Постанова № 12055576, 09.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 год. 15 хв.

м. Миколаїв

09.07.2010 Справа № 2а-1442/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В. за участю секретаря судового засідання Котенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,

вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030 до відповідача 1:

до відповідача 2:

до відповідача 3:Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-Миколаїв",

вул. Московська, 44, кв. 36, м. Миколаїв, 54017

ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Державного реєстратора виконавчого комітету Миколаївської міської ради

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54000

провизнання установчих та реєстраційних документів недійсними, скасування державної реєстрації, за участю: представника позивача: Могутова А.М.

ВСТАНОВИВ:

08.01.2008 Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (позивач) звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою (ар. с. 2-4) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-Миколаїв" (відповідач 1) і ОСОБА_1 (відповідач 2). Позивач просив суд:

- визнати установчі та реєстраційні документи ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" (статут, зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 15221050001000643 від 31.01.2005, свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" за № 15221050001000643 від 06.10.2004, видане виконавчим комітетом Миколаївської міської ради) недійсними з дати реєстрації;

- визнати недійсною реєстрацію ТОВ «Зерноторг-Миколаїв»в якості платника податків та визнати недійсним Свідоцтво № 19057333 від 18.10.2004 про реєстрацію платника податку на додану вартість;

- скасувати державну реєстрацію ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" код ЄДРПОУ 33188508, зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 15221050001000643 від 06.10.2004.

Ухвалою від 31.03.2008 Центральний районний суд м. Миколаєва відкрив провадження у справі (ар. с. 1).

Ухвалою від 12.05.2008 Центральний районний суд м. Миколаєва притягнув до участі у справі в якості відповідача Державний реєстратор виконавчого комітету Миколаївської міської ради (ар. с. 17).

Ухвалою від 30.07.2008 Центральний районний суд м. Миколаєва, з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив позовну заяву без розгляду (ар. с. 24).

03.02.2009 Одеський апеляційний адміністративний суд за результатами розгляду апеляційної скарги позивача постановив ухвалу, якою ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.07.2008 скасував, справу направив до Центрального районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду по суті (ар. с. 38).

Ухвалою від 22.02.2010 Центральний районний суд м. Миколаєва, з посиланням на статтю 22 Кодексу адміністративного судочинства України, передав справу на розгляд Миколаївського окружного адміністративного суду (ар. с. 47).

Справа надійшла до Миколаївського окружного адміністративного суду 10.03.2010 (ар. с. 48).

Ухвалою від 11.03.2010 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, призначив судове засідання на 20.04.2010, зобовязав позивача надати, не пізніше, як за три дні до судового засідання, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України із зазначенням керівника та місцезнаходження відповідача 1, станом на час подання позову, правове обґрунтування щодо кожної позовної вимоги (ар. с. 50).

20.04.2010 представник позивача заявив клопотання про зміну позовних вимог. У клопотанні (ар. с. 53) представник позивача, з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, статті 42, 59 Господарського кодексу України, статтю 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», статтю 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статтю 31 Конституції України, просив суд:

- визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Зерноторг-Миколаїв", з моменту реєстрації;

- припинити ТОВ "Зерноторг-Миколаїв", код ЄДРПОУ 33188508, зареєстроване Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 31.01.2005. Як вказав представник позивача у клопотанні про зміну позовних вимог, з пояснень керівника ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" вбачається, що він не збирався займатися господарською діяльністю на підприємстві та одержувати прибуток, до діяльності підприємства ніякого відношення не має.

Витребувану судом довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України представник позивача в судовому засіданні 20.04.2010 не надав.

Відповідачі в судове засідання не прибули, заперечень проти позову не подали.

Розгляд справи було відкладено на 28.05.2010.

В судовому засіданні 28.05.2010 представник позивача надав копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача 1 станом на 30.04.2010.

Відповідачі про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином (ар. с. 59-61), в судове засідання представників не направили, заперечень проти позову не подали.

Згідно з наданою представником позивача довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 62), 05.01.2007 в ЄДР був зроблений запис про внесення судового рішення про припинення юридичної особи, що не повязано з її банкрутством. В звязку з цим суд зобовязав представника позивача надати копію зазначеного судового рішення і оголосив перерву до 17.06.2010.

17.06.2010 до суду надійшли пояснення Реєстраційної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради і заява про розгляд справи без участі державного реєстратора (ар. с. 76-79). У поясненнях відповідач 3 вказав, що у відповідності із Законом України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (надалі Закон про реєстрацію) державний реєстратор має право залишити без розгляду подані для державної реєстрації юридичної особи документи або відмовити в реєстрації тільки на підставі частини 11 статті 26 і статті 27 Закону про реєстрацію; відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається. Будь-якого обовязку державного реєстратора «… засвідчуватися у справжності наміру особи, що надає документи на державну реєстрацію, займатися підприємницькою діяльністю у подальшому, наявності у неї мети у подальшому ухилятись від сплати податків, здійснювати перевірку справжності підпису засновників на реєстраційних картках, рішеннях або протоколах засновників, справжності відтисків печаток на документах чинним законодавством не встановлено». Відповідач 3 зазначив, що він виконав процедуру державної реєстрації ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" відповідно до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 17.06.2010 представник позивача витребувану судом копію судового рішення про припинення відповідача 1 не надав, в звязку з чим суд оголосив перерву до 09.07.2010.

