Рішення № 12056121, 03.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.11.10 р.                     Справа № 15/233                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ФТІКОМ” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 21949777)

до відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління державного казначейства у м. Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області

про стягнення заборгованості за користування телекомунікаційними послугами в сумі 5276,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Аксьонова Л.М. за довіреністю б/н від 01.09.2010 р.

від відповідача: Олейнікова Н.В. за довіреністю № 27/1с від 29.12.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “ФТІКОМ” м. Донецьк до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області в особі Управління державного казначейства у м. Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області про стягнення заборгованості за користування телекомунікаційними послугами в сумі 5276,70 грн.

Ухвалою суду від 07.10.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/233, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2004 р. був укладений договір № 4000 на надання телекомунікаційних послуг (з урахуванням додаткової угоди б/н від 01.12.2006 р. до нього) між акціонерним товариством закритого типу „Науково–технічний центр „ФТІКОМ” (виконавець) та Управлінням державного казначейства у м. Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області (абонент), згідно якого абонент (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання щодо надання послуг зв’язку по передачі даних в телекомунікаційних мережах, перерахованих та тарифікованих в додатку, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг в місяць по даному договору визначається об’ємом наданих виконавцем послуг для абонента у відповідності з додатком, що є невід’ємною частиною даного договору. Документом, що підтверджує виконання робіт є підписаний сторонами акт.

Згідно п. 2.2 договору оплата послуг за поточний місяць по договору здійснюється не пізніше 5 числа місяця, наступного за поточним, в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 6.1 договору він є безстроковим та підлягає розірванню за ініціативою будь–якої зі сторін згідно розділу 5 договору (умови розірвання договору).

До спірного договору сторони підписали додаток № 1 – перелік послуг, що надаються абоненту. Спірний договір та додаток до нього підписані представниками обох сторін та скріплені печатками, завірені копії додані до позову.

В матеріалах справи міститься статут ТОВ „ФТІКОМ”, з якого вбачається, що вказане підприємство є правонаступником всіх прав та обов’язків АТЗТ „НТЦ „ФТІКОМ” (виконавець за спірним договором).

Таким чином, права та обов’язки виконавця за спірним договором № 4000 від 26.02.2004 р. – АТЗТ „НТЦ „ФТІКОМ” перейшли в порядку правонаступництва до ТОВ „ФТІКОМ”, позивача у даній справі. В якості доказів правонаступництва позивач надав до суду завірену копію статуту в новій редакції, затвердженій загальними зборами учасників ТОВ „ФТІКОМ” протокол № 7 від 26.03.2008 р., зареєстрованою у виконавчому комітеті Донецької міської ради 16.07.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 4000 від 26.02.2004 р. ним в період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. були надані абоненту телекомунікаційні послуги на суму 5756,40 грн. Факт надання таких послуг підтверджується актами прийому–здачі робіт (надання послуг) за підписами та печатками обох сторін за період з січня по грудень 2009 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати наданих телекомунікаційних послуг виконав частково на загальну суму 479,70 грн., в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 5276,70 грн. Факт здійснення відповідачем часткової оплати підтверджується завіреними копіями платіжних доручень: № u1223778 від 28.04.2009 р. на суму 354,70 грн., № u939072 від 01.04.2009 р. на суму 125,00 грн.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача на суму 5276,70 грн. позивач надав до суду акти звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.01.2010 р. та станом на 01.10.2010 р., згідно яких заборгованість відповідача перед позивачем становить 5276,70 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отримані послуги), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Сторони в договорі № 4000 від 26.02.2004 р. передбачили здійснення оплати фактично наданих послуг щомісячно за попередній розрахунковий період до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Виходячи з того, що останнім місяцем в спірному періоді, в якому виконавцем надавалися послуги абоненту, є грудень 2009 р., останнім строком оплати за фактично отримані послуги в даному випадку є період до 05 січня 2010 р., по іншим місяцям в спірному періоді строк оплати фактично наданих послуг наступив раніше. Таким чином, строк оплати отриманих послуг для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги повністю визнає, але у зв’язку з відсутністю відкритих кошторисних призначень УДК у м. Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області оплатити борг не має можливості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті наданих телекомунікаційних послуг за період січень–грудень 2009 р. на суму 5276,70 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 25; код ЄДРПОУ 23977045) в особі Управління державного казначейства у м. Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області (юридична адреса: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 15; код ЄДРПОУ 34687045; рахунок 3521001005551 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФТІКОМ” (юридична адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 72; код ЄДРПОУ 21949777; рахунок 26007959969393 в філії ПАТ „ПУМБ”, МФО 335537) заборгованість за користування телекомунікаційними послугами в сумі 5276,70 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 03.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 04.11.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя