Постанова № 12055547, 17.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 год. 15 хв.

м. Миколаїв

17.06.2010 Справа № 2а-930/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Птичкіної В.В. за участю секретаря судового засідання Котенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомПрокурора Ленінського району м. Миколаєва,

вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034 в інтересах держави в особіДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва,

вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Дон",

вул. Старофортечна, 2, м. Миколаїв, 54024

простягнення податкового боргу в сумі 200628,96 грн.,

за участю:

прокурора: Дзюбан О.В.

представника позивача: Віляйкіної А.В.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Миколаєва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Дон»(надалі відповідач) на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 200628,96 грн.

Відповідач в судове засідання представника не направив, заперечень проти позову не подав. Ухвала суду від 18.02.2010 про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, а також повістки про виклик, які були направлені за місцезнаходженням відповідача, повернулись до суду без вручення адресату (ар. с. 28-50, 57-59, 66-68). Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій станом на 25.02.2010 (ар. с. 70-71). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають зясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, суд встановив наступне.

30.09.2002 відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 519159 (ар. с. 8).

30.09.2002 відповідач був узятий на облік у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва за № 00233772, про що свідчить копія довідки про взяття на облік платника податків від 20.05.2005 № 1352/10/28-122 (ар. с. 9).

28.09.2009 позивачем був складений Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки дотримання відповідачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з серпня 2008 року по липень 2009 року (№ 357/15-20/32188732, надалі акт № 357, ар. с. 74). Як зазначено в акті № 357, перевіркою встановлено порушення відповідачем підпункту «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.200 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181): неподання податкових декларацій з податку на додану вартість з серпня 2008 року по липень 2009 року. В звязку з виявленими порушеннями позивач 29.09.2009 склав акт № 165/15-220 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (надалі акт № 165, ар. с. 72). Згідно з актом № 165, комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість відповідача; платник податку був зобовязаний повернути податковому органу свідоцтво та всі його засвідчені копії протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання; затримка в поверненні прирівнювалась до затримки в наданні податкової звітності з податку на додану вартість. Акти № 157 і 165 були направлені відповідачу 29.09.2009 (ар. с. 75).

08.10.2009 позивач склав акт № 5911/15-20/32188732 про результати камеральної перевірки відповідача (надалі акт № 5911, ар. с. 13-14), в якому було зафіксовано порушення відповідачем підпункту «г»пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість». На підставі акта № 5911 позивач 09.10.2009 склав податкове повідомлення-рішення № 0005201520/0, яким визначив відповідачу суму податкового зобовязання з податку на додану вартість 186747 грн. і відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 закону № 2181 застосував до відповідача штрафні (фінансові) санкції в сумі 9337,35 грн. (ар. с. 10).

08.10.2009 позивач склав акт № 5912/15-20/32188732 про результати невиїзної документальної перевірки відповідача (надалі акт № 5912, ар. с. 11-12), в якому було зафіксовано порушення відповідачем підпункту «а»підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 закону № 2181. На підставі акта № 5912 позивач 09.10.2009 склав податкове повідомлення-рішення № 0005191520/0, яким застосував до відповідач штрафні (фінансові) санкції в сумі 4760 грн. (ар. с. 10).

Довідкою від 29.04.2009 за підписом начальника підрозділу податкової міліції (ар. с. 22) було підтверджено, що відповідач за юридичною адресою не знаходиться.

Вказані податкові повідомлення-рішення, в звязку з неможливістю їх вручення відповідачу (про що свідчить акт від 09.10.2009 № 284/15-20/32819291, ар. с. 16), були розміщені позивачем на дошці податкових оголошень.

Оскільки відповідач суму податкового боргу не сплатив, 23.10.2009 позивачем була сформована перша податкова вимога № 1/665 на суму 200628,96 грн. (ар. с. 17), яка, в звязку з відсутністю відповідача за юридичною адресою (про що свідчить акт від 23.10.2009 № 92, ар. с. 18), була розміщена на дошці податкових оголошень. 23.11.2009 позивачем була сформована друга податкова вимога № 2/723 (ар. с. 17), яка, в звязку з відсутністю відповідача за юридичною адресою (про що свідчить акт від 23.11.2009 № 98, ар. с. 19), була розміщена на дошці податкових оголошень.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Як встановлено у підпункті 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У відповідності з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу. Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

У відповідності з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Дон», ідентифікаційний код 32188732, місцезнаходження вул. Старофортечна, 2, м. Миколаїв, 54024, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 200628,96 грн. (двісті тисяч шістсот двадцять вісім грн. 96 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення постанови, якщо протягом цього часу не буде подано заяви про апеляційне оскарження постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанову складено в повному обсязі 21 червня 2010 року.