Рішення № 12056836, 12.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р. Справа № 57/161-10

вх. № 6738/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ковеза Ю.М., дов. від 09.07.2010 року

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагідне", с. Серпневе

про стягнення 279791,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою ( з урахуванням прийнятих ухвалою суду від 05.10.2010 року уточнень) до відповідача ТОВ “Лагідне”, в якій просить суд:

Стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 09.04.2008 р. у розмірі 279791,15 гривень, з яких: поточна заборгованість по кредиту 237400,00 грн.; поточна заборгованість по відсоткам 1795,04 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків 296,65 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 4299,46 грн. шляхом звернення стягнення на:

Предмет застави за договором застави майбутнього врожаю № 3 від 16.04.2009 року, а саме:

- посіви зернових культур, а також фактичний урожай зерна, який буде зібраний з засіяних полів, а саме: майбутній врожай озимої пшениці 2009 року сорту „Фаворитка" та сорту „Подолянка" репродукції на площі 145,59 га на землях Валківської селищної ради Валківського району Харківської області, № поля в контурах №4, №60, №62, №12, №29, №16, №18, №37, №14, що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський р-н, с.Серпневе, вул. Садова, буд. 9Б.

Предмет застави за договором застави механічного транспортного засобу № 26 від 09.04.2008 року, а саме:

- сільгоспмашину - борону дискову марки УДА - 4,5-20, рік випуску 2006 р, заводський № 5643 та сільгоспмашину подрібнювач марки GIRAFFA 210, рік випуску 2006 р, заводський №069360956;

предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 24 від 09.04.2008 р., а саме:

- нежитлова будівля, літ. "Д-2" загальною площею 356,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. 70-річчя Жовтня, буд. 1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1519687, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 35900,00 грн.;;

- нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 620,0 кв. м. з службовими будівлями: сарай літ. „Г", сарай літ. „Д", погріб літ. „П", погріб літ. „П1", колодязь літ. „К", що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511111, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 25800,00 грн.;;

- гуртожиток, літ. "А-2" житловою площею 247,1 кв.м., загальною площею 411,0 м. кв., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 8, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2694435, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 25500,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "А-1" загальною площею 181,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 5, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511375, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 17200,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "Ж-1" загальною площею 200,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-є, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1518024, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 10100,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "Д-1" загальною площею 265,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-г, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1521953, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 1900,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "Б-1" загальною площею 201,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 10, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1510707, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 4100,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 липня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10 серпня 2010 року об 11: 45 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року, 25 серпня 2010 року, 23 вересня 2010 року та від 05 жовтня 2010 року, в зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 13.08.2010 року, місцезнаходження відповідача – 63053, м. Харківська обл.., Валківський район, село Серпневе, вул. Садова,1, саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву, проте, ухвали суду повернулись на адресу суду з відміткою пошти «фирма закрыта.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач – ТОВ РТВП «Лагідне» належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Присутній в судовому засіданні 12 жовтня 2010 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

09 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі Банк, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛАГІДНЕ" (далі Позичальник, Відповідач) укладено Договір відновлюваної кредитної лінії №18 із внесене ними змінами (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит в розмірі 400 000,00 гривень на поповнення обігових коштів в безготівковому порядку траншами з позичкового рахунку.

Кредит надавався з остаточним терміном повернення не пізніше 08 квітня 2009 року, Сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили його в розмірі 400 000,00 грн. (п. 1.2 договору)

Відповідно до п. 1.4 договору кредиту, Кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів. У разі, якщо Ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш.

Пунктами 1.6.1.1,. 1.6.1.2 кредитного договору, сторонами встановлено розмір процентної ставки за користування кредитом – 17,5 % річних, які можуть бути змінені у порядку визначеному договором. Відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Відповідача за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі Кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п.1.2. цього договору При нарахуванні відсотків день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день, користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку відсотків включається.

Відповідно до пунктів 2.7, 2.8 кредитного договору погашення кредиту здійснюється в порядку та строки, передбачені в п.п. 1.1.1. договору. Кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за Кредитом на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1. договору.

Пунктом 1.6.1.3. кредитного договору, сторони встановили, що нараховані за період з першого дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником Кредиту (або його частини) відсотки (з урахуванням положень п. 1.6.1.2 цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення Кредиту - одночасно з погашенням Кредиту.

