Рішення № 120563465, 08.07.2024, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/468/24

провадження № 2/197/614/24

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2024 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Слобідської Л.О.,

розглянувши у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 01.05.2024 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості станом на 22.04.2024 за кредитним договором № б/н від 29.05.2017 у розмірі 45077,31 грн, яка складається з:

- 27513,26 грн - заборгованість за кредитом,

- 17564,05 грн - заборгованість за відсотками,

та 3028,00 грн - судовий збір.

В обґрунтуванні позову представник позивача зазначає, що 29.05.2017 між сторонами було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користуванням кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 22.04.2024 виникла заборгованість у розмірі 45077,31 грн.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.05.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов`язків Публічного Акціонерного товариства «Акцент-Банк», у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів учасників від 25.04.2018 змінено найменування з Публічного Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк», а також змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне, про що зазначено у абз. 5, 6 п. 1.1. Статуту АТ «А-БАНК».

29.05.2017 відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (далі анкета-заява), у якій зазначено, що відповідач погоджується з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування та основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між сторонами договір про надання банківських послуг.

У вищевказаній анкеті-заяві відсутній розмір кредиту або кредитного ліміту, розмір відсотків за користування кредитом, порядок та строки повернення кредиту, порядок та умови нарахування штрафних санкцій за порушення умов видачі кредиту тощо.

У розрахунку заборгованості за договором№ Б/Н від 29.05.2017, укладеним між сторонами, зазначено:

-загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 27513,26 грн;

-загальний залишок заборгованості за процентами 17564,05 грн;

- залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 17564,05 грн;

-загальний залишок заборгованості 45077,31 грн.

Витяги з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» не містять підпису відповідача та дати ознайомлення з ними.

ІV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права, оцінка суду.

Відповідно дост. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Приписами ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.

У Анкеті-заяві не встановлено розмір і порядок нарахування процентів, а також тип процентної ставки. Умови та Правила надання банківських послуг …, які разом з Анкетою-заявою є невід`ємною частиною Договору про надання банківських послуг, з підписом відповідача суду не надано.

З паспорту споживчогокредиту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

Зі змісту ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та додатку 1 до цього Закону вбачається, що паспорт споживчого кредиту містить інформацію, яка надається до укладення кредитного договору, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної у відповідному паспорті споживчого кредиту та залежать від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача.

Отже, паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, тобто є документом, який передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (відступ від раніше зроблених висновків).

Засвідчена копія паспорту споживчого кредиту суду не надано.

Посилання позивача на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором, як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку, довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування є внутрішнімидокументами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 216/1704/17.

У Анкеті-заяві не встановлено розмір і порядок нарахування процентів, а також тип процентної ставки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Як встановлено уп.1ч.1 ст. 176 ЦПК України цінапозову визначається упозовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

Ціна позову 45077,31 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить 3028 грн з 01.01.2024. Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони не звільнені від сплати судового збору

Позивачем при пред`явленні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3 028грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «Акцент-банк», юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО