЄДРПОУ 00487503, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Жовтнева, 2-а) Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській області.

До передачі функцій з управління майном до державних органів приватизації було державним підприємством із 100-відсотковою часткою державного майна у його статутному фонді, органом управління майном якого було Міністерство аграрної політики України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»приватизація майна в агропромисловому комплексі здійснюється відповідно до законодавства України з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Також, згідно з вказаним Законом здійснюється приватизація майна підприємств, що перебувають у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) та комунальній власності, для яких основними видами діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції, продукції рибного та лісового господарства, їх переробка і реалізація, виконання робіт і надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам.

Стаття 5 зазначеного Закону передбачає, що приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Розділом 6 Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 17.08.2000 № 1718, визначено, що загальні збори (збори уповноважених) працівників радгоспу приймають рішення про вибір способу приватизації радгоспу шляхом його перетворення у колективне сільськогосподарське підприємство (надалі - КСП). Рішення оформлюється протоколом загальних зборів (зборів уповноважених).

Працівники радгоспу та прирівняні до них особи для спільної участі в приватизації радгоспу створюють та реєструють КСП. Створення КСП не обумовлюється будь-яким рішенням державних, господарських та інших органів.

Порядок державної реєстрації визначається відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Орган приватизації відповідно до затвердженого плану приватизації укладає з КСП договір купівлі-продажу або договір про безоплатне передання майна радгоспу, що приватизується.

Передання державного майна радгоспу, що приватизується, КСП здійснюється за актом приймання-передання майна радгоспу.

КСП за укладеним договором купівлі-продажу або безоплатного передання майна радгоспу стає правонаступником майнових прав і зобов'язань цього радгоспу з моменту складання акта приймання-передання майна радгоспу.

Після складання акта приймання-передання майна радгоспу орган приватизації повідомляє органи статистики про приватизацію радгоспу для вилучення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

З моменту вилучення з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України радгосп вважається таким, що припинив діяльність.

Колегія суддів зазначає, що на відміну від порядку, закріпленого вищенаведеними нормами чинного законодавства, в процесі приватизації державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В Трофімова», державне підприємство було припинено одночасно з державною реєстрацією КСП, а саме 27.03.2009 року. Хоча відповідно до чинного законодавства, державне підприємство мало б існувати до дати складання акту приймання-передачі по факту повного розрахунку з державою з боку КСП.

Таким чином, в порушення вищевказаного Положення КСП стало правонаступником державного підприємства не в силу укладеного договору купівлі-продажу, а в силу незаконно проведеного перетворення державного підприємства.

Надалі, в результаті реєстраційної дії № 1 543 112 0003 002013 від 27.03.2009 під назвою «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення», вчиненої державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області Мурашко Валентиною Володимирівною, відбулась зміна суб'єктного складу власника юридичної особи. Адже, власником державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова»була держава в особі Міністерства аграрної політики України, а власником Колективного сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова є фізичні особи в кількості 639 осіб.

Колегія суддів вважає, що така реєстраційна дія є грубим порушенням чинного законодавства і за своєю правовою природою є фактом незаконного відчуження державного майна. Саме на цьому наполягає позивач.

Крім того, п.3 ст.29 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачає, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, державному реєстратору подається:

а) або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку;

б) або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників);

в) або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства;

г) або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання;

д) або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Колегія суддів вважає, що документи, зазначені в пунктах (б), (в), (г), (д) неможливо застосувати до державних підприємств. А до державного реєстратора не надавалося копії рішення про вихід Міністерства аграрної політики України із складу засновників (учасників) державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова»у зв'язку з відсутністю документу зазначеного характеру.

Однак, судом першої інстанції при винесення оскаржуваного рішення проігноровано зазначені норми законодавства.

Слід зазначити, що судом першої інстанції не прийнято до уваги також пояснення позивача щодо відсутності в Єдиному реєстрі передбачених законом відомостей щодо засновників та їх часток в статутному фонді юридичної особи.

