Рішення № 120538311, 23.07.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3137/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2024 року головуючий суддя Залізничного районногосуду м.Львова БориславськийЮ.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

позивач ЛМКП «Львівводоканал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у якому просить стягнути солідарно із відповідачів заборгованості за надані послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (за особовим рахунком НОМЕР_1 ) на загальну суму 6342 грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі користуються наданими позивачем послугами централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, однак не оплачують таких, внаслідок чого за адресою місця реєстрації та проживання відповідачів АДРЕСА_1 утворилась заборгованість. Відтак, просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23.05.2024 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику сторін/. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, роз`яснено ст. 178, 193 ЦПК України.

Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи судом, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачам двічі разом із позовною заявою та додатками за місцем реєстрації їх місця проживання, однак поштові відправлення повернуто суду за закінченням терміну зберігання.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Таким чином, у вказаний строк відповідачі не подали суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не повідомили.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ч. 1, 3 ст.9Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Пунктом 5 ч. 2 ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані уквартирі АДРЕСА_2 ,власником якоїє ОСОБА_1 ,що стверджуєтьсякопією довідки№ 1з місцяпроживання просклад сім`їі реєстраціїта інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату послуги за централізоване постачання холодної води та водовідведення по особовому рахунку НОМЕР_2 відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з червня 2020 р. по березень 2024 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої станом на 25.03.2024 року становить 10736,84 грн.

Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату за абонентське обслуговування постачання води по особовому рахунку НОМЕР_2 відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з березня 2022 р. по березень 2024 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої станом на 25.03.2024 року становить 530,68 грн.

Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату за абонентське обслуговування відведення води по особовому рахунку НОМЕР_2 відповідачі допустили виникнення заборгованості за період з березня 2022 р. по березень 2024 р. за адресою АДРЕСА_1 , розмір якої станом на 25.03.2024 року становить 326,68 грн.

Позивачем 14.02.2024 року на адресу споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 надіслано досудове повідомлення з вимогою про оплату боргу за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 11414 станом на 01.02.2024 року.

Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.22Закону України«Про питнуводу тапитне водопостачання» споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту користування цими послугами.

При цьому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).

Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цьогоЗакону:кожним співвласникомбагатоквартирного будинкусамостійно (індивідуальнийдоговір);від іменіта зарахунок усіхспіввласників багатоквартирногобудинку управителемабо іншоюуповноваженою співвласникамиособою (колективнийдоговір);об`єднанням співвласниківбагатоквартирного будинкуабо іншоююридичною особою,яка об`єднуєвсіх співвласниківтакого будинкута вїхніх інтересахукладає відповіднийдоговір пронадання комунальнихпослуг,як колективнимспоживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до п. 3 прикінцевих таперехідних положеньЗакону України«Про житлово-комунальніпослуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Згідно висновку Верховного суду України викладеного у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Відтак, законодавством передбачено обов`язок відповідачів здійснити оплату послуг, які вони фактично отримали як споживачі.

Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачам послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, відповідачами суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.

Відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не представили суду свого розрахунку щодо оплати за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, надані ЛМКП «Львівводоканал» та мали обов`язок, як споживачі таких послуг, оплатити їх вартість у повному розмірі розрахованому на підставі діючих тарифів, а тому, оскільки відповідачами допущено утворення заборгованості у розмірі 6342 грн., а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути порівно судовий збір сплачений позивачем при поданні позову до суду у розмірі 3028,00 гривень.

Керуючись ст. 67, 68 ЖК України, ст. 1, 7, 9, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268,274,275,279 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позовну заявуЛьвівського міськогокомунального підприємства«Львівводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованостіпро стягненнязаборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» в м. Львові МФО 320478, ЄДРПОУ 03348471 заборгованість у розмірі 6342 /шість тисяч триста сорок дві/ гривні 81 копійка боргу.

Стягнути порівно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» в м. Львові МФО 320478, ЄДРПОУ 03348471 понесені судові витрати у розмірі 3028,00 /три тисячі двадцять вісім/ гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або у строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.

Текст судового рішення складено 23.07.2024 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.