Постанова № 12054454, 07.09.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року <Текст >Справа № 2а-3072/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О., розглянувши у місті Запоріжжі у письмовому провадженні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1489 грн. 86 коп. податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі позивач або ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) звернулась з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу по єдиному податку у сумі 1489 грн. 86 коп.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надіслав заяву, в якій просить розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з довідкою ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 01.11.2006 №19358, відповідача взято на облік платника податків.

14.12.2006 відповідачем подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування на 2007 рік.

Враховуючи, що станом на 31.12.2007 згідно з даними особових рахунків у відповідача була переплата по Єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 399 грн. 39 коп., частково сплачену суму відповідачем в розмірі 00 грн. 80 коп., нараховану пеню в розмірі 20 грн. 05 коп., то податковий борг з єдиного податку складає 1489 грн. 86 коп.

Відповідно до ст.2 Указу Президент України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Судом зясовано, що відповідача повідомлено про наявні суми податкового боргу, належного до сплати, наведено перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу: було сформовано та надіслано поштовим листом першу податкову вимогу №1/640 від 28.03.2007, другу податкову вимогу №2/1473 від 12.07.2007, які залишились без задоволення. Зазначені податкові вимоги повернулись з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання» і були розміщені на дошці податкових оголошень, про що складено акти про неможливість вручення податкових вимог (акти про неможливість вручення від 30.05.2007 №213 та від 28.08.2007 №409).

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності шляхом продажу інших активів такого платника податків.

28.09.2007 начальником ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було прийнято рішення №201 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем податковими вимогами, обліковою карткою платників податків.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, як орган державної влади, що здійснює контроль у сфері податкового законодавства, за змістом п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» може виступати стороною у справах порушених адміністративним судом, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємця.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Враховуючи, що відповідач має несплачену податкову заборгованість у сумі 1489 грн. 86 коп., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 158-163 КАС України; ст.ст. 1, 3, 5, 6, 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.2 Указу Президент України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку у сумі 1489 грн. 86 коп. на р/р34218379700007, код платежу 16050200, отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк - ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.О.Прасов