Рішення № 12056124, 03.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.10 р.                     Справа № 36/190                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Краматорськміжрайтепломережа” (код ЄДРПОУ 05540936)

до відповідача акціонерного товариства закритого типу “Торговий дом Астрон” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 20387067)

про стягнення основного боргу в сумі 106948,24 грн., інфляції в сумі 307,09 грн., 3% річних у розмірі 360,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Серган О.Г. за довіреністю № юр/4703 від 31.12.2009 р.

від відповідача: Корнієнко Д.О. за довіреністю № 726 від 01.12.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці “Краматорськміжрайтепломережа” до акціонерного товариства закритого типу “Торговий дом Астрон” м. Краматорськ про стягнення основного боргу в сумі 106948,24 грн., інфляції в сумі 307,09 грн., 3% річних у розмірі 360,67 грн.

Ухвалою суду від 04.08.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 36/190, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.09.2010 р. справа № 36/190 передана на розгляд судді Богатирю К.В.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2007 р. сторони уклали договір № 157 на постачання теплової енергії та гарячої води, згідно якого енергопостачальна організація (позивач) зобов’язалася постачати споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язався приймати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Опалювальна площа – 4092,4 кв.м – Торговий центр, б. Краматорський, 18; гаряча вода – з приладів обліку; опалювальна площа береться згідно плану БТІ.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підписання договору становили (без ПДВ): 7,35 грн. – за 1 кв.м опалювальної площі, 262,69 грн. – за 1 Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період становить 36094,97 грн.

Згідно п. 7.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 7.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 7.4 договору передбачені умови для споживачів, які розраховуються за показниками приладів обліку, згідно яких при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25–го числа поточного місяця.

Згідно п. 11.1 договору він набув чинності з моменту підписання його сторонами та діяв до 15.10.2008 р.

Відповідно до п. 11.4 договору він важається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 157 від 15.10.2007 р. ним за період з січня 2010 р. по квітень 2010 р. відповідачу була поставлена теплова енергія та гаряче водопостачання на загальну суму 106948,24 грн., що підтверджується актами–рахунками за спожиту теплову енергію, які одночасно є актами здачі–приймання послуг: № 157–1 від 26.01.2010 р., № 157–2 від 24.02.2010 р., № 157–3 від 24.03.2010 р., № 157–4 від 22.04.2010 р., а також актом на включення опалення від 10.12.2009 р. Завірені копії вказаних документів додані до позову. На кожному акті–рахунку є підпис та дата представників споживача про їх отримання.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідач отриману теплову енергію за спірний період не оплатив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 106948,24 грн.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриману теплову енергію), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 157 від 15.10.2007 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором на поставку теплової енергії.

Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі № 157 від 15.10.2007 р. передбачили здійснення 100% передоплати, зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, за 5 днів до початку розрахункового періоду. Перевищення теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду згідно умов договору повинно бути оплаченим не пізніше 25–го числа поточного місяця.

Виходячи з того, що спірним періодом є січень–квітень 2010 р., строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 03.08.2010 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов’язання споживача.

27.09.2010 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить надати розстрочку на суму заборгованості 103318,24 грн. на шість місяців. В судовому засіданні 27.09.2010 р. представник відповідача повідомив про перерахування позивачу 3630,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Відповідач надав до суду доповнення до відзиву, в якому повідомляє про часткове погашення основного боргу на загальну суму 11069,43 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 06 від 06.09.2010 р. на суму 3630,00 грн., № 1694537166 від 24.09.2010 р. на суму 1815,00 грн., № 8 від 04.10.2010 р. на суму 3278,04 грн., № 62 від 13.10.2010 р. на суму 2346,39 грн. Завірені копії платіжних доручень з відмітками банку про проведення платежу містяться в матеріалах справи. Вказані платіжні доручення свідчать про часткове погашення відповідачем суми основного боргу після подачі позову до суду (позовна заява зареєстрована в суді 03.08.2010 р., надійшла поштою).

За вищевказаних обставин провадження у справі в частині позову про стягнення основного боргу в розмірі 11069,43 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (оплачено після подачі позову до суду).

В результаті здійснення часткових оплат основний борг зменшився та склав 95878,81 грн. Відповідач в доповненні до відзиву вказану суму основного боргу визнає.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову в частині основного боргу на суму 95878,81 грн., не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Таким чином позовні вимоги по основному боргу підлягають задоволенню на суму 95878,81 грн.

У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляцію за період з 01.03.2010 р. по 01.05.2010 р. в сумі 307,09 грн., 3% річних за період з 01.03.2010 р. по 01.05.2010 р. в сумі 360,67 грн. (розрахунок доданий до позову).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіркою розрахунку суми 3% річних та інфляції судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 360,67 грн., інфляції в сумі 307,09 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві та доповненні до нього відповідач просив суд надати розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

Відповідач обґрунтовує необхідність надання розстрочки виплати основного боргу, інфляції та 3% річних наступними документами: бухгалтерською довідкою № 493 від 29.10.2010 р. про наявність розрахункових рахунків відповідача за підписом генерального директора та головного бухгалтера підприємства, скріпленим печаткою; довідками про обороти та залишки за рахунками: ПАТ „Кредитпромбанк” № 26535/77.1ДС–б.б–77 від 28.10.2010 р.; ПАТ АКПІБ № 04/22–18/ від 29.10.2010 р.; ПАТ „Донгорбанк” № 646 від 29.10.2010 р.; витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2010 р. по справі № 2а–16249/10/0570; звітом про фінансові результати за 1 півріччя 2010 р.; балансом на 30.06.2010 р.; витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зі звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2010 р. вбачається, що чистий збиток підприємства відповідача за звітний період складає 8844 тис.грн., чистий прибуток відсутній.