10 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого, сторони збільшили розмір процентної ставки за користування кредитом до 18% річних.

08 квітня 2009 року між сторонами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого, сторони збільшили розмір процентної ставки за користування кредитом до 24% річних та встановили термін повернення кредиту не пізніше 08 жовтня 2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між позивачем (Заставодержатель) та відповідачем (Заставодавець) укладено Договір застави механічного транспортного засобу №26, посвідчений 09 квітня 2008 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Габінет Ю.І., та зареєстрований в реєстрі за №1215.(далі – договір застави 1) та Договір застави майбутнього врожаю №3, (далі договір застави 2) посвідчений 16 квітня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Палевою О.М., та зареєстрований в реєстрі за №1580.

Відповідно до Договорів застави 1,2 сторони встановили, що зобов’язання це зобов’язання заставодавця, що випливають з договору відновлювальної кредитної лінії № 18 від 09.04.2008 року, щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди, штрафних санкцій, відшкодування збитків.

Відповідно до умом договору застави 1,2, що Відповідач з метою забезпечення належного виконання Зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, передав в заставу, а Позивач прийняв в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, Предмет застави, що належить Відповідачу на праві власності. Предметом застави за договором 1 є рухоме майно: сільгоспмашина - борона дискова марки УДА - 4,5-20, рік випуску 2006 р, заводський № 5643, придбана за договором від 14.09.06. №25/04/06-61, видаткова накладна № БМЗ – 002009 від 26.09.2066 року та сільгоспмашина - подрібнювач марки GIRAFFA 210, рік випуску 2006 р, заводський №069360956, придбане за договором від 04.10.2006 р. № 568/ВК/20-60, видаткова накладна №РН-0000429 від 30.11.2006р (далі Майно) Характеристика Предмета застави наведена в Додатку №1 до Договору застави механічного транспортного засобу №26 від 09 квітня 2008 року.

Предметом застави за договором 2 є рухоме майно, а саме: посіви зернових культур, а також фактичний урожай зерна, який буде зібраний з засіяних полів, а саме: врожай озимої пшениці 2009 року сорту -Фаворитка" та сорту „Подолянка" репродукції на площі 145,59 га на землях Валківської селищної ради Валківського району Харківської області, № поля в контурах №4, №60, №62, №12, №29, №16, №18. №37, №14, що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський р-н, с.Серпневе, вул. Садова, буд. 9Б.

Згідно довідки відділу статистики у Валківському районі № 26 від 23.03.2009 р. по ТОВ «Лагідне» площа посіву озимої пшениці під урожай 2009 року склала 145,59 га, а також це відображено у карті полів ТОВ «Лагідне» на 2009 рік.

Згідно п. 1.4 Договору застави 1 сторони погодили вартість предмета застави, - 49 000,00 гривень.

Згідно п. п.. 1.3,1.5 Договору застави 2 сторони погодили вартість предмета застави - 160000,00 гривень. Зібраний урожай зерна буде знаходитися на період дії цього Договору у Відповідача на його зерносховищі під замком та печаткою Позивача.

Заборону відчуження вказаного рухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджує витяги про реєстрацію в Державному реєстрі рухомого майна №18039237 від 10.04.2008 р.; №23239569 від 16.04.2009 р.

Згідно п.1.5. Договору застави механічного транспортного засобу №26 від 09 квітня 2008 року Відповідач та Позивач погодили, що на період дії цього Договору Предмет застави залишається у володінні та користуванні Відповідача з накладанням знаків, які засвідчують заставу а саме, у свідоцтві про його реєстрацію проставляється відмітка „Без дозволу ВАТ „Ощадбанк" відчуження заборонено", або „Застава", або „Застава ВАТ „Ощадбанк".

