Ухвала суду № 12053932, 30.09.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2010 р.                               м. Київ                                        К-20825/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Островича С.Е., Усенко Є.А.

при секретарі Бадріашвілі К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Старобешівський завод «Буддеталь»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року

у справі №2-а-17017/08

за позовом Дочірнього підприємства «Старобешівський завод «Буддеталь» (надалі –ДП «Старобешівський завод «Буддеталь»)

до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області (надалі – ДПІ у Старобешівському районі Донецької області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

           встановив:

У серпні 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання, про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182350/0 від 28.01.2008 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при проведенні перевірки податковим органом були порушені вимоги чинного законодавства. Крім того, застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції у розмірі більш ніж 50% від суми податкового зобов’язання не відповідає вимогам п.п.17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що податковим органом правомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Крім того, відповідачем по суті не оспорюються встановлені перевіркою порушення, натомість позивач вказує на процедурні порушення податковим органом, яких допустився відповідач під час складання податкового повідомлення-рішення. Також, суди попередніх інстанцій зазначили, що штрафні санкції розраховані відповідачем з дотримання вимог п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДП «Старобешівський завод «Буддеталь»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27 серпня 2009 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Старобешівський завод «Буддеталь»по справі №2-а-17017/08.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку дотримання вимог чинного законодавства по податку на додану вартість ДП «Старобешівський завод «Буддеталь»ТОВ «Донбасенергобуд»за період з 01.06.2007 року по 30.06.2007 року, про що складено акт №18/23-0/00109286 від 18.01.2008 року.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині не включення до складу податкових зобов’язань червня 2007 року сум податку на додану вартість за операціями з поставки товарів, що призвело до заниження податку у розмірі 514843,97грн., належного до сплати в бюджет та встановлено факт неподання декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року.

За наслідками проведеної перевірки, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000182350/0 від 28.01.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 772435,95грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 257591,98грн.

Як вбачається з тексту касаційної скарги, позивач не оскаржує встановлені податковим органом при проведенні перевірки порушення.

Зокрема, зазначає, що всупереч п.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року, ДПІ у Старобешівському районі Донецької області здійснило розрахунок суми фінансових санкцій та прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, без дотримання вимог цього пункту, а саме, не було складено та направлено, відповідно п.7.6., п.7.7., п.7.8., належним чином до платника податків ДП «Старобешівський завод «Буддеталь»рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за формою згідно з додатком 8 цього Порядку. Крім того, позивач вказує на те, що відповідно п.п.17.1.2 п.17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2. статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов’язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п’ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов’язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак зазначена сума штрафних (фінансових) санкцій більше ніж п’ятдесят відсотків суми податкового зобов’язання.

Слід зазначити, що судами попередніх інстанцій було вірно встановлено, що матеріалами справи підтверджуються порушення встановлені податковим органом під час перевірки, а саме, заниження позивачем податку на додану вартість на суму 514843,97грн. та неподання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року.

Щодо порушення відповідачем п.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р».

Слід зазначити, що п.7 зазначеного вище Порядку, на який посилається позивач, регулює питання щодо рішень податкового органу за формою «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства не пов’язаного з нарахуванням податків. В той час як контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Р»у відповідності до вимог п.3.2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також, слід зазначити, що штрафні (фінансові) санкції розраховані відповідачем відповідно до вимог п.п.17.1.1, п.п.17.1.2 п.17.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та не перевищують встановленого 50% розміру донарахованого основного зобов’язання.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

В подальшому, від представника позивача надійшла заява про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від позову та визнання суми податкового боргу.

Статтями 112 та 219 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право позивача відмовитися від адміністративного позову шляхом подання останнім на адресу суду письмової заяви.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 157 та статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від адміністративного позову, суд касаційної інстанції скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закриває провадження у справі.

Приписами частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд не приймає відмови від адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Оскільки дії та вимога позивача про відмову від позову не суперечать закону та не порушують будь-які права, свободи та інтереси, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за доцільне задовольнити заяву позивача: прийняти відмову від позову, скасувати судові рішення та закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 112, 157, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Прийняти відмову Дочірнього підприємства «Старобешівський завод «Буддеталь» від адміністративного позову у справі №2-а-17017/08.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року –визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі №2-а-17017/08 за позовом Дочірнього підприємства «Старобешівський завод «Буддеталь»до Державної податкової інспекції у Старобешівському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення –закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.