В судове засідання 09.07.2010 представник відповідача 1 не прибув, відповідач 2 не прибув. Представник позивача позовні вимоги підтримав; надав суду копію постанови господарського суду Миколаївської області від 23.10.2006 у справі № 1/483/06 за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-Миколаїв". Як пояснив представник позивача, саме це судове рішення було внесено до ЄДР. У постанові (ар. с. 93) вказано, що судом встановлений факт неподання ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Ця обставина, у відповідності з пунктом 2 статті 38 Закону про реєстрацію, є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-Миколаїв" було зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 06.10.2004 (копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 589667, ар. с. 7).

Відповідач 1 був узятий на облік в якості платника податків у Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва 13.10.2004 за № 14038313, що підтверджується копією довідки від 20.09.2006 № 1585/29 (ар. с. 8). 18.10.2004 уповноважена особа відповідача 1 отримала свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (копія свідоцтва № 19057333 Н В № 185250, ар. с. 8).

31.01.2005 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради була зареєстрована нова редакція статуту відповідача 1 (ар. с. 5-6). Згідно з пунктом 1.2 учасником відповідача є ОСОБА_1

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У статті 42 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, наведено визначення підприємництва. Представник позивача стверджує, що засновник ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" ОСОБА_1 не збирався займатися господарською діяльністю на підприємстві та одержувати прибуток, до діяльності підприємства ніякого відношення не має. На думку позивача, ця обставина свідчить про те, що при створенні ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" були допущені порушення закону, які не можна усунути.

Доводи позивача ґрунтуються виключно на поясненнях гр. ОСОБА_1 (ар. с. 12), які були надані працівникам податкової міліції. Проте, як свідчить додана до позовної заяви копія Протоколу від 28.01.2005 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноторг-Миколаїв»(ар. с. 11), засновником до 28.01.2005 із загальною кількістю голосів 100% (тобто єдиним засновником) була ОСОБА_4. Пояснень цієї особи відносно обставин створення відповідача 1 матеріали справи не містять.

До того ж, позивачем не доведено в установленому законом порядку, що в діях учасників ТОВ "Зерноторг-Миколаїв" містились ознаки злочину, відповідальність за який встановлена статтею 205 Кримінального кодексу України («Фіктивне підприємництво»).

Суд не приймає посилання позивача на статтю 42 Господарського кодексу України як на правову підставу для задоволення позовних вимог, оскільки, навіть за умови доведеності відсутності у діях гр. ОСОБА_1 наміру здійснювати господарську діяльність, цей факт не підтверджує беззаперечно порушення закону при створенні юридичної особи.

Посилання позивача на статтю 31 Конституції України як на підставу для задоволення позовних вимог є недоречним, оскільки вказаною нормою передбачено: «Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи зясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо».

У частинах 6 і 7 статті 59 Господарського кодексу України («Припинення діяльності субєкта господарювання»), на яку посилається позивач, встановлено, що субєкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом; скасування державної реєстрації позбавляє субєкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Субєкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (надалі Закон про реєстрацію) визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Вимоги про припинення юридичної особи, що заявляються на підставі частини 2 статті 38 Закону про реєстрацію, за своєю суттю відповідають вимогам про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, які податковий орган може заявляти відповідно до пункту 17 частини 1 статті 17 Закону України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні».

Проте суд зазначає наступне.

Першій з підстав, вказаних у частині 2 статті 38 Закону про реєстрацію (визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути), кореспондує пункт 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (на який посилається позивач). Так, у частині 1 статті 110 Цивільного кодексу України вказано, що юридична особа ліквідується:

1)за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у звязку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2)за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

При цьому частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути предявлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Таким чином, вимога позивача, яка заявлена на підставі пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, задоволенню не підлягає, оскільки орган державної податкової служби не є ані органом, що здійснював державну реєстрацію, ані учасником ТОВ "Зерноторг-Миколаїв".

Крім того, у відповідності з наданою представником позивача довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 62), 05.01.2007 до вказаного реєстру було внесено судове рішення щодо припинення юридичної особи (відповідача 1), що не повязано з її банкрутством.

Наслідком задоволення позовних вимог позивача в даному випадку є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з її банкрутством. Законом про реєстрацію не передбачено, що після внесення до реєстру судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з її банкрутством, допускається повторне внесення аналогічного судового рішення.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення постанови, якщо протягом цього часу не буде подано заяви про апеляційне оскарження постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанову складено в повному обсязі 14 липня 2010 року