Відповідно до п. 4.3. Договорів застави 1, 2, Позивач вправі задовольнити за рахунок Предмету застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається Позивачем самостійно на момент реалізації Права застави, у тому числі, але не виключно:

а)основну суму кредиту;

б)проценти за користування кредитом;

в)комісійні винагороди Банку, сплата яких передбачена Кредитним договором;

г)нараховані та несплачені на момент реалізації Права застави штрафні санкції за порушення зобов'язань за Кредитним договором (пеня, штраф);

д) витрати, понесені Заставодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на Предмет застави та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати Заставодержателя, якщо вони будуть мати місце;

є) спричинені Заставодержателю збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1.3., 6.1 Договорів застави 1,2 позивач має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його у порядку. передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання відповідачем за Кредитним договором, а саме: 1) при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту, та/або 2) при несплаті або частковій сплаті суми відсотків, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій. Позивач має право звернення стягнення на Предмет застави у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання відповідачем будь-якого з своїх обов’язків. передбачених цим Договором та/або Кредитним договором, а рівно у випадках, якщо яка з гарантій або завірень, наданих Відповідачем у відповідності з цим Договором, виявиться недійсною.

Окрім того, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 01 червня 2007 року між іпотекодержателем – Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (позивачем) та іпотекодавцем - ТОВ «Лагідне» (відповідачем) був договір іпотеки нерухомого майна № 24 (далі - Іпотечний договір посвідчений 09 квітня 2008 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Габінет Ю.І., та зареєстрований в реєстрі за №1213 (далі – договір іпотеки ), за яким Відповідачем було передано в іпотеку Позивачу наступне нерухоме майно:

- нежитлову будівля, літ. "Д-2" загальною площею 356,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. 70-річчя Жовтня, буд. 1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1519687;

- нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 620,0 кв. м. з службовими будівлями: сарай літ. „Г", сарай літ. „Д", погріб літ. „П", погріб літ. „П1", колодязь літ. „К", що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511111;

- гуртожиток, літ. "А-2" житловою площею 247,1 кв.м., загальною площею 411,0 м. кв., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 8, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2694435;

- нежитлова будівля, літ. "А-1" загальною площею 181,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 5, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511375,;

- нежитлова будівля, літ. "Ж-1" загальною площею 200,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-є, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1518024;

- нежитлова будівля, літ. "Д-1" загальною площею 265,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-г, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1521953;

- нежитлова будівля, літ. "Б-1" загальною площею 201,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 10, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1510707;

Право власноті на вказані обєкти нерухомості зареєстровані за позвиачем на підставі наявних в матеріалах справи договорами купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчених 19.01.2006 року та 08.02.2006 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Дем'яненко В.О.

Відповідно до Договору іпотеки, сторони встановили, що зобов’язання це зобов’язання заставодавця, що випливають з договору відновлювальної кредитної лінії № 18 від 09.04.2008 року, щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісійної винагороди, штрафних санкцій, відшкодування збитків.

Пунктом 1.4, іпотечного договору сторони встановили, що загальна вартість предмету іпотеки становить 627800,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 іпотечного договору іпотекодавець (відповідач у справі) є власником предмету іпотеки, що на предмет іпотеки не існує прав та вимог осіб, в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

09 квітня 2008 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю.1. було накладено заборону відчуження предмета іпотеки, зареєстрованого в реєстрі за №1214, запис про обтяження нерухомого майна іпотекою внесений до реєстру іпотек, за №18024602 від 09.04.2008 року.

Згідно п. 3.1.4. Договору іпотеки Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання за Кредитним договором та/або цим Договором, в тому числі:

1)при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитного договору

строки суми кредиту, та/або

2)при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або

3)при несплаті або частковій сплаті суми комісійних винагород, та/або

4)при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або

5)в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим Договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки Позивач набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання Відповідачем будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим Договором та/або Кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Відповідачем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною.

Пунктом 6.3 іпотечного договору сторони погодили строк його дії –з моменту підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до припинення зобов’язання за кредитним довговором.

Згідно з п. 4.3.3 кредитного договору, Позичальник взяв на себе обов'язки погасити в повному обсязі Кредит, сплачувати проценти в строки встановлені цим договром.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки з особового рахунку відповідача Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором, надавав кредитні кошти за договором шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, проте, як зазначає позивач у позовній заяві, позичальник (відповідач) порушив умови договору кредиту – припинив виконувати обов’язок щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, та не повернув у встановлений договором строк суму кредиту. За розрахунком позивача, станом на 23.07.2010 року загальна сума боргу відповідача ТОВ «Лагідне» - перед кредитором – ВАТ «Державний ощадний банк України» (позивачем у справі) складає 279791,15 гривень, з яких: поточна заборгованість по кредиту 237400,00 грн.; поточна заборгованість по відсоткам 1795,04 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків 296,65 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 40299,46 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач у встановлений договором строк не повернув суму боргу, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з відповідним позовом, в якому позивач на задоволення своїх вимог за договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 09.04.2008 р. у сумі 279791,15 грн. просить суд звернути стягнення на предмети застави за договорами: застави майбутнього врожаю №3 від 16 квітня 2009 року; застави механічного транспортного засобу №26 від 09 квітня 2008 року; та на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 24 від 09.04.2008 р .