Факт внесення в розділ «Перелік засновників (учасників) юридичної особи»фрази «фізичні особи в кількості 639 осіб»є само по собі грубим порушенням порядку ведення державного реєстру, адже п.2 ст.17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлює, що серед іншого, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи:

перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа;

дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також: розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування.

Державним реєстратором не внесено до Єдиного державного реєстру жодного ім'я, місця проживання та ідентифікаційного коду засновників, розмір частки кожного із засновників. Ця обставина унеможливлює ідентифікацію засновників та визначення розмірів їх часток в статутному фонді юридичної особи.

Таким чином, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів дійшла до висновку, що в процесі проведення приватизації Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В.Трофімова», що перебувало в віданні Міністерства аграрної політики України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, керівництво Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В.Трофімова»та державний реєстратор Овідіопольської районної адміністрації Одеської області Мурашко В.В. припустилися суттєвих порушень чинного законодавства, незаконно перетворивши (змінивши організаційно-правову форму) Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В.Трофімова»в Колективне сільськогосподарське підприємство ім. А.В.Трофімова.

Крім цього слід відзначити, що 10 квітня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та новоствореним Колективним сільськогосподарським підприємством ім. А.В. Трофімова було укладено договір купівлі-продажу (державного майна з розстроченням платежів), відповідно до п. 1.1 якого відбувся правовий нонсенс - правонаступник державного підприємства придбав у власність державне підприємство, яке з 27.03.2009 року виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Більш того, на виконання зазначеного договору 17.04.2009 Колективне сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова отримало за актом № 859 все майно колишнього державного підприємства в користування.

Вказаний договір містить одразу три суттєві дефекти.

По-перше, покупець придбав у держави самого себе, адже Колективне сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова є правонаступником Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова»з 27.03.2009.

По-друге, сторони фактично домовились про неіснуючий предмет договору - адже Державне підприємство «Сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова»з 27.03.2009 (за 13 календарних днів до дати укладення договору) виключене з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

По-третє, як випливає з окремих частин договору, зокрема - з п.2.4, сторони договору мали намір передати у власність Покупця, серед іншого і нерухоме майно, перелік і склад якого в договорі не визначено і дійсний власник яких у встановленому порядку не підтверджений через відсутність на момент укладення договору будь-яких відомостей з відповідних органів БТІ.

Отже, процедура приватизації була проведена з грубими порушеннями чинного законодавства і потребує відновлення законності та недопущення втрати державного майна поза встановленими законом способами.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що перелічені під час передачі функцій управління майном, так і в процесі приватизації численні істотні порушення, є достатніми підставами для скасування рішення про приватизацію. В цьому випадку ДП «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова»відповідно до вищевказаних приписів законодавства в місячний термін має бути повернуто до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

І саме з цих підстав Міністерство аграрної політики України звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання незаконним перетворення державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство ім. А. В. Трофімова», що порушує законні права і інтереси держави, віднесені до сфери компетенції Міністерства аграрної політики України.

Рішення господарського суду в частині припинення провадження у позовних вимогах щодо визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Отже, оскаржуване рішення господарського суду Одеської області прийняте без належного з'ясування і доведеності всіх обставин у справі, з невідповідністю деяких висновків, викладених у рішенні, з дійсними обставинами справи, а також з порушеннями норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду –частковому скасуванню, позов Міністерства аграрної політики України в частині визнання незаконним перетворення ДП „СП ім.А.В.Трофімова” у КСП ім.А.В. Трофімова- задоволенню, в решті частини рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України на рішення господарського суду Одеської області від 15 липня 2010 року у справі № 25/50-10-1436 задовольнити частково.

Рішення господарського суду скасувати частково.

Пункт 1 резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції.

Позов Міністерства аграрної політики України в частині визнання незаконним перетворення ДП „СП ім.А.В.Трофімова” у КСП ім.А.В. Трофімова -задовольнити.

В решті частині рішення господарського суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 29 жовтня 2010 року.

Головуючий суддя:                               М.В. Михайлов

Суддя:                                                                       В.М. Тофан

Суддя:                                                                       Л.В. Поліщук