Рішення № 12053102, 05.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

05.11.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

04 листопада 2010 року Справа № 12/65

Позивач:Приватне підприємство "Баядера",

юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601

поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026

Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3343,23 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: Зінченко Є.В. довіреність № б/н від 31.07.2010 представник

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2664 грн. 02 коп. боргу за поставлений товар та 679 грн. 21 коп. штрафу за неналежне виконання зобов"язань, згідно Договору поставки № 1886 від 01.01.2010 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1785317 від 09.10.2010 року, але повноважного представника в судове засідання не направив, документів, витребуваних ухвалою суду від 07.10.2010 року суду не надав. Заяв та клопотань від відповідача на дату розгляду справи до суду не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Також в судовому засіданні представник позивача, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 679,21 грн. штрафу у звязку з врегулюванням спору в цій частині.

Суд роз'яснив наслідки відмови від стягнення штрафних санкцій. Наслідки відмови від стягнення штрафних санкцій представнику позивача зрозумілі.

Суд прийняв відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 679,21 грн. штрафу, оскільки це є правом сторони, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні судом було здійснено огляд оригіналу договору поставки № 1886 від 01.01.2010 р. та видаткових накладних № 540763 та № 5345826.

В поданих письмових поясненнях представник позивача зазначив, що позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 3574,02 грн. З урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати на суму 910 грн., сума боргу станом на 04.11.2010 року складає 2664,02 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Враховуючи, що позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 679,21 грн. штрафу, і відмова прийнята судом, провадження у справі в частині стягнення 679,21 грн. штрафу підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівліпродажу передає або зобовязується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Згідно видаткової накладної № 534582 від 28.12.2009 року позивач передав відповідачу товар на суму 2223,42 грн.

Єдиний письмовий договір на купівлю-продаж товару на 2009р. між сторонами не укладався.

Як вбачається із матеріалів справи , сторонами у видатковій накладній на відпуск п товару вказана їх вартість та кількість.

Таким чином, угоди купівлі продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, були укладені між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Строк оплати отриманого товару по вказаній накладній сторонами визначено не було.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін). Якщо сторонами не визначено строк виконання зобов'язання, то кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, а боржник зобов'язаний виконати вимогу кредитора на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги кредитором.

15.02.10р. позивачем була вручена відповідачу вимога про оплату отриманих товарів по видатковій накладній № 534582 від 28.12.09р., що підтверджується підписом представника відповідача на вимозі.

Відповідно вимогу позивача відповідач зобов”язаний був виконати до 22.02.10р.

01.01.2010 року між сторонами було укладено договір поставки № 1886, відповідно до п. 1.1. якого сторони визначили, що постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання передати, а покупець (відповідач) зобовязується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання на умовах, визначених в Договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

На виконання умов договору поставки № 1886 від 01.01.2010 року, позивач згідно видаткової накладної № 540763 від 22.01.2010 року передав товар на суму 1350,60 грн.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору, розрахунки за товар здійснюються за кожною постановленою партією товару, шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 21 календарного дня з дати поставки партії товару.

Таким чином, по видатковій накладній № 540763 від 22.01.2010 року на суму 1350,60 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк до 12.02.2010 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи позивач взяті на себе зобовязання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково в сумі 910 грн.: 27.01.2010 року сплачено 200 грн., 02.02.2010 року 310 грн., 05.02.2010 року 200 грн., 10.03.2010 року 200 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків, копії яких додано до матеріалів справи.

Заборгованість на дату предявлення позову становила 2664 грн. 02 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався та позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 2664 грн. 02 коп. боргу , провадження у справі в частині стягнення 679 грн. 21 коп. штрафу підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 81 грн.28 коп. витрат по сплаті держмита та 188,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 202,525, 526, 530,626,655, Цивільного кодексу України, ст.ст.179,181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49,75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення 679 грн. 21 коп. штрафу припинити.

2.Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, дані про банківські рахунки відсутні) на користь Приватного підприємства "Баядера", юридична адреса: вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601, поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026 (р/р 26009935000301 в Чернігівській обласній філії „Укрсоцбанку”, МФО 353014, ОКПО 13491057, іпн. № 134910505038, св-во № 05993082) 2664 грн. 02 коп. боргу, 81 грн. 28 коп. державного мита та 188,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М.Лавриненко