Рішення № 12053072, 26.04.2010, Господарський суд Чернігівської області

26.04.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 698166

просп. Миру , 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 26 ” квітня 2010 року справа № 7/162/8 (12/182/23-12/198/24)

Позивач: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз",

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1). Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1;

2). Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”

01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6;

3). Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”,

01021, м. Київ, вул. Узвіз Кловський, 9/1;

Відповідач:          Державне підприємство "Новоборовицький спиртовий завод",

вул. Заводська, 11, с. Нові Боровичі, Щорський район, Чернігівська область, 15214

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1).Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіонпостач"

04070, м. Київ, вул. Іллінська,12

01023, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 39/41,оф. 806

2). Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго”,

01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, Басейна, 1/3-2, оф. G-1;

Про стягнення 286746,02 грн.

                                                                                Суддя                     Н.О.Скорик

Представники сторін:

від позивача: Черниньська Л.М. довіреність № 18/21 від 06.01.2010 р. представник

від позивача: Савченко С.В. довіреність № 18/2308 від 24.12.2009 р. представник

третя особа 1 на стороні позивача: Вознюк Є.В. –дов. № 93/10 від 28.12.2009 р.

третя особа 2 на стороні позивача: Чеботарьова І.Г. довіреність № 14-73 від 19.03.2010 р. представник

третя особа 3 на стороні позивача: не з’явився

від відповідача: Костирко Ю.В. довіреність № 1 від 20.04.2010 р. представник

від третьої особи 1 на стороні відповідача : не з’явився

від третьої особи 2 на стороні відповідача : не з’явився

Суть спору:

          Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" (позивач) подано позов до Державного підприємства "Новоборовицький спиртзавод" (відповідач) про стягнення 226966 грн. 73 коп. боргу, 14298 грн. 90 коп. витрат від знецінення грошей на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 09.04.08р. по 30.09.08р., 3898 грн. 85 коп. 3% річних з прострочення платежу за період з 09.04.08р. про 03.11.08р., 25693 грн. 87 коп. пені за прострочення виконання зобов’язання за період з 09.04.08р. по 09.10.08р. та 15887 грн. 67 коп. штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості, згідно Договору № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 року.

          Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що газ був йому поставлений в березні 2008 р. ТОВ ?Міжрегіонпостач? відповідно до укладеного договору та оплачено відповідачем, що відповідно до п. 1 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2003 року № 1958, встановлено механізм здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу під час його переміщення через митний кордон України. Зазначеним пунктом також визначено поняття „тимчасова декларація”, на підставі якої газ пропускається через митний кордон України в спрощеному порядку для вільного обігу. Так тимчасова митна декларація нарівні з вантажною митною декларацією та періодичною митною декларацією є підставою для переміщення природного газу через митний кордон України. Якщо переміщення газу на підставі тимчасової декларації, періодичної митної декларації або вантажної митної декларації не відбулося, ці декларації анулюються в установленому Держмитслужбою порядку. Відомостей про анулювання митний декларацій № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 року і № 124000002/8/001012 від 28.02.08р. Відповідач також посилається та те, що в листі ДМСУ від 12.02.2008 року № 10/2-2/270, визначено, що тимчасова митна декларація сама по собі є лише дозволом митного органу на переміщення товарів через митний кордон України.

Третя особа 1 на стороні позивача - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в поданих в судове засідання 20.01.2008 року письмових поясненнях посилається на ту обставину, що відповідно до абзацу 2 постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 року „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”, з 01.03.2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією України „Нафтогаз України” та її Дочірньою компанією „Газ України” за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу. При цьому третя особа 1 на стороні позивача стверджує, що Дочірня компанія "Газ України" передала для подальшої реалізації ВАТ „Чернігівгаз” для потреб промислових споживачів у травні 2008 року з ресурсу березня 2008 року 1532,812 тис.куб.м. природного газу, в доказ чого надає копію акту приймання-передачі газу від 31.05.2008 року, атакож пояснює, що згідно ОДУ ДК „Укртрансгаз” ліміти для потреб підприємства ДП „Новоборовицький спиртовий завод” виділялись з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.

Третя особа 2 на стороні позивача - Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” з позовними вимогами погоджується та зазначає, що оскільки НАК „Нафтогаз України”, починаючи з 01.03.2008 року є єдиним на території України імпортером природного газу та відповідно до укладених контрактів, повинна вчасно та в повній мірі розраховуватись з постачальником за отриманий газ, Компанія зацікавлена в тому, щоб споживачі природного газу розраховувались з дочірніми підприємствами компанії, підприємствами по газопостачанню та газифікації у встановлені договорами поставки строки.

Третя особа 2 на стороні позивача також стверджує, що що ліміт природного газу на березень 2008 року для ДП „Новоборовицький спиртзавод” було виділено з ресурсів НАК „Нафтогаз України” через її Дочірню компанію „Газ України. Крім того зазначила, що відповідно до акту № 3 від 10.04.2008 року технічного приймання газу за березень 2008 року весь природний газ, що надійшов на кордон України у березні 2008 року, був переданий (розподілений) лише для НАК „Нафтогаз України”, а не для будь-якого іншого постачальника. Безпосереднім власником ресурсу імпортованого природного газу, призначеного для реалізації промисловим підприємствам України, у березні 2008 року була лише НАК „Нафтогаз України” та її Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, якій цей обсяг газу був переданий.

Об’єднане диспетчерське управління Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в письмових поясненнях зазначило, що станом на січень 2009 р. та лютий 2009 р. не має документального підтвердження наявності у ВАТ „Чернігівгаз” обсягів природного газу для оформлення поставки ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року, оскільки невідомо чи отримувало ВАТ „Чернігівгаз” від ДК „Газ України” природний газ з ресурсів НАК „Нафтогаз України” для реалізації ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року. В умовах, що склалися, Об’єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” не може достовірно назвати підприємство, яке здійснило поставку газу ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року до вирішення питання щодо розподілу природного газу між НАК „Нафтогаз України” та ЗАТ „УКРГАЗ-ЕНЕРГО” та стверджує, що в березні 2008 р. не оформлялось актами відбору із ПСГ Дочірньої компанії ?Укртарансгаз? газ Закритого акціонерного товариства ?Укргазенерго? та Дочірньої компанії ?Газ України?.

В поясненнях від 19.01.2009 р. № 08/04 Закрите акціонерне товариство "Укргазенерго” вказує на ту обставину, що Закритим акціонерним товариством повністю виконано зобов’язання перед ТОВ „Міжрегіонпостач” по договору поставки природного газу № 392/77/П(р)-07 від 27.06.2007 року, реалізовувало природний газ отриманий за зовнішньо-економічними контрактами, відповідно ЗАТ "Укргазенерго” та не мало потреби у відборі природного газу з ПСГ ДК „Укртрансгаз”.

          ТОВ „ Міжрегіонопостач” –третя особа 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в письмових поясненнях по справі вказує на те, що між ним та ДП „Новоборовицький спиртзавод” було укладено договір на постачання газу. Вказаний обсяг газу ними було отримано з ресурсів ЗАТ „ Укргаз –Енерго”, і в межах виділених лімітів ТОВ „ Міжрегіонопостач” поставка газу була здійснена ДП „Новоборовицький спиртзавод”, за який відповідач розрахувався в повному обсязі з ТОВ „ Міжрегіонопостач”.

          Відповідачем заявлено клопотання про зупинення розгляду даної справи до винесення рішення Київським апеляційним господарським судом за позовом Закритого акціонерного товариства ?Укргаз –Енерго? до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування пункту 2 постанови ?Про реалізацію імпортованого природного газу на території України? від 05.03.2008 р. № 163.

          Позивач та треті особи на стороні позивача проти клопотання заперечують.

          Клопотання відповідача відхилено судом, оскільки господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

          Суд вважає, що розгляд даної справи не є неможливим без вирішення спору по вищезазначеному адміністративному позову. При цьому відповідач не довів, що результат рішення по зазначеному адміністративному позову вплине на його права і обов?язки. Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2008 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2009 р. ДП ?Новоборовицький спиртовий завод? не є по цій справі а ні стороною, а ні третьою особою.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків , зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації ?Чернігівгаз? (позивачем) та Державним підприємством ?Новоборовицький спиртовий завод? (відповідачем) було укладено договір поставки природного газу в 2008 році № 01-ПР-Щ/196.

          Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1. договору, в разі підтвердження ресурсу природного газу постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ.

У відповідності до п.1.2 договору, постачальник передає за цим договором газ імпортного походження, отриманий за договором поставки природного газу між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та постачальником.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили обсяг газу, який підлягає передачі в березні 2008 році в обсязі 200 тис. куб.м.

