Головуючий у 1-ій інст. Грица Ю.І. Рядок статзвіту №23 Госп.суд Івано-Франківської обл.№А-6\278а Справа №22а-919/07 Доповідач: Кушнерик М.П.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18жовтня 2007р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого – судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ПЛІША М.А., ШАВЕЛЯ Р.М.
при секретарі: СОКОЛОВСЬКІЙ А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за апеляційною скаргою Калуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2007р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м. Калуш до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001862302/0 від 04.08.2006р.,-
в с т а н о в и в :
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2007р. задоволено позов ТзОВ «Карпатнафтохім» до Калуської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001862302/0 від 04.08.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 5626587 грн.
Постанова суду мотивована тим, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми, яку він фактично сплатив незалежно від того, чи податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді, чи ні.
При цьому судом зазначено, що формулювання у формі розрахунку суми бюджетного відшкодування, як сумиподаткового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченоїотримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), не відповідає положенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість», оскільки значно звужує дію вищевказаної норми Закону,зобов’язуючи включати суми ПДВ з податкового кредиту тільки одного попереднього (а не одного з попередніх) звітнього періоду, фактично сплачені постачальникам в тому ж попередньому звітному періоді.
В апеляційній скарзі Калуська ОДПІ просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити з підстав неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що для отримання бюджетного відшкодування законодавцем передбачено дві умови – фактичну сплату отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг) та обов’язковий розрахунок від’ємного значення, частина якого і підлягає бюджетному відшкодуванню.Скаржник покликається на те, що порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (в редакції, що була чинна на момент спірних правовідносин), відповідно до п.п.5.12.2якого бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), що позивачем не було враховано при поданні податкової декларації з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2006р.
Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що вказана норма звужує положення п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 ЗаконуУкраїни «Про податок на додану вартість», оскільки згідно п.п.7.7.1 вказаної статті сума податку, що підлягає сплаті (пеерахуванню) до бюджету або бюджетного відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.З наведеного, скаржник вважає, що ним правомірно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 5626587 грн., із заявленої до бюджетного відшкодування суми 12487602 грн. за даними бухгалтерського обліку платника.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити мотивуючи тим, що визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню виходячи з форми розрахунку бюджетного відшкодування, суперечить Закону України «Про податок на додану вартість», а норми Закону мають вищу юридичну силу.
Позивач зазначає, що ним виконано всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а тому відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування суми ПДВ за квітень 2006р. та прийняття оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задовольнню не підлягає з таких підстав.
Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001862302/0 від 04.08.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 5626587 грн., є зафіксований в акті перевірки №642/23-2/33129683 від 27.07.2006р. факт порушення позивачем п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме безпідставне завищення суми ПДВ, належної до відшкодування з бюджету.
Проте, такий висновок податкового органу не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.
Відповідно до п.п.7.7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, що діяла на час виникнення у позивача права на відшкодування) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. При цьому підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період (пп.7.7.3 Закону).
Судом встановлено,щопозивачем22.05.2006р.за вх.№11581до Калуської ОДПІ поданоподатковудеклараціюз податку на додану вартість за квітень 2006р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заявупро повернення бюджетного відшкодування.
Позивач в попередніх податкових періодах до квітня 2006р., в якому було заявлено бюджетне відшкодування, мав від’ємне значення.
Судом також встановлено, що спірним питанням в даному випадку є правомірність включення в рядок суми бюджетного відшкодування суми, яку платник фактично сплатив в попередніх звітних періодах, чи лише в одному попередньому звітному періоді.
Відповідно до п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що регулювала спірні правовідносини, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яку він фактично сплатив у попередньому податковому періоді, що також узгоджується із визначенням бюджетного відшкодування, наведеного в п.п.1.8 ст. 1 цього Закону, відповідно до якого бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платників податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Як встановлено п.п.4.1.1, 4.1.4 п.4.1ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Форма розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлена як додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ.Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 із наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до п.п.5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р.№166 в редакції, чиннійна момент спірних правовідносин, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
В формулюванні назви окремо взятого рядка (№3) форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування вказаний рядок називається: «(1) Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) (2) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)».
Таке формулювання суперечить абз.а) пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого бюджетному відшкодуванню підлягає частина від від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередньому податковому періоді. Тобто в Законі мова йде про фактично сплачену суму ПДВ в попередньому періоді. Вназві рядка №3 Розрахунку зазначається, що відшкодуванню підлягає не фактично сплачені суми від'ємного значення (яке в поточному періоді може утворитись за рахунок від'ємних значень декількох попередніх періодів), а лише податковий кредит попереднього податкового періоду, фактично сплачений у попередньому податковому періоді.
Оскільки назви рядків в формі згаданого Розрахунку не є правовими нормами, а існують лише для зручності заповнення відповідної форми та не породжують, не змінюють та не припиняють будь-яких правовідносин, тобто не мають юридичних наслідків, тому наведене вище формулювання назви рядка №3 згаданої форми Розрахунку не може змінювати порядок бюджетного відшкодування, що зазначене у вищезгаданому Законі.
З наведеного,суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що формулювання назви рядка № 3 Розрахунку значно звужує дію згаданого абз.а) пп.7.7.2 пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином,керуючись ч.4 ст.9 КАС України, згідно з якою у разі невідповідності нормативно-правових актів суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, колегія суддівдійшлависновку про те, що оскільки норми Закону України «Про податок на додану вартість»мають вищу юридичну силу в порівнянні із підзаконним нормативним актом, яким є Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 із наступними змінами та доповненнями, тому при наявності згаданої суперечності підлягають застосуванню норми вказаного Закону. А отже,обґрунтування висновку скаржникапро зменшення бюджетного відшкодування на підставі суперечливого формулювання рядку № 3 Розрахунку є безпідставним.
З наведеного податковим органом безпідставно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування за квітень 2006р. на суму 5626587 грн.згідно податкового повідомлення-рішення №0001862302/0від 04.08.2006р., а тому воно підставно визнано судом нечинним..
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.
Рішення суду викладено достатньо повно, з посиланням на норми законодавства та встановлені по справі обставини.
Керуючись ст. 160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргуКалуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2007р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м. Калуш до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001862302/0 від 04.08.2006р.,- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.
Головуючий: М.П.КУШНЕРИК
Судді: М.А.ПЛІШ
Р.М.ШАВЕЛЬ
Судове рішення № 1205421, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.10.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 22а-919/07. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: