Рішення № 120538540, 02.07.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/6156/23

2-а/465/137/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Марків Ю.С.,

з участю секретаря судових засідань Мучинської Ю.О.,

представника позивача Ладанівської Н.І.,

представника відповідача Шпакової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В :

Представник директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" Тимошука Євгена Васильовича - адвокат Ладанівська Н.І. звернулася до Франківського районного суду м.Львова з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

Позов мотивує тим, що 12.04.2023 інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Суряком С.І. в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування, та сформоване повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ №00363353, відповідно до якого водій транспортного засобу марки транспортного засобу BMW Ix3, номерний знак НОМЕР_1 , о 13:00:38 12.04.2023 на вулиці Самійленка, 9 у м. Львові здійснив зупинку в місцях зустрічного роз?їзду або об?їзду транспортного засобу, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, чим порушив п. 15.9 «ж» Правил дорожнього руху України. Вказує, що вищевказаного правопорушення не вчиняв, оскільки його автомобіль не створював перешкод, а також не підтверджується факт зупинки автомобіля позивача у місці де неможливий зустрічний роз`їзд або об`зд автомобіля.

Враховуючи вищевикладене, із урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1288471185 від 17.05.2023 року і закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути з відповідача судові витрати.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача до суду надійшов відзив, у якому зазначається, що зміст позовної заяви не відповідає фактичним обставинам. Вказала, що транспортний засіб був розміщений в межах смуги попутного напрямку проїзної частини, що унеможливлювало рух інших транспортних засобів, та для належного об`їзду автомобіля позивача, іншим водіям потрібно здійснювати виїзд на смугу зустрічного руху. Зазначає, що доказом у справі про адміністративне правопорушення, що зафіксоване в режимі фотозйомки є матеріали фотофіксації такого правопорушення. Вважає, що підстав для звільнення від адміністративної відповідальності немає, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила такий задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову, просила відмовити у такому в повному обсязі.

Суд,заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою інспектора з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Суряком С.І. серії РАП №1288471185 від 17.05.2023 до повідомлення серії ЛВ №00363353 від 12.04.2023 року керівника ТОВ "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

За змістом даної постанови, ОСОБА_1 , 12 квітня 2023 року о 13 год. 00 хв., будучи водієм транспортного засобу "BMW IX3", д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку за адресою - м.Львів, вул.Самійленка В., 9, чим порушив вимоги п.п.Ж п.15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху.

Транспортний засіб "BMW IX3", д.н.з. НОМЕР_1 належить ТОВ "ВТ Тех Сервіс", що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 27.04.2022.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №43514005 від 30.08.2021 ОСОБА_1 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс".

Інспектором здійснено фото правопорушення. Копії фотоматеріалів долучено до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підпунктом "ж" п.15.9 Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка забороняється у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився

Частиною 3 ст. 122 КУпАП, за якою притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, передбачено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

З наданого скрін-шоту з офіційного веб-сайту відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради вбачається, що згідно повідомлення/постанови ЛВ №00363353. неможливо здійснити роз`їзд або об`їзд транспортним засобам.

Разом з тим на замовлення представника позивача, Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС виконано судово інженерно-транспортне дослідження.

На вирішення дослідження поставлено питання: - чи допустив водій припаркованого транспортного засобу BMW IX3 (номерний знак НОМЕР_1 ) за описаних в заяві вихідних даних, порушення вимоги підпункту ж) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху в частині заборони купинки у місцях, де буде неможливим рустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу?

Згідно долученого до матеріалів справи висновку експертного дослідження №ЕД-19/114-24/5159-ІТ від 27.03.2024 року за результатами судової інженерно-транспортного дослідження, встановлено що у викладеній дорожній ситуації дії водія автомобіля BMW не суперечили вимогам п.15.9 ж) Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім цього, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 122 КУпАП, не спростовано висновків, викладених у висновку експертного дослідження №ЕД-19/114-24/5159-ІТ від 27.03.2024 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням норм законодавства, без належних та допустимих доказів, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат за проведення експертного досліження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом третім ч.3 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За приписами ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 КАС передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 по справі №712/4126/22 (провадження № 14-123цс23) щодо відшкодування витрат за проведення експертизи дійшла наступних висновків: «… Витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132, КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.

Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи було вирішення питання правомірності винесення інспектором оскаржуваної постанови серії РАП №1288471185 від 17.05.2023 року про притягнення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП за порушення ним п.п "ж" п.15.9 ПДР.

Стороною позивача надано суду висновок експертного дослідження №ЕД-19/114-24/5159-ІТ від 27.03.2024 року за результатами судової інженерно-транспортного дослідження, яким встановлено, що у викладеній дорожній ситуації дії водія автомобіля BMW не суперечили вимогам п.15.9 ж) Правил дорожнього руху.

На підтвердження понесених витрат на проведення вказаного експертного дослідження стороною позивача надано рахунок-фактуру №24-59 від 08.03.2024 та платіжну інструкцію №0.0.3518237241.1 від 10.03.2024, з якої вбачається, що представником позивача сплачено 2271,84 грн. на рахунок НДЕКЦ ГУ МВС у Львівській області.

Суд зауважує, що експертиза була проведена з метою спростування фактів, викладених у оскаржуваній постанові, що зумовлено змістом спірних правовідносин та необхідністю підтвердження доводів позову про помилковість висновків відповідача щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху.

До того ж, суд зазначає, що зазначений висновок експерта враховано судом при вирішенні справи по суті як доказ відповідно до статті 72 КАС України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат на підготовку висновку експертного дослідження на замовлення сторони в сумі 2271,84 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено акт надання послуг №11 від 02.04.2024 року, відповідно до якого вбачається, що адвокатським бюро "Тимошук і партнери" надано послугу з надання правової допомоги згідно договору №01-15/02/2023 від 15.02.2023 у справі 465/6156/23 у Франківському районному суді м.Львова. Загальна вартість наданих послуг становить 3000 грн.

Факт сплати позивачем наданих послуг у розмірі 3000,00 грн. підтверджується платіжною інструкцією №9337-9693-3283-9301 від 02.04.2024.

Враховуючи категорію даної справи, обсяг послуг, наданих адвокатом, а також пропорційність, розумність та співмірність розміру судових витрат до предмета спору, кількість судових засідань, у яких брав участь представник позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача з відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції 3000,00 гривень судових витрат на правову допомогу.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Окрім цього, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, яка є обов`язковою для застосування суду.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 536,80 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

У Х В А Л И В :

Позов директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки та закриття провадження у справі - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №1288471185 від 17.05.2023 року про притягнення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської радина користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської радина користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертизи в розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят однієї) гривні 84 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Тех Сервіс" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 44448833, адреса: м.Львів, пл.Ринок, буд.1.

Повний текст рішення виготовлено 05.07.2024.

Cуддя Марків Ю.С.