Відповідно до п. 3.9. договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцю у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між постачальником та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Акт приймання-передачі обсягів споживання природного газу з вказаними нарахуваннями сторони підписують до 2 числа місяця наступного за звітним ( п.3.11. договору).

Пунктом 5.1. Договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196, сторони визначили, що ціна 1000,0куб.м.газу, згідно Постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 року складає 934,70 грн., крім того ПДВ –186,94 грн., тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕ № 818 від 21.06.2007 року –30,60 грн., крім того ПДВ –6,12 грн., цільова надбавка 4% згідно Постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 року., 37,39 грн. крім того ПДВ –7,48 грн. Вартість транспортування 1000,0куб.м.газу магістральними мережами, згідно постанови НКРЕ № 775 від 21.06.2007 року становить: 30,70 грн., крім того ПДВ –6,14 грн. Разом до сплати за 1000,0куб.м.газу –1240,07 грн., в т.ч. ПДВ –206,68 грн.

          Пунктом 5.2. договору сторони узгодили, що ціна на газ, що вказана в даному договорі , змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов’язковою для сторін за даним договором з моменту введення в дію без укладання додаткової угоди до договору.

          Відповідно до ст..526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

          Як встановлено матеріалами справи позивач виконав взяті на себе зобов’язання та поставив відповідачу у березні 2008р. природний газ в обсязі 183,028тс.куб.метрів газу на загальну суму 226966 грн. 73 коп.

Обсяг газу, який було передано позивачем відповідачеві в березні 2008р. підтверджується актом приймання –передачі протранспортованого природного газу за березень 2008 року, який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками.

01.07.2008 р. ВАТ ?Чернігівгаз? складено акт прийому –передачі природного газу, за яким ВАТ ?Чернігівгаз? передало, а ДП ?Новоборовицький спиртовий завод? прийняло імпортований природний газ за договором (а.с. 15 т.1) в обсязі 183,028 тис. куб.м. на суму 226966,73 грн. Даний акт підписаний заступником голови правління ВАТ ?Чернігівгаз? та скріплений печаткою підприємства та 15.08.08р. був направлений відповідачеві разом з рахунком фактурою № СФгаз -08155 від 01.07.08р. на суму 226966 грн. 73 коп. та листом керівнику з вимогою здійснити оплату спожитого у березні 2008р., що підтверджується фіскальним чеком від 15.08.08р. та описом вкладень в цінний лист, копії яких додані до матеріалів справ.

В порушення п.п.3.9 та 3.11 договору, відповідач акт приймання - передачі газу за березень 2008р. не підписав.

Пунктом 6.1. договору № 01 –ПР –Щ/196 від 01.03.2008 р. сторони визначили порядок оплати спожитого природного газу, а саме: оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника вартості запланованих на наступний місяць обсягів газу за наступним графіком:

-          до 17 числа місяця, що передує місяцю поставки –100% вартості запланованих обсягів газоспоживання на наступний місяць. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 8 числа місяця, наступного за звітним, таким чином: якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати є меншою ніж вартість природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу, то покупець сплачує різницю на розрахунковий рахунок постачальника.

          -          якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість природного газу в акті приймання-передачі природного газу надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата за постачання природного газу на поточний місяць. Оплата за березень 2008 року здійснюється покупцем шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу, запланованих для поставки в березні, протягом двох банківських днів з моменту укладення цього Договору.

          Пунктом 11.1. договору №01 –ПР –Щ /196 від 01.03.2008 р. передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, які виникли з 01 березня 2008 р. до 31. березня 2008 р. включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Відповідач попередню оплату за газ, який підлягав поставці в березні 2008р. не здійснив і не міг здійснити, оскільки передплата за умовами договору (п. 6.1. договору) № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 р. передбачалась до сплати тоді, коли договірні відносини між сторонами ще не виникли, що суперечить законодавству та п. 11.1. договору між сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки поставка газу позивачем здійснювалась без отримання суми попередньої оплати, акт приймання –передачі не підписаний відповідачем, що унеможливлює визначення дати проведення остаточного розрахунку (п. 6.1. договору), а тому суд доходить висновку, що сторонами не визначено кінцевий строк оплати газу, поставленого без отримання суми попередньої оплати.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов’язаний був розрахуватись за спожитий природний газ протягом семи днів з моменту пред?явлення позивачем 15.08.08р. вимоги, з врахуванням поштового перебігу, тобто до 25.08.08р. включно.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу своєчасно не виконав, заборгованість за спожитий природний газ в березні 2008р. становить 226966 грн. 73 коп.

          Відмовляючись виконувати зобов’язання по сплаті 226966,73 грн., що становить вартість 183,028 тис. куб.м. природного газу, відповідач посилається на те, що ВАТ ?Чернігівгаз? свої зобов’язання по поставці природного газу у березні 2008 р. не виконало, а газ був поставлений відповідачу ТОВ ?Міжрегіонпостач? відповідно до укладеного з ним договору.

          Посилання відповідача та третіх осіб ТОВ "Міжрегіонпостач" і ЗАТ „ Укргаз –Енерго” на те, що постачальником природного газу в березні 2008р. для ДП „Новоборовицький спиртзавод” здійснювалось ТОВ "Міжрегіонпостач" з ресурсів ЗАТ „Укргаз –Енерго”, відповідно до договору постачання природного газу № 07\08 від 21.12.07р. та на те, що відповідачем були проведені розрахунки за спожитий природний газ в повному обсязі, не можуть бути взяті до уваги судом як доказ для звільнення відповідача від зобов?язання по оплаті перед позивачем (ВАТ ?Чернігівгаз?) на підставі слідуючого:

Так, 27 червня 2007р. між ТОВ "Міжрегіонпостач” та ЗАТ „ Укргаз –Енерго” було укладено договір № 392\77\П(р)-07 поставки природного газу та додаткова угода № 9 від 22.02.08р. до договору 392\77\П(р)-07 поставки природного газу , відповідно до яких ЗАТ „ Укргаз –Енерго” взяло на себе зобов’язання поставити ТОВ "Міжрегіонпостач” у березні 2008р. 29 000000 ку.м.газу. 31.03.08р. були підписані акти приймання передачі газу в березні 2008р. в обсязі 456,597 тис.куб.метрів та в обсязі 21357,173 тис.куб.м.між ТОВ "Міжрегіонпостач” та ЗАТ „ Укргаз –Енерго”.

21.12.07р. між ДП „Новоборовицький спиртзавод” та ТОВ "Міжрегіонпостач” було укладено договір № 07\08 постачання природного газу та додаткова угода № 3 від 26.02.0р. до договору № 07\08 постачання природного газу, згідно яких "Міжрегіонпостач” взяло на себе зобов’язання поставити ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008р. природний газ в об’ємі 100 тис.куб.метрів з ресурсів ЗАТ „ Укргаз –Енерго”.

ДП „Новоборовицький спиртзавод” та ТОВ "Міжрегіонпостач” було підписано акт приймання передачі природного газу від 31.03.08р. на суму 234653,9 грн., в якому вказано, що ДП „Новоборовицький спиртзавод” отримало природний газ в березні 2008р. з ресурсів ЗАТ „ Укргаз –Енерго”.

Відповідно до умов вказаного договору, ДП „Новоборовицький спиртзавод” здійснило ТОВ "Міжрегіонпостач” оплату природного газу в сумі 234653,9 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 232 від 31.03.08р. на суму 160000 грн. № 184 від 20.03.08р. на суму 150000 грн., доданих до матеріалів справи.

Таким чином, відповідачем укладено два договори поставки природного газу у березні 2008 р. з двома постачальниками : ВАТ ?Чернігівгаз? та ТОВ ?Міжрегіонпостач? кожен з яких стверджує, що саме він здійснив поставку газу відповідачу у березні 2008 р.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Таким чином із аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що право поставки товару належить власнику товару.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 року „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”, було постановлено, що з 01.03.2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією України „Нафтогаз України” та її дочірньою компанією „Газ України” за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу, тобто єдиним постачальником природного газу в Україні визначено Національну акціонерну компанію України „Нафтогаз України” та її Дочірню компанію „Газ України”.

          Статтею 6 Закону України „ Про нафту і газ” визначено, що Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

          Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про забезпечення споживачів природним газом” від 27 грудня 2001 р. N 1729, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 41 від 06.01.08р., визначено, що потреба в природному газі всіх категорій споживачів за виключенням населення, забезпечується з імпортних ресурсів газу Н АК „Нафтогаз України” .

Пунктом 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, визначено, що Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” є суб’єктом господарювання, що розробляє на кожний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.