Згідно балансу на 30.06.2010 р. на кінець звітного періоду оборотні активи відповідача склали 36599 тис.грн., в тому числі чиста реалізаційна вартість – 9586 тис.грн.; дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом – 500 тис.грн., за виданими авансами та інша поточна дебіторська заборгованість відсутні. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) склав 28948 тис.грн. При цьому поточні зобов’язання відповідача на кінець звітного періоду склали 14295 тис.грн., з яких: видані векселі – 3674 тис.грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 5173 тис.грн., поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів – 2483 тис.грн., з бюджетом – 643 тис.грн., зі страхування – 7 тис.грн., з оплати праці – 35 тис.грн., з учасниками – 1 тис.грн. Інші поточні зобов’язання склали 2279 тис.грн.

Відповідно до банківської довідки ПАТ „Кредитпромбанк” № 26535/77.1ДС–б.б–77 від 28.10.2010 р. станом на 28.10.2010 р. залишки на рахунках, що належать відповідачу становлять: по рахунку № 26008198019601 – 8907,17 грн., по рахунку № 26007198019602 –12039,17 грн., по рахунку № 26006198019603 – 0,00 грн.

Згідно банківської довідки ПАТ АКПІБ № 04/22–18/ від 29.10.2010 р. залишок грошових коштів на поточному рахунку відповідача № 26001301511559 станом на 28.10.2010 р. становить 34773,67 грн.

З банківської довідки ПАТ „Донгорбанк” № 646 від 29.10.2010 р. вбачається, що залишок грошових коштів на поточному рахунку відповідача в національній валюті № 26003400009000 станом на 28.10.2010 р. складає 1049,11 грн.

Крім того, з наданих відповідачем до суду документів вбачається, що на рухоме майно АТЗТ “Торговий дом Астрон” накладені обтяження. Обтяжувачами є: ДПІ у м. Дзержинську, Артемівська ОДПІ, ДПІ у м. Свердловську, Костянтинівська ОДПІ, Слов’янська ОДПІ, ДПІ у м. Краматорську, Ленінський районний суд м. Луганська, ВДВС Краматорського МУЮ, Донецька обласна філія акціонерно–комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”.

Із витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 27935529 від 27.07.2010 р. вбачається: тип обтяження – податкова застава, об’єкт обтяження – будь–які види активів платника податків, які перебувають у його власності, та на які платник податків набуде права власності у майбутньому у двократному розмірі суми податкового боргу, термін дії – 27.07.2015 р. При цьому під активами відповідача як суб’єкта господарювання слід розуміти всі його матеріальні цінності, в тому числі грошові кошти на рахунках в банківських установах.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що розстрочку виконання свого рішення суд повинен надавати лише у тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вказані документи на думку суду в повній мірі свідчать про тяжкий фінансовий стан та ускладнення для відповідача одночасно виконати судове рішення про стягнення боргу у сумі 95878,81 грн., інфляції в сумі 307,09 грн., 3% річних в розмірі 360,67 грн.

Але суд не погоджується з таким тривалим терміном розстрочення, оскільки приймаючи до уваги матеріальні інтереси відповідача, його важкий фінансовий стан, суд також не повинен погіршувати матеріальне становище позивача. В даному конкретному випадку розстрочення виконання рішення на 3 місяці на думку суду є достатнім для накопичування відповідачем коштів на поточних банківських рахунках, вжиття інших заходів з власними матеріальними активами для повного розрахунку з позивачем. Таке розстрочення не заподіє значної матеріальної шкоди позивачу, в той же час позитивно вплине на фінансово–господарську діяльність відповідача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволення позовних вимог та припинення провадження у справі покладаються на відповідача (спір виник з його вини).

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 80 ч. 1 п. 1–1; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу “Торговий дом Астрон” (юридична адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд. 6; код ЄДРПОУ 20387067; рахунок 26005980492 в АКБ „Укрсоцбанк” м. Краматорськ, МФО 334486) на користь обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (юридична адреса: 83086, м. Донецька, вул. Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) в особі виробничої одиниці “Краматорськміжрайтепломережа” (юридична адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2; код ЄДРПОУ 05540936; рахунок 2600730170 в Краматорському відділенні № 2865 Ощадбанку України, МФО 394222) суму 96546,57 грн. (а саме: основний борг на суму 95878,81 грн., 3% річних у розмірі 360,67 грн., інфляцію в сумі 307,09 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1076,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Розстрочити виконання рішення суду на 3 місяці. Стягнення проводити рівними частками щомісячно по 32619,58 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 11069,43 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

У судовому засіданні 03.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 05.11.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя