Ухвала суду № 120546548, 23.07.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1519/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області та заяву Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (надалі - КДКА Закарпатської області), Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - ВКДКА), у якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців;

2) визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 28.12.2023, яким відмовлено у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023.

Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року визнано неповажними підстави, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву залишено без руху /том 1 а.с. 78-83/.

14 лютого 2024 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви /том 1 а.с. 87-88/, у якій заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем вмотивовано тим, що рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 оскаржено ним наступного дня після отримання в адміністративному порядку до ВКДКА, за результатами розгляду скарги ВКДКА прийнято рішення від 28.12.2023, яке було надіслало позивачу та його представнику на електронну пошту лише 18.01.2024, що перешкодило позивачу звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у справі №440/1519/24. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1519/24. Залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази /том 1 а.с. 103-106/.

19 березня 2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 21 серпня 2023 року про притягнення адвокатки ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності /том 1 а.с. 113-114/, в обґрунтування якого зазначено, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з вказаною позовною вимогою зважаючи на те, що оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА можливе протягом тридцятиденного строку лише шляхом оскарження самого рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА (пункти 44-50 постанови Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №640/17351/19). Вказує, що наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення з позовом до суду обставини не мають жодного відношення щодо пропуску строку на оскарження КДКА від 21.08.2023, оскільки такі обставини могли враховуватися лише щодо позовних вимог в частині оскарження рішення ВКДКА від 28.12.2023. Тому висновок, викладений в ухвалі суду від 27.02.2024 про відкриття провадження у даній справі, про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

19 березня 2024 року одночасно з відзивом до суду надійшла заява ВКДА про залишення позову без розгляду /том 1 а.с. 138-147/, в обґрунтування якої відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Вказує, що оскарження позивачем рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 до ВКДКА не є досудовим порядком врегулювання спору та позивач міг оскаржити це рішення безпосередньо до суду. А оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА можливе лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду на оскарження рішень КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 та ВКДКА від 28.12.2023 за відсутності поважних причин.

Враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зважаючи на те, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним в частині вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, у зв`язку з чим з метою вжиття всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку судом постановлено ухвалу від 10 липня 2024 року, якою встановлено позивачу ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали суду для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду. Роз`яснено позивачу, що відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду /том 2 а.с. 226-229/.

Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року надіслана судом до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 та до електронного кабінету представника позивача адвоката Нев`ядомського Дениса Володимировича та судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року до електронного кабінету позивача ОСОБА_1 10 липня 2024 року о 13:40 /том 2 а.с. 231/ та до електронного кабінету представника позивача адвоката Нев`ядомського Дениса Володимировича 10 липня 2024 року о 13:40 /том 2 зворот а.с. 231/.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, днем вручення позивачу ОСОБА_1 та представнику позивача адвокату Нев`ядомському Денису Володимировичу копії ухвали суду від 10 липня 2024 року є 10 липня 2024 року.

18 липня 2024 року до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року /том 2 а.с. 233-238/.

Вирішуючи клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області та заяву Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24, суд дійшов таких висновків.

21 серпня 2023 року КДКА Закарпатської області в особі дисциплінарної палати у складі голови Дисциплінарної палати Гончарова В.В., заступника голови Дисциплінарної палати Зеленяка С.П., членів Дисциплінарної палати: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні КДКА Закарпатської області за участі скаржниці ОСОБА_2 дисциплінарну справу стосовно адвокатки ОСОБА_1., прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1506, видане 20.06.2018 згідно з рішенням Ради адвокатів Закарпатської області від 15.06.2018 №666) до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвокатки ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців /том 2 а.с. 196-197/.

28 грудня 2023 року ВКДКА у складі голови ВКДКА ОСОБА_8 , секретаря засідання ВКДКА ОСОБА_29., членів ВКДКА: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , розглянувши у відкритому засіданні, дистанційно - в режимі відеоконференції, скаргу адвоката Нев`ядомського Д.В., як представника скаржника адвоката ОСОБА_1., на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, прийняла рішення №ХІІ-010/2023, яким скаргу адвоката Нев`ядомського Дениса Володимировича , як представника адвоката ОСОБА_1, - залишено без задоволення, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі дисциплінарної палати від 21.08.2023 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, - залишено без змін /том 2 а.с. 54-65/.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

За приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Позивач звернувся до суду з позовом у цій справі 08 лютого 2024 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року вмотивована тим, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист, що гарантовано статтею 55 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Пояснює, що 29 грудня 2023 року рішенням ВКДКА у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено, а рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 - залишено в силі. Вважає, що у рішеннях КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 та ВКДКА від 29.12.2023 наявний причинно-наслідковий зв`язок, оскарження яких окремо негативно впливає на ефективність захисту права на відновлення порушених прав. Пояснює, що використання адвокатом свого права на оскарження рішення щодо нього до суду унеможливило б використання ним передбаченого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" права на оскарження рішення органу адвокатського самоврядування до вищого "апеляційного" органу адвокатського самоврядування, оскільки звернувшись спочатку до суду або одночасно до суду і ВКДКА, позивач втратив би можливість реалізувати своє законне право на оскарження рішення КДКА до ВКДКА.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 викладено правовий висновок про те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України, якими продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. На даний час військовий стан в Україні триває.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та безперервно здійснює своє діяльність.

У свою чергу позивач скористалася своїм правом на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області у складі дисциплінарної палати від 21.08.2023 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців саме до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У постанові Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №640/3026/19 викладено висновок про те, що Законом №5076-VI передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження - чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Верховний Суд зазначив, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 640/17351/19 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "Суть приписів частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що передбачає "право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури", розкривається через сполучник "або", надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19, "альтернативу оскарження" - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору."

Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених вище постановах Верховного Суду, є обов`язковими для врахування судом першої інстанції.

З огляду на викладене вище, звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а позивач не позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.

Позивачем не наведено обставин, які були б об`єктивно непереборними, які б не залежали від його волевиявлення, та які б були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду з позовом в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Натомість, наведені позивачем у заяві від 17 липня 2024 року обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України").

У рішенні від 18.10.2005 у справі "МШ "Голуб" проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

За змістом статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року, клопотання відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №440/1519/24 в частині позовних вимог задовольнити, заяву Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 задовольнити частково та залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.

Щодо позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28.12.2023, яким відмовлено у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023, суд зазначає наступне.

Позивачем надано до суду копію супровідного листа ВКДКА вих. №147 від 18.01.2024 про направлення копії рішення Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-010/2023, прийнятого 28 грудня 2023 року.

Відповідачами не спростовано тої обставини, що саме 18.01.2024 копія прийнятого Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення №ХІІ-010/2023 від 28.12.2023 була направлена позивачу, та не надано до суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-010/2023 від 28.12.2023 отримано позивачем раніше 18.01.2024.

Поряд з цим необізнаність позивача зі змістом оскаржуваного рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ХІІ-010/2023 від 28.12.2023 до моменту його отримання від відповідача ВКДКА унеможливила виклад позивачем обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги про оскарження як цього рішення. Тоді як вимоги щодо зазначення викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановлені до позовної заяви частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та є обов`язковими для позивача.

З огляду на викладене вище, та враховуючи, що строк звернення до суду з вказаною позовною вимогою пропущено позивачем лише на десять календарних днів (останній день звернення до суду з позовом - 29 січня 2024 року, а позовна заява подана до суду 08 лютого 2024 року), викладений в ухвалі про відкриття провадження у даній справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28.12.2023, яким відмовлено у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023, - не був передчасним, тому заява Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 в частині вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28.12.2023, яким відмовлено у скарзі ОСОБА_1 на рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023, - задоволенню не підлягає.

Таким чином, заява Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 122, 123, 229, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 17 липня 2024 року.

Клопотання відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про залишення без розгляду позовної заяви у справі №440/1519/24 в частині позовних вимог задовольнити.

Заяву Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі №440/1519/24 задовольнити частково.

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення КДКА Закарпатської області від 21.08.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців.

У задоволенні заяви Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду в іншій частині - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині залишення позову без розгляду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Сич