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення боржником – ТОВ «Лагідне» заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 Цивільного кодексу України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі)

          Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За користування кредитом сторонами договору кредиту були встановлені проценти у розмірі 24,0 процентів річних.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, позичальник систематично порушував умови договору щодо сплати відсотків за користування кредитом, та порушив умови договору щодо повернення суми кредиту у встановлений договором строк, у зв’язку з чим, позичальник за кредитним договором –ТОВ «Лагідне» (відповідач) визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання кредитного договору та додаткових угод до нього в частині сплати заборгованості по кредиту – поточна заборгованість по кредиту 237400,00 грн.; поточна заборгованість по відсоткам 1795,04 грн.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, які б підтверджував сплату заборгованості по кредиту та відсоткам по договору відновлюваної кредитної лінії № 18 від 09.04.2008 року та додаткових угод до нього та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем відповідачу заборгованості по кредиту – 237400,00 грн.; заборгованість по відсоткам 1795,04 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п.6.1.1 договору кредиту у разі прострочення Позивачем строків погашення кредиту, сплати процентів, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення повернення кредитних коштів та прострочення сплати відсотків за користування кредитом, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 27.10.2009 року по 22.07.2010 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 40299,46 грн. за прострочення повернення кредиту та 296,65 грн. за прострочення сплати відсотків.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивач нарахував пеню більш ніж за шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, чим порушено вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Позивач надав новий розрахунок пені, за яким пеня по відсоткам за період з 27.10.2009 року по 08.04.2010 року склала 165,34 грн.; по кредиту за період з 19.10.2009 року по 08.04.2010 року склала 22933,49 грн., який перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства, та прийнято судом.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені у сумі 23098,83 грн..

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що станом на 23.07.2010 року загальна сума заборгованості ТОВ «Лагідне» (відповідача по справі) перед кредитором - ВАТ "Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк»" (позивачем у справі) складає 262293,87 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту – 237400,00 грн.; заборгованість по погашенню відсотків – 1795,04 грн.; пеня у сумі 23098,83 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Стаття 20 Закону України «Про заставу» встановлює, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про заставу» якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.

Матеріалами справи встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань позичальника – ТОВ «Лагідне» (відповідача по справі) перед Банком (позивачем по справі) по договору відновлюваної кредитної лінії № 18 від 09.04.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави майбутнього врожаю № 3 від 16.04.2009 року та договір застави механічного транспортного засобу №26 від 09.04.2008 року застави № 19-054/1 від 01.12.2006 року. (договори застави 1,2)

Пунктами 4.2,4.4 договорів застави 1,2 передбачено, що право застави припиняється внаслідок виконання у повному обсязі зобов’язання за кредитним договором, або інших випадках передбачених чинним законодавством України. У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання в цілому чи тієї або іншої частини, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або синним законодавством, заставодержатель (позивач) реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку визначеному цим договором.

Як було зазначено вище, сумарна заборгованість за кредитним договором станом на 23.07.2010 року становить 262293,87 грн.

Частина 6 ст. 20 Закону України “Про заставу” встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється і тому числі на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконувались належним чином договірні зобов’язання за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів в загальній сумі 262293,87 грн., у зв’язку з чим, позивач отримав право звернути стягнення заборгованості, що виникла за Кредитним договором, на предмет застави за договором застави майбутнього врожаю № 3 від 16.04.2009 року та договором застави механічного транспортного засобу №26 від 09.04.2008 року застави № 19-054/1 від 01.12.2006 року.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет застави є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Враховуючи порушення з боку відповідача умов кредитного договору № 18 від 09.04.2008 року, з урахуванням додаткових угод до нього та вимог діючого законодавства, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо звернення стягнення на предмет застави за договорами застави майбутнього врожаю № 3 від 16.04.2009 року та застави механічного транспортного засобу №26 від 09.04.2008 року правомірні та обґрунтовані, такі що підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань позичальника – ТОВ «Лагідне» (відповідача по справі) перед Банком (позивачем по справі) по договору відновлюваної кредитної лінії № 18 від 09.04.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки нерухомого майна № 24 від 09.04.2008 року.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. З Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст.589 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що станом на 23.07.2010 року сума заборгованості ТОВ «Лагідне» (відповідача по справі) перед кредитором - ВАТ "Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк»" (позивачем у справі) складає 262293,87 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту – 237400,00 грн.; заборгованість по погашенню відсотків – 1795,04 грн.; пеня у сумі 23098,83 грн.

