Рішення № 12056856, 18.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 67/93-10

вх. № 7921/6-67

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гладкий О.В. (ліквідатор), постанова суду від 28.10.09 р.

відповідач - не зявився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбетон-С", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 86278,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківбетон-С" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 23 від 10.01.2008 р. в розмірі 86278,80 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2010 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.09.2010 р. о 11:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи було відкладено на 06 жовтня 2010 року о 14 годині 30 хвилин.

Ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи було відкладено на 18 жовтня 2010 року о 11 годині 00 хвилин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову, всі витребуванні судом документи не надав.

Представник відповідача у жодне призначене судове засідання не зявився, своїм правом наданим ст. 22 Господарсько процесуального кодексу України не скористався, відзив, докази сплати заборгованості та витребувані судом документи не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, вищезазначеними ухвалами господарського суду Харківської області сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

10 січня 2008 року між ТОВ "Харківбетон-С" (позивач по справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) було укладено договір купівлі - продажу №23 (надалі - Договір) у відповідності до умов п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених дійсним договором, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію згідно накладних на передачу товару, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар в строк та в розмірі, передбачені дійсним Договором.

Згідно п. 4.1. Договору вартість товару, указаного в п. 1.1. дійсного договору, визначається згідно накладних.

Оплата вартості Товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або готівкою в касу позивача протягом 5 робочих днів з моменту підписання специфікації (п. 4.2. Договору).

У п. 4.4. Договору сторони узгодили, що факт отримання відповідачем товару оформлюється накладною на товар, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи видаткових накладних (т. 1 а.с. 12 - 28, 30, 32, 34-37, 39 - 41, 43, 47, 49-51, 53-54, 57-59, 61-66, 68-71, 73-74, 76-77, 79-84, 86-89, 91-96, 98-99, 102-104, 106-108, 110, 112-117, 119-126, 128-130, 132, 134-142, 144-145, 147-152, 154-158, 160, 162, 164) позивач передав відповідачу товар, а відповідач отримав товар у повному обсязі, що підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних, щодо кількості та якості товару претензій не висунув.

Всього за вищевказаними видатковими накладними було передано товар на загальну суму 510 277,38 грн., свій обов'язок щодо оплати за отриманий товар відповідач виконав частково, а саме в сумі 423 998,58 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи: банківською випискою (т. 1 а.с. 29) та прибутковими касовими ордерами (т. 1 а.с. 31, 33, 38, 42, 44-46, 48, 52, 55-56, 60, 67, 72, 75, 78, 85, 90, 97, 100-101, 105, 105 (а), 109, 111, 118, 127, 131, 133, 143, 146, 153, 159, 161, 163) таким чином заборгованість відповідача складає 510 277,38 - 423 998,58 = 86278,80грн. доказів, що підтверджували б її сплату відповідач суду не надав.

14.03.2010 р. (№14/03-1) позивачем була направлена на адресу відповідача вимога сплатити упродовж 7 календарних днів з моменту її отримання заборгованість у розмірі 86 278,80 грн.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 86 278,80 грн. основної заборгованості є обґрунтованою, належним чином доведеною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 610, 629, 655 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ІНН НОМЕР_1 (адреса: 61106, АДРЕСА_1 (у т.ч. р/р НОМЕР_2 у ХОФ АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хароковбетон - С", код ЄДРПОУ 34630987 (адреса: 61001, м. Харків, вул. Єнакіївська, 14 ( у т.ч. р/р 26003010060209 в ПАТ ВТБ банк, МФО 321767) - 86 278,80 грн. основної заборгованості, 862,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення по справі № 67/93-10 складено та підписано 21.10.2010 р.