Постанова № 12056074, 29.10.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

___________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2010 р. Справа № 2-а-12028/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка К.В.,

при секретарі –Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Верхньорогачицької районної спілки споживчих товариств про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

В липні 2009 р. Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верхньорогачицької районної спілки споживчих товариств (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за 2008 р. у розмірі 4790,50 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем у 2008 р. не забезпечено норматив працевлаштування інвалідів, що є порушенням ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів".

Відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що за 2008 р. в Верхньорогачицькій районній спілці споживчих товариств середньооблікової чисельність штатних працівників складала 11 чоловік, а відповідно до ст..19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» встановлено обов’язковий для виконання всіма підприємствами, організаціями норматив робочих місць для інвалідів, які необхідно створити при кількості працюючих від 15 до 25 чоловік - 1 робоче місце для інвалідів, тому підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2010 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач явку свого представника в судові засідання 21.08.2010 р. 29.10.2010 р. не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення слухання справи не надавав.

Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (в редакції Закону від 06.10.2005 р. №2960-ІV) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

З матеріалів справи вбачається що згідно звіту про працевлаштування інвалідів за 2008р за формою 10-ПІ №2894 від 17.04.2009 р. наданого відповідачем до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 11 осіб, отже згідно з ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на підприємстві відповідача норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.

Як вбачається з вищевказаного звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008р. в Верхньорогачицькій районній спілці споживчих товариств не працювало жодної особи, якій відповідно до законодавства України встановлена інвалідність.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

При цьому, ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.           

Як вбачається з матеріалів справи Верхньорогачицький районий центр зайнятості на лист Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надав відповідь від 12.08.2009 р. вих.05-06-754, що Верхньорогачицька районна спілка споживчих товариств в 2008 р. не інформувала центр зайнятості про створення робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів та не подавали звіт 3-ІІН про наявність вільних робочих місць для інвалідів. Інваліди на дане підприємтсво ними не напрвавлялись.

Оскільки вищезазначені вимоги Закону відповідачем не виконані до Верхньорогачицької районної спілки споживчих товариств застосовані адміністративно-господарські санкції в сумі 4595,46 грн.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підставі викладеного та в зв’язку з тим, що станом на 16.04.2009 р. відповідачем не сплачені адміністративно-господарські санкції позивачем нарахована пеня в сумі 195,04 грн.

Таким чином загальний борг відповідача за 2008 рр. складає 4790,50 грн.

Оскільки відповідач не надав доказів вжиття передбачених законом заходів щодо працевлаштування інвалідів у звітному періоді та не надав доказів, які б спростовували доводи позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

          Стягнути з Верхньорогачицької районної спілки споживчих товариств (Херсонська обл.., Верхньорогачицький район, с.м.т Верхній Рогачик, вул.. Чапаєва, 9, МФО 342081, р/р 26003300130, Філія Великолепетиського відділення №3140 ВАТ «Державний ощадбанк») на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м. Херсон, пр.. 40-річчя Жовтня, 5а, отримувач УДК у м. Херсоні, банк отримувача: ГУДКУ по Херсонській області, рахунок: 31219230700002, МФО 852010, ЕДРПОУ 24104230) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 4790 (чотири тисячі сімсот дев’яносто) грн. 50 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 листопада 2010 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 6.11