Відповідно до умов п. 1.1 іпотечного договору № 24 від 09.04.2008 року, на забезпечення зобов’язань за договором кредиту № 18 від 09.04.2008 року відповідач (Іпотекодавець) передав в іпотеку позивачу (Іпотекодержателю) наступне нерухоме майно:

- нежитлову будівля, літ. "Д-2" загальною площею 356,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. 70-річчя Жовтня, буд. 1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1519687;

- нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 620,0 кв. м. з службовими будівлями: сарай літ. „Г", сарай літ. „Д", погріб літ. „П", погріб літ. „П1", колодязь літ. „К", що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511111;

- гуртожиток, літ. "А-2" житловою площею 247,1 кв.м., загальною площею 411,0 м. кв., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 8, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2694435;

- нежитлова будівля, літ. "А-1" загальною площею 181,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 5, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511375,;

- нежитлова будівля, літ. "Ж-1" загальною площею 200,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-є, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1518024;

- нежитлова будівля, літ. "Д-1" загальною площею 265,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-г, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1521953;

- нежитлова будівля, літ. "Б-1" загальною площею 201,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 10, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1510707; (предмет Іпотеки).

Частина 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і тому числі на підставі рішення суду.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Відповідно до п. 1.1. Іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки забезпечується виконання всіх зобов’язань за кредитним договором.

Частиною 1 статті 594 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат або інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.

З аналізу статей 596,597 Цивільного кодексу України вбачається, що притримання речі, як спосіб забезпечення зобов’язання кредитором, передбачає задоволення його вимог за рахунок речі, що притримується, у тому ж порядку, як і реалізація предмета застави, яка врегульована ст. 591 Цивільного кодексу України. Вказаною правовою нормою також передбачено реалізація шляхом продажу з публічних торгів чи іншим передбаченим договором або законом способом предмету застави, на який звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

В зв’язку з невиконанням забезпечених іпотекою зобов’язань відповідно ст. 33 Закону України “Про іпотеку ” та п. 3.1.4 іпотечного договору банк (позивач), як іпотекодержатель, має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 6.2. іпотечного договору встановлено, що позивач (Іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким не способом не забороненим законодавством та цим договором в порядку, у тому числі на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; в тому числі у відповідності до застереження, що містяться в п. 6.6 Договору.

Згідно з пунктом 6.6 договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право від свого імені продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу та/ або набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.4. Договору іпотеки, вартість предмету іпотеки було визначено шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності згідно зі звітом про незалежну експертну оцінку вартості об'єктів нерухомого майна від 03 березня 2008 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності Інвестиційно-консалтінговою компанією „Проконсул" та становить 627 800,00 гривень. На теперішній час вартість предмета іпотеки визначено шляхом проведення оцінки предмета суб'єктом оціночної діяльності і згідно зі Звітом про нерухомого майна ТОВ „Лігідне" для ії від 24.09.2010. складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „ВіП-Експерт" (сертифікат оціночної діяльності № 8719/09 від 09.07.2009. Фонду держмайна України на проведення незалежної оцінки вартості майна) становить 120 500,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання, інші учасники відносин у сфері господарювання мають здійснювати свою діяльність у межах встановленого господарського правопорядку, додержуючись визначених законодавством вимог.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що джерелами формування майна підприємства є, зокрема, кредити банків та інших кредиторів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись статтею 33 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - суд вважає вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, окрім всього іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, якою встановлено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, якщо це передбачено в рішенні суду. При цьому, ціна продажу предмету іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Реалізація Позивачем предмета іпотеки на підставі ст. 38 Закону України „Про іпотеку" та наступного прийняття його на баланс покупцем потребує здійснення Відповідачем певних дій щодо оформлення такого відчуження, як-то: оформлення відповідного Акту приймання-передачі як самого предмета іпотеки так і документації на нього (правоустановчої та бухгалтерської), виписку податкової накладної і т.п.

У відповідності до ст. 34 Закону України "Про іпотеку" предмет іпотеки на підставі рішення суду може бути переданий позивачу в управління на період до його реалізації, з метою отримання доходів від господарського використання предмету іпотеки та подальшого їх направлення на задоволення вимог позивача.

При цьому суд зазначає, що згідно статті 1 Закону України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19 червня 2003 року N 979-ІV, що управитель - це фінансова установа, яка діє від свого імені, здійснюючи управління іпотечними активами в інтересах установника управління іпотечними активами.

Суд зазначає, що іпотечний договір забезпечує вимоги банку (позивача), що випливають з кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позову частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в загальній сумі 237400,00 грн. шляхом звернення стягнення на предмети застави за договорами застави майбутнього врожаю № 3 від 16.04.2009 року та застави механічного транспортного засобу №26 від 09.04.2008 року (далі - договори застави) та на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна №24 від 09.04.2008 р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6,8,19,55,124,129 Конституції України, статтями 15, 16, 204, 525, 526, 546, 549,596,597, 598, 610, 611, 612, 628, 629, 1048, 1049,1050,1054, Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 216, 232, 258, 343, 345 Господарського кодексу України, статтями 1, 12, 19, 33, Закону України "Про заставу", ст.ст. 1,3,12,19,7, 33, 38,39 Закону України „Про іпотеку" ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагідне (код 32803520, (63053, Харківська обл.., Валківський район с. Серпневе, вул.. Садова, буд.1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22, код ЄДРПОУ 09351600, п/р 37390005 у філії - Харківське обласне управління ВАТ „Ощадбанк", МФО 351823) заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії №18 від 09.04.2008 р. у розмірі 262293,87 гривень, з яких: поточна заборгованість по кредиту 237400,00 грн.; поточна заборгованість по відсоткам 1795,04 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків 165,34 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 22933,49 грн.; державне мито у розмірі 2622,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 221,24 грн., шляхом звернення стягнення на:

Предмет застави за договором застави майбутнього врожаю № 3 від 16.04.2009 року, а саме:

- посіви зернових культур, а також фактичний урожай зерна, який буде зібраний з засіяних полів, а саме: майбутній врожай озимої пшениці 2009 року сорту „Фаворитка" та сорту „Подолянка" репродукції на площі 145,59 га на землях Валківської селищної ради Валківського району Харківської області, № поля в контурах №4, №60, №62, №12, №29, №16, №18, №37, №14, що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський р-н, с.Серпневе, вул. Садова, буд. 9Б.

Предмет застави за договором застави механічного транспортного засобу № 26 від 09.04.2008 року, а саме:

-сільгоспмашину - борону дискову марки УДА - 4,5-20, рік випуску 2006 р, заводський № 5643

- сільгоспмашину подрібнювач марки GIRAFFA 210, рік випуску 2006 р, заводський №069360956;

предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна № 24 від 09.04.2008 р., а саме:

- нежитлову будівля, літ. "Д-2" загальною площею 356,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Серпневе, вул. 70-річчя Жовтня, буд. 1, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1519687, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 35900,00 грн.;;

- нежитлова будівля літ. "В-1" загальною площею 620,0 кв. м. з службовими будівлями: сарай літ. „Г", сарай літ. „Д", погріб літ. „П", погріб літ. „П1", колодязь літ. „К", що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511111, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 25800,00 грн.;;

- гуртожиток, літ. "А-2" житловою площею 247,1 кв.м., загальною площею 411,0 м. кв., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 8, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 2694435, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 25500,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "А-1" загальною площею 181,5 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с. Серпневе, вул. Центральна, буд. 5, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1511375, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 17200,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "Ж-1" загальною площею 200,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-є, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1518024, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 10100,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "Д-1" загальною площею 265,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 3-г, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1521953, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 1900,00 грн.;;

- нежитлова будівля, літ. "Б-1" загальною площею 201,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Валківській район, с.Серпневе, вул. Центральна, буд. 10, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 1510707, шляхом реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною реалізації предмета іпотеки 4100,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2010 року

справа № 57/161-10