          Указом Президента від 14.02.2008р. № 122\2008 „ Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.02.08р. „Про заходи щодо стабілізації фінансового стану НАК „Нафтогаз України” та ситуації на ринку природного газу НАК „Нафтогаз України” визнано головним уповноваженим суб’єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів , у томі числі промислових.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 163 визначено, що з 1 січня 2008 р. центрально - та середньоазійський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від компанії "РосУкрЕнерго АГ", використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. N 57 ; з 1 березня 2008 р. імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її Дочірньою компанією "Газ України" за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" визначена єдиним імпортером природного газу на території України, та на неї чинним законодавством покладено обов’язок розробки та складання розрахункового (планового) балансу надходження та розподілу природного газу в Україні та вирішення питання щодо включення такого балансу планових розподілів обсягів, що надаються постачальниками природного газу.

14.03.2008р. між НАК „Нафтогаз України” (покупець) та компанією RosUkrEnergo AG (продавець) укладено контракт №14/198/08 купівлі-продажу природного газу (арк.с. 122 т.2), за умовами якого продавець бере на себе зобов’язання передати, а покупець –прийняти в період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2008р. природний газ на умовах DAF границя Російської Федерації/України та/або Республіка Бєларусь/Україна („Інкотермс”-2000) в пунктах поставки в кількості 49,8 млрд. куб.м. та оплатити його на умовах даного контракту.

Поставка газу підтверджується актом № 03/08- RUE від 23.04.2008 року, актом № 3 від 10.04.08р. та актом № 3 технічного приймання газу за 2008р. від 10.04.08р., які підписані представниками НАК „ Нафтогаз України”, ВАТ „Газпром”, компанії "ROSUKRENERGO AG", та ДК „Укртрансгаз” НАК „ Нафтогаз України” , яке підтвердило технічне приймання газу в обсязі 5280698906 куб.м., призначеного покупцю, у свої газотранспортні мережі.

Митне оформлення вказаного газу було здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями № 124000002\9\020004 від 29.01.09р. та № 124000002\9\020010 від 12.02.09р., що підтверджується копіями вказаних митних декларацій доданих до матеріалів справи та письмовими поясненнями, наданими Державною Митною службою України від 15.04.09р.,в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, на виконання ухвали господарського суду від 19.03.09р. по справі № 12\182\23-12\198\24.

18.03.2009 року між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (постачальник) та Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (покупець) був укладений договір поставки природного газу промисловим споживачам № 06/08-44. Відповідно до вказаного договору НАК „Нафтогаз України” передав, а ДК „Газ України” прийняв з ресурсів березня 2008 року для потреб промислових споживачів імпортний природний газ на загальну суму 50537757,84 грн., що підтверджується підписаним актом № 03\08-НГУ-ІМП\П-8 приймання-передачі природного газу від 31 травня 2008р., копія якого додана до матеріалів справи.

          В свою чергу , 26.03.08р. між ДК „Газ України” та ВАТ Чернігівгаз”, було укладено договір № 06\08-427 поставки газу для реалізації промисловим споживачам та додаткові угоди до нього від 31.03.08р. та 30.05.08р., згідно яких ВАТ „Чернігівгаз” отримало від ДК „Газ України” імпортний газ з ресурсу березня 2008р. в обсязі 1532,812 тис.м.куб. на суму 1775732,06 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом приймання передачі природного газу від 31.05.08р., копія якого додана до матеріалів справи.

          Відповідно до наданих ВАТ „ Чернігівгаз” на лютий та березень 2008р. лімітів природного газу для промисловості та реєстру фактично про транспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „ Чернігівгаз” підприємствам, що уклали договори з ВАТ „ Чернігівгаз” з ресурсу ДК „ Газ України” в березні 2008р., ДП „ Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008р. було поставлено 183,028 тис.куб.м. імпортного природного газу з ресурсу ДК „ Газ України”.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України „Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік” від 9 січня 2008 р. N 57-р, було затверджено прогнозований баланс надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, до якого було також включено також імпортний газ в обсязі 55000 млн. куб.метрів, в тому числі для споживачів України 5842| млн. куб.метрів.

НАК „Нафтогаз України”, згідно п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, було також затверджено розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу по Україні на березень 2008р.

          Ні в прогнозованому балансі надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України „Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік” від 9 січня 2008 р. N 57-р, ні в розрахунковому балансі надходження та розподілу природного газу по Україні на березень 2008р., затвердженому НАК „Нафтогаз України”, не включено ресурс імпортного газу на березень 2008р. ЗАТ „ Укргаз- Енерго”.

Відповідно до листа Державної митної служби України від 15.04.2009р. протягом березня 2008р. єдиним імпортером (отримувачем) природного газу, що ввозився в Україну, була Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”. Митне оформлення імпортованих НАК „Нафтогаз України” в березні 2008р. 5280698,906 тис.куб.м. природного газу здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями №124000002/9/020004 від 29.01.2009р. та №124000002/9/020010 від 12.02.2009р.

В листі також відмічено, що „Зазначена інформація підтверджується офіційно наданими до митниці загальним актом прийняття-передачі газу перевізниками №3 від 10.04.08 та актом технічного приймання газу за березень 2008 року №3 від 10.04.08, підписаного представниками постачальника „RosUkrEnergo AG”, перевізника ДК „Укртрансгаз” та імпортера НАК „Нафтогаз України”.

Крім того в листі зазначено, що тимчасові декларації №124000002/8/001012 від 28.02.2008р. та №124000002/8/001013 від 29.02.08 оформлені Енергетичною регіональною митницею відповідно до вимог Митного кодексу України та Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1958, є виключно дозволом митного органу на фактичне переміщення природного газу в Україну та не містять відомостей про фактично переміщений обсяг газу.

За таких обставин, саме НАК „Нафтогаз України” є власником придбаного ним у березні 2008 природного газу у компанії „RosUkrEnergo AG” за контрактом №14/198/08 від 14.03.2008р., який він поставив ДК „Газ України” відповідно до договору №06/08-44 від 18.03.2008р., який, в свою чергу, поставив газ ВАТ „Чернігівгаз” по договору №06/08-427 від 26.03.2008р.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що саме ВАТ „Чернігівгаз”, набувши право власності на товар (газ), придбаний ним у ДК „Газ України” на підставі договору №06/08-44 від 18.03.2008р., здійснило поставку природного газу відповідачу у березні 2008р. на виконання укладеного між ними договору.

У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          ЗАТ „Укргаз-Енерго” не надав доказів, які підтверджували б факт виникнення між ним та компанією "ROSUKRENERGO AG" правовідносин щодо поставки імпортного природного газу в березні 2008р. на територію України.

          Надані ТОВ „Міжрегіонпостач” та ЗАТ „Укргаз-Енерго” акт надходження та фактичного розподілу обсягів природного газу з ресурсу ЗАТ „ Укргаз- Енерго” за березень 2008р. та реєстр фактично про транспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „ Чернігівгаз” підприємствам, що уклали договори з ТОВ „Міжрегіонпостач” з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго” в березні 2008р., в яких вказано про те, що ДП „ Новоборовицький спиртзавод” рипмав від ТОВ „ Міжрегіонтпостач” 183,028 тис.куб.метрів газу в березні 2008р. з ресурсу ЗАТ „ Укргаз –Енерго” не можуть бути прийняті судом до уваги, як належні докази отримання відповідачем природного газу з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, оскільки вказані документи не підписані ні ВАТ „Чернігівгаз”, підприємством, яке здійснювало транспортування природного газу, і не погоджені НАК „Нафтогаз України”, головним уповноваженим суб’єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів , у томі числі промислових .

Посилання ЗАТ „Укргаз-Енерго” на реєстр фактично про транспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ДК „Укртрансгаз” в березні 2008р. з ресурсів ЗАТ „Укргаз- Енерго” та акт № 15\08 здачі-прийомки послуг з транспортування газу від 31.05.08р. як на факт постачання природного газу в березні 2008 року з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”, судом до уваги також не може бути прийнято, оскільки вказаним реєстром та актом підтверджуться факт надання саме послуг з транспортування обсягів газу згідно з договором №117-36/14/66/Тр-07 від 28.02.2007р. про надання послуг з траснпортуівання природного газу, як зазначено в цих документах, а не факт поставки природного газу з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”.

Надані ЗАТ „Укргаз-Енерго” митні декларації № 124000002\8\001013 від 28.02.08р. та № 124000002\8\001013 від 29.02.08р., на розмитнення ЗАТ „Укргаз-Енерго” у березні 2008 року імпортованого природного газу в обсязі 3300000 тис. куб.м., відправником якого є компанія "ROSUKRENERGO AG", також не можуть бути прийняті судом до уваги, як підтвердження факту отримання газу від компанії "ROSUKRENERGO AG", оскільки як зазначено у письмових поясненнях, наданих Державною Митною службою України від 15.04.09р.,в порядку ст.. 38 Господарського процесуального кодексу України , на виконання ухвали господарського суду від 19.03.09р. по справі № 12\182\23-12\198\24, декларації № 124000002\8\001013 від 28.02.08р. та № 124000002\8\001013 від 29.02.08р. є тимчасовими, і оформлені Енергетичною регіональною митницею відповідно до вимог Митного кодексу України та Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03р. № 1958, та є виключно дозволом митного органу на фактичне переміщення природного газу в Україну і не містять відомостей про фактично переміщений обсяг газу.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що ЗАТ „Укргаз-Енерго” не надало суду належних доказів, які підтверджують поставку йому компанією "ROSUKRENERGO AG" природного газу в березні 2008р. та наявність у нього ресурсів газу в березні 2008р. для виконання взятих на себе зобов’язань щодо поставки природного газу в березні 2008р. ТОВ „Міжрегіонпостач”. Відповідно і відсутні докази, які підтверджують, що фактичне постачання природного газу відповідачу здійснювало в березні 2008р. ТОВ „Міжрегіонпостач” на виконання укладеного між ними договору.

Таким чином, у відповідача виникли зобов’язання по оплаті придбаного природного газу у березні 2008 року саме перед ВАТ „Чернігівгаз”.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 226966 грн. 73 коп. за газ спожитий в березні 2008р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано та пред?явлено вимоги про стягнення 14298 грн. 90 коп. витрат від знецінення грошей на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 09.04.08р. по 30.09.08р., 3898 грн. 85 коп. 3% річних з прострочення платежу за період з 09.04.08р. про 03.11.08р., 25693 грн. 87 коп. пені за прострочення виконання зобов’язання за період з 09.04.08р. по 09.10.08р. та 15887 грн. 67 коп. штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості відповідно до ч.2 п.7.2. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2. договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

За прострочку платежу понад 30 днів Покупець додатково повинен сплатити штраф постачальнику у розмірі 7% від суми заборгованості.

          Суми інфляційних, річних та штрафних санкцій нараховані позивачем за прострочку передплати.

          Як встановлено матеріалами справи та вищезазначено Відкрите акціонерне товариство ?Чернігівгаз? (позивач) передбачило умови договору щодо оплати (передплати) поставленого газу, які суперечать цивільному та господарському законодавству, зобов’язання по оплаті вартості одержання природного газу виникло у відповідача з 19.08.2008 р. (після одержання вимоги позивача про оплату), прострочка оплати настала з 26.08.2008 р.

          За таких обставин, суд доходить висновку, що суми інфляційних, річних та штрафних санкцій, нарахованих до дня настання прострочки оплати (до 26.08.2008 р.) стягненню не підлягають.

          У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

          Враховуючи ті обставини, що митне оформлення імпортованого Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” в березні 2008р. природного газу здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями лише у січні та лютому 2009 року; що відсутня вина відповідача у простроченні оплати в зв?язку з невизначеністю до січня та, відповідно, до лютого 2009 р., між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та Закритим акціонерним товариством „Укргаз–Енерго” хто з них є постачальником імпортованого природного газу у березні 2008р., суд доходить висновку про необхідність відмовити у позові в частині стягнення інфляційних, річних та штрафних санкцій, нарахованих позивачем за період з дня настання прострочки оплати по дату нарахування цих вимог.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2269 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 193, 231, 265, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625,655,656,658,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34,38, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Стягнути з Державного підприємства "Новоборовицький спиртовий завод", вул. Заводська, 11, с. Нові Боровичі, Щорський район, Чернігівська область, 15214 (п/р 26005000001001 в ЧДАТ „Індекс-банк” м. Чернігів, МФО 343273, ОКПО 33954625, ІНН 339546225227, СВ-во № 33758649) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (р. 26003060314000 в АКІБ ?Укрсиббанк? м. Харків, МФО 351005, код 03358104, УПН 033581025260. свідоцтво № 100023611) 226966 грн. 73 коп. боргу, 2269 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                       Н.О. Скорик

          Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30.04.2010 року.

                    Суддя                                                                       Н.